Переклад Хоменка

New King James Version

Був за днів Давида голод протягом трьох років поспіль, і шукав Давид обличчя Господнього, і Господь сказав: “Це через Саула та через його скривавлений дім, тому що він повбивав гівонітів.”

1

David Avenges the Gibeonites

Now there was a famine in the days of David for three years, year after year; and David inquired of the Lord. And the Lord answered, “It is because of Saul and his [a]bloodthirsty house, because he killed the Gibeonites.”

2

Тоді покликав цар гівонітів і сказав до них, — гівоніти ж не були із синів ізраїльських, були вони з рештки аморіїв, і хоч заприсяглись були їм сини ізраїльські, та Саул з ревности заради Ізраїля і Юди намагався вигубити їх, —

2

So the king called the Gibeonites and spoke to them. Now the Gibeonites were not of the children of Israel, but of the remnant of the Amorites; the children of Israel had sworn protection to them, but Saul had sought to kill them in his zeal for the children of Israel and Judah.

3

тож Давид і каже до гівонітів: “Що я маю вам зробити і чим спокутувати, щоб ви благословили спадкоємство Господнє?”

3

Therefore David said to the Gibeonites, “What shall I do for you? And with what shall I make atonement, that you may bless the inheritance of the Lord?”

4

Гівоніти ж відповіли йому: “Не в золоті, ні в сріблі тут справа між нами та Саулом і його домом; і не нам, щоб когось стратити в Ізраїлі.” І питає він: “Що ж ви хочете, щоб я зробив вам?”

4

And the Gibeonites said to him, “We will have no silver or gold from Saul or from his house, nor shall you kill any man in Israel for us.”
So he said, “Whatever you say, I will do for you.”

5

Вони відповіли цареві: “Того чоловіка, що винищував нас і хотів вигубити нас, щоб уже більше ми не існували в цілій ізраїльській землі, —

5

Then they answered the king, “As for the man who consumed us and plotted against us, that we should be destroyed from remaining in any of the territories of Israel,

6

нехай нам видані будуть семеро з його потомків, і ми повісимо їх у Гівеа на горі Господній.” І сказав цар: “Я видам їх.”

6

let seven men of his descendants be delivered to us, and we will hang them before the Lord in Gibeah of Saul, whom the Lord chose.”
And the king said, “I will give them.”

7

Але цар пощадив Мерібаала, Йонатанового сина, Саулового внука, задля присяги перед Господом, що була між ними — між Давидом та Йонатаном, Сауловим сином.

7

But the king spared Mephibosheth the son of Jonathan, the son of Saul, because of the Lord’s oath that was between them, between David and Jonathan the son of Saul.

8

І взяв цар обох синів Ріцпи, Айєвої дочки, що їх вона народила Саулові: Армонія і Мерібаала та п'ятьох синів Мерави, Саулової дочки, що народила вона Адрієлові, Барзіллаєвому синові з Мехоли.

8

So the king took Armoni and Mephibosheth, the two sons of Rizpah the daughter of Aiah, whom she bore to Saul, and the five sons of [b]Michal the daughter of Saul, whom she [c]brought up for Adriel the son of Barzillai the Meholathite;

9

І видано їх у руки гівонітам, а вони повісили їх на горі перед Господом. Так семеро їх загинуло разом; вони згинули в перші дні жнив, на початку ячмінних жнив.

9

and he delivered them into the hands of the Gibeonites, and they hanged them on the hill before the Lord. So they fell, all seven together, and were put to death in the days of harvest, in the first days, in the beginning of barley harvest.

10

Ріцпа ж, Айева дочка, взяла ряднину, розстелила її собі на скелі, від початку жнив, аж поки не полилась на них вода з неба, і не допускала птиць піднебесних сідати на них вдень, ані польових хижаків уночі.

10

Now Rizpah the daughter of Aiah took sackcloth and spread it for herself on the rock, from the beginning of harvest until the late rains poured on them from heaven. And she did not allow the birds of the air to rest on them by day nor the beasts of the field by night.

11

Коли сповістили Давидові, що зробила Ріцпа, Айева дочка, Саулова наложниця,

11

And David was told what Rizpah the daughter of Aiah, the concubine of Saul, had done.

12

пішов Давид і взяв кості Саула й кості Йонатана, його сина, від мешканців Явеш-Гілеаду, що їх були викрали з майдану в Бет-Шані, де їх повісили були філістимляни того дня, як побили були Саула в Гілбоа.

12

Then David went and took the bones of Saul, and the bones of Jonathan his son, from the men of Jabesh Gilead who had stolen them from the street of [d]Beth Shan, where the Philistines had hung them up, after the Philistines had struck down Saul in Gilboa.

13

І забрав він звідтіль кості Саулові й кості Йонатана, його сина, і позбирано кості повішених.

13

So he brought up the bones of Saul and the bones of Jonathan his son from there; and they gathered the bones of those who had been hanged.

14

І поховали кості Саула та Йонатана, його сина, у Веніяминовій країні, в Целі, в гробі Кіша, його батька. І сповнено все, що наказав цар. Після того змилосердивсь Господь над краєм.

14

They buried the bones of Saul and Jonathan his son in the country of Benjamin in Zelah, in the tomb of Kish his father. So they performed all that the king commanded. And after that God heeded the prayer for the land.

15

І знову була війна між філістимлянами та Ізраїлем. Зійшов Давид зо своїми слугами, і розпочали вони бій. Та Давид утомився.

15

Philistine Giants Destroyed

When the Philistines were at war again with Israel, David and his servants with him went down and fought against the Philistines; and David grew faint.

16

А Есві-Бенов, один із потомків рефаїв спис якого важив триста шеклів міді, і він був підперезаний новим мечем, — задумав він убити Давида.

16

Then Ishbi-Benob, who was one of the sons of [e]the giant, the weight of whose bronze spear was three hundred shekels, who was bearing a new sword, thought he could kill David.

17

Та Авішай, син Церуї, прийшов йому на допомогу і вдарив філістимлянина й убив його. Тоді Давидові мужі заприсяглись йому, кажучи: “Ти не ходитимеш більше з нами в бій, щоб не згасло Ізраїлеве світло.”

17

But Abishai the son of Zeruiah came to his aid, and struck the Philistine and killed him. Then the men of David swore to him, saying, “You shall go out no more with us to battle, lest you quench the lamp of Israel.”

18

Після того була ще одна війна з філістимлянами у Гові. Тоді Сібхай-хушій забив Сафа, що був з потомків рефаїв-велетнів.

18

Now it happened afterward that there was again a battle with the Philistines at Gob. Then Sibbechai the Hushathite killed [f]Saph, who was one of the sons of [g]the giant.

19

Та коли знову була війна з філістимлянами у Гові, Елханан, Ягре-Оргімів син, з Вифлеєму, забив брата Голіята з Гату, а ратище його списа було як ткацьке воротило.

19

Again there was war at Gob with the Philistines, where Elhanan the son of [h]Jaare-Oregim the Bethlehemite killed the brother of Goliath the Gittite, the shaft of whose spear was like a weaver’s beam.

20

Була ще раз війна під Гатом. Був там чоловік високого росту, мав він по шість пальців на кожній руці і по шість пальців на кожній нозі — разом двадцять чотири. Був він теж з роду рефаїв.

20

Yet again there was war at Gath, where there was a man of great stature, who had six fingers on each hand and six toes on each foot, twenty-four in number; and he also was born to [i]the giant.

21

Коли зневажив він Ізраїля, то Йонатан, син Шімеа, Давидового брата, вбив його.

21

So when he defied Israel, Jonathan the son of [j]Shimea, David’s brother, killed him.

22

Оці чотири походили з рефаїв в Гаті; полягли вони від руки Давидової й слуг його.

22

These four were born to [k]the giant in Gath, and fell by the hand of David and by the hand of his servants.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

2 Самуїла 21

2 Samuel 21