Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New International Version
Давид, зробивши перегляд вояків, що були з ним, понастановляв над ними тисячників і сотників.
David mustered the men who were with him and appointed over them commanders of thousands and commanders of hundreds.
І віддав Давид народ: третину під провід Йоава, третину під провід Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, третину ж під провід Ітая з Гату. І об'явив Давид людям: “Я теж піду в похід з вами.”
David sent out his troops, a third under the command of Joab, a third under Joab’s brother Abishai son of Zeruiah, and a third under Ittai the Gittite. The king told the troops, “I myself will surely march out with you.”
Однак, люди відказали: “Ні, ти не підеш, бо коли ми втечемо, не сумуватимуть за нами, навіть коли б половина з нас полягла, не дбатимуть про нас, ти бо один як десять тисяч нас. Краще, як ти нам з міста допомагатимеш.”
І відказав їм цар: “Що вважаєте добрим у ваших очах, те я вчиню.” І став цар коло воріт, як увесь народ виходив сотнями й тисячами.
The king answered, “I will do whatever seems best to you.”
So the king stood beside the gate while all his men marched out in units of hundreds and of thousands.
So the king stood beside the gate while all his men marched out in units of hundreds and of thousands.
І дав цар такий наказ Йоавові, Авішаєві та Ітаєві: “Поводьтеся заради мене обережно з молодим чоловіком, з Авесаломом!” Увесь народ чув, як цар давав провідникам наказ про Авесалома.
The king commanded Joab, Abishai and Ittai, “Be gentle with the young man Absalom for my sake.” And all the troops heard the king giving orders concerning Absalom to each of the commanders.
І рушив народ у поле проти Ізраїля, і прийшло до бою у лісі Ефраїм.
David’s army marched out of the city to fight Israel, and the battle took place in the forest of Ephraim.
Народ ізраїльський був там розбитий Давидовими слугами. Кровопролиття було того дня велике: втратили 20 000 чоловік.
There Israel’s troops were routed by David’s men, and the casualties that day were great — twenty thousand men.
Бій поширився на всю ту околицю, і ліс вигубив більше людей того дня, ніж меч.
The battle spread out over the whole countryside, and the forest swallowed up more men that day than the sword.
Сталося, що опинивсь Авесалом перед Давидовими слугами. Був Авесалом верхи на мулі, а мул увійшов під густі гілляки великого дуба: голова його зачепилася за дуба, й він повис між небом і землею, а мул, що був під ним, пішов собі далі.
Now Absalom happened to meet David’s men. He was riding his mule, and as the mule went under the thick branches of a large oak, Absalom’s hair got caught in the tree. He was left hanging in midair, while the mule he was riding kept on going.
Коли побачив це якийсь чоловік, то доніс Йоавові: “Слухай, бачив я Авесалома, повис на дубі.”
When one of the men saw what had happened, he told Joab, “I just saw Absalom hanging in an oak tree.”
І відказав Йоав чоловікові, що приніс йому цю вістку: “Якщо ти його бачив, чому ж ти не забив його на місці? Я був би дав тобі десять срібних шеклів і пояс.”
Чоловік відповів Йоавові: “Та хоч би мені й тисячу срібних шеклів відважили на руку, я б не звів руки на царського сина. Чули ж бо ми, як цар наказав тобі, Авішаєві й Ітаєві, казавши: Вважайте заради мене на молодого чоловіка, на Авесалома!
І коли б я підступно зважився на його життя, ніщо б не утаїлось від царя, та й ти сам став би проти мене.”
І відказав Йоав: “Годі мені довше гаятись.” І взяв він до руки три стріли й всадив їх у серце Авесаломові, що ще живий висів на дубі.
Joab said, “I’m not going to wait like this for you.” So he took three javelins in his hand and plunged them into Absalom’s heart while Absalom was still alive in the oak tree.
Десятеро Йоавових зброєносців обступили і били Авесалома, доки не забили.
And ten of Joab’s armor-bearers surrounded Absalom, struck him and killed him.
І засурмив Йоав у сурму, і народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав народ.
Then Joab sounded the trumpet, and the troops stopped pursuing Israel, for Joab halted them.
Взяли вони Авесалома й кинули його до великої ями в лісі та насипали над ним велику купу каміння. Тим часом ізраїльтяни порозбігались — кожен до свого намету.
They took Absalom, threw him into a big pit in the forest and piled up a large heap of rocks over him. Meanwhile, all the Israelites fled to their homes.
Авесалом ще за життя поставив собі був пам'ятника, що в Царській долині, бо він казав: нема в мене сина, щоб збереглося моє ім'я в пам'ять, — і назвав він той пам'ятник своїм іменем. І зветься він “Авесаломів пам'ятник” по цей день.
During his lifetime Absalom had taken a pillar and erected it in the King’s Valley as a monument to himself, for he thought, “I have no son to carry on the memory of my name.” He named the pillar after himself, and it is called Absalom’s Monument to this day.
Ахімац же, Цадоків син, каже: “Хочу побігти й занести цареві радісну вістку, що Господь визволив його від ворогів його.”
David Mourns
Now Ahimaaz son of Zadok said, “Let me run and take the news to the king that the Lord has vindicated him by delivering him from the hand of his enemies.”
Now Ahimaaz son of Zadok said, “Let me run and take the news to the king that the Lord has vindicated him by delivering him from the hand of his enemies.”
Йоав же до нього: “Ти не той муж, що понесе сьогодні вістку. Іншого дня понесеш вістку, але сьогодні не понесеш новини, бо вмер царський син.”
“You are not the one to take the news today,” Joab told him. “You may take the news another time, but you must not do so today, because the king’s son is dead.”
І велів Йоав якомусь кушієві: “Піди й повідай цареві, що ти бачив.” Поклонивсь кушій Йоавові та й побіг.
Then Joab said to a Cushite, “Go, tell the king what you have seen.” The Cushite bowed down before Joab and ran off.
Але Ахімац, Цадоків син, знову сказав до Йоава: “Що б там не сталось, а я теж побіжу за кушієм.” Йоав каже: “Та чого бо тобі, мій сину, бігти? Нагороди не матимеш за принесену вістку.”
Ahimaaz son of Zadok again said to Joab, “Come what may, please let me run behind the Cushite.”
But Joab replied, “My son, why do you want to go? You don’t have any news that will bring you a reward.”
But Joab replied, “My son, why do you want to go? You don’t have any news that will bring you a reward.”
Тоді він відповів: “Що б там не було, побіжу!” Йоав знов до нього: “Біжи.” І побіг Ахімац дорогою, що йде Йорданською рівниною, і випередив кушія.
Давид сидів між обома ворітьми, вартовий же вийшов на дах воріт, що над муром; він підвів очі й побачив, що біжить якийсь чоловік сам.
While David was sitting between the inner and outer gates, the watchman went up to the roof of the gateway by the wall. As he looked out, he saw a man running alone.
Тоді вартовий крикнув і дав знати цареві. І сказав цар: “Якщо він один — то гарна новина в нього на устах.” А той дедалі наближався.
The watchman called out to the king and reported it.
The king said, “If he is alone, he must have good news.” And the runner came closer and closer.
The king said, “If he is alone, he must have good news.” And the runner came closer and closer.
Тоді бачить вартовий, що біжить другий. Крикнув тоді вартовий у напрямі воріт: “Дивися, знову біжить якийсь чоловік сам-один!” І каже цар: “І цей теж несе добру вістку.”
Then the watchman saw another runner, and he called down to the gatekeeper, “Look, another man running alone!”
The king said, “He must be bringing good news, too.”
The king said, “He must be bringing good news, too.”
Вартовий же: “Як бачу я, то хода першого немов хода Ахімаца, Цадокового сина.” Цар каже: “Він добрий чоловік і несе якусь добру вістку.”
The watchman said, “It seems to me that the first one runs like Ahimaaz son of Zadok.”
“He’s a good man,” the king said. “He comes with good news.”
“He’s a good man,” the king said. “He comes with good news.”
Тоді Ахімац скликнув і сказав цареві: “Перемога!” І впав обличчям до землі перед царем і мовить: “Благословен Господь, твій Бог, що видав людей, які підняли свою руку проти царя, мого пана.”
Then Ahimaaz called out to the king, “All is well!” He bowed down before the king with his face to the ground and said, “Praise be to the Lord your God! He has delivered up those who lifted their hands against my lord the king.”
І питає цар: “Чи все гаразд із молодим Авесаломом?” Ахімац же відповідає: “Бачив я великий заколот, коли Йоав посилав царського слугу й мене, твого слугу, та я, однак, не дізнався, що там сталось.”
The king asked, “Is the young man Absalom safe?”
Ahimaaz answered, “I saw great confusion just as Joab was about to send the king’s servant and me, your servant, but I don’t know what it was.”
Ahimaaz answered, “I saw great confusion just as Joab was about to send the king’s servant and me, your servant, but I don’t know what it was.”
І відказав цар: “Поступись набік і стань он там.” Той поступивсь набік і став.
The king said, “Stand aside and wait here.” So he stepped aside and stood there.
Тоді надходить і кушій та й каже: “Нехай цар, мій пан, почує добру вістку. Господь визволив тебе з рук усіх, що повстали були проти тебе.”
Then the Cushite arrived and said, “My lord the king, hear the good news! The Lord has vindicated you today by delivering you from the hand of all who rose up against you.”
І питає цар кушія: “Чи все гаразд із молодим Авесаломом?” Кушій відповів: “Нехай буде ворогам мого пана і царя, і всім, що повстають проти тебе, таке лихо, як цьому юнакові.”
The king asked the Cushite, “Is the young man Absalom safe?”
The Cushite replied, “May the enemies of my lord the king and all who rise up to harm you be like that young man.”
The Cushite replied, “May the enemies of my lord the king and all who rise up to harm you be like that young man.”