Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Війна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав.
That was the beginning of a long war between those who were loyal to Saul and those loyal to David. As time passed David became stronger and stronger, while Saul’s dynasty became weaker and weaker.
І народилися Давидові сини в Хевроні: перворідень його був Амнон від Ахіноами з Єзреелу,
David’s Sons Born in Hebron
These are the sons who were born to David in Hebron:
The oldest was Amnon, whose mother was Ahinoam from Jezreel.
другий Кілеав від Авігайли, вдови по Навалі з Кармелю, третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гешуру,
четвертий Адонія, син Хаггіти, п'ятий Шефатія, син Авітали,
The fourth was Adonijah, whose mother was Haggith.
The fifth was Shephatiah, whose mother was Abital.
The fifth was Shephatiah, whose mother was Abital.
шостий Їтреам від Егли, жінки Давидової. Ці народились у Давида в Хевроні.
The sixth was Ithream, whose mother was Eglah, David’s wife.
These sons were all born to David in Hebron.
These sons were all born to David in Hebron.
Тим часом як тяглась війна між домом Саула й домом Давида, Авнер вбився у силу в домі Саула.
Abner Joins Forces with David
As the war between the house of Saul and the house of David went on, Abner became a powerful leader among those loyal to Saul.
Була ж у Саула наложниця на ім'я Ріцпа, дочка Айї. Ішбаал, син Саула, сказав Авнерові: “Чому ти ввійшов до наложниці мого батька?”
Розсердивсь Авнер на слова Ішбаала вельми й мовив: “Хіба я песиголовець? Понині постійно чиню я добро домові Саула, батька твого, його братам та його приятелям, і не допустив, щоб ти потрапив у руки Давида, а ти тепер ще мені докоряєш за жінку!
Abner was furious. “Am I some Judean dog to be kicked around like this?” he shouted. “After all I have done for your father, Saul, and his family and friends by not handing you over to David, is this my reward — that you find fault with me about this woman?
Хай Бог Авнерові відплатить та ще й причинить, коли я не зроблю Давидові того, в чому Господь йому поклявся:
May God strike me and even kill me if I don’t do everything I can to help David get what the LORD has promised him!
заберу від дому Саула царство й поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дану аж до Версавії.”
I’m going to take Saul’s kingdom and give it to David. I will establish the throne of David over Israel as well as Judah, all the way from Dan in the north to Beersheba in the south.”
І не зваживсь Ішбаал відповісти Авнерові ні слова, бо він боявся його.
Ishbosheth didn’t dare say another word because he was afraid of what Abner might do.
Послав Авнер послів до Давида сказати йому: кому, мовляв, належить край? А далі: “Уклади союз зо мною, й моя рука буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.”
Then Abner sent messengers to David, saying, “Doesn’t the entire land belong to you? Make a solemn pact with me, and I will help turn over all of Israel to you.”
Той відповів: “Добре! Укладу союз із тобою, тільки одного вимагаю я від тебе: ти не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Міхаль, дочку Саула, коли прибудеш побачитися зо мною.”
“All right,” David replied, “but I will not negotiate with you unless you bring back my wife Michal, Saul’s daughter, when you come.”
Давид послав послів до Ішбаала, сина Саула, сказати: “Віддай мені мою жінку Міхаль, що я здобув собі за сотню філістимлянських передніх шкірок.”
Тоді Ішбаал послав, щоб її взяти в її чоловіка Палтієла, сина Лаїша.
Чоловік її проводжав її, плачучи в дорозі аж до Бахуріму. Тоді Авнер сказав до нього: “Іди, повертайсь!” І той повернувсь.
Palti followed along behind her as far as Bahurim, weeping as he went. Then Abner told him, “Go back home!” So Palti returned.
Авнер увійшов у переговори зо старшими Ізраїля й промовив: “Давно вже ви бажали собі Давида царем над собою.
Meanwhile, Abner had consulted with the elders of Israel. “For some time now,” he told them, “you have wanted to make David your king.
Беріться, отже, тепер до діла, бо Господь так сказав був про Давида: Рукою слуги мого Давида я визволю народ мій Ізраїля з рук філістимлян та всіх ворогів його.”
Now is the time! For the LORD has said, ‘I have chosen David to save my people Israel from the hands of the Philistines and from all their other enemies.’”
Говорив Авнер також і з Веніямином, а потім пішов у Хеврон переказати Давидові про все, що ухвалив Ізраїль і ввесь дім Веніямина.
Abner also spoke with the men of Benjamin. Then he went to Hebron to tell David that all the people of Israel and Benjamin had agreed to support him.
Як же Авнер у товаристві двадцятьох мужів прибув до Давида в Хеврон, Давид справив Авнерові і мужам, що були з ним, бенкет.
When Abner and twenty of his men came to Hebron, David entertained them with a great feast.
І каже Авнер до Давида: “Ось я готовий піти й зібрати всього Ізраїля до мого володаря царя: вони укладуть союз із тобою, й ти царюватимеш над усім, як лиш твоя душа захоче.” І відпустив Давид Авнера й він пішов у мирі.
Then Abner said to David, “Let me go and call an assembly of all Israel to support my lord the king. They will make a covenant with you to make you their king, and you will rule over everything your heart desires.” So David sent Abner safely on his way.
Аж ось прийшли слуги Давида з Йоавом із якогось походу й принесли велику здобич. Авнера ж не було вже в Давида в Хевроні, бо Давид відпустив його, й той пішов собі був у мирі.
Joab Murders Abner
But just after David had sent Abner away in safety, Joab and some of David’s troops returned from a raid, bringing much plunder with them.
Коли повернувся Йоав із військом, що було при ньому, Йоавові сказали: “Авнер, син Нера, був у царя, та цей відпустив його, й він пішов у мирі.”
When Joab arrived, he was told that Abner had just been there visiting the king and had been sent away in safety.
Тоді Йоав увійшов до царя й каже: “Що ти вчинив? Авнер прийшов до тебе, чому ж ти його відпустив і він пішов?
Joab rushed to the king and demanded, “What have you done? What do you mean by letting Abner get away?
Чи ти ж не знаєш Авнера, сина Нера? Таж він прийшов був, щоб тебе обманути, щоб спізнати твої виходи й входи і довідатись про все, що дієш!”
You know perfectly well that he came to spy on you and find out everything you’re doing!”
І коли Йоав вийшов від Давида, послано гінців за Авнером, і завернули його від Сіра-криниці, а Давид не знав про це.
Joab then left David and sent messengers to catch up with Abner, asking him to return. They found him at the well of Sirah and brought him back, though David knew nothing about it.
Як же повернувсь Авнер у Хеврон, Йоав відвів його набік від воріт, наче б із ним поговорити тайно, й тут ударив його в живіт, і він умер за кров Азаела, брата Йоава.
When Abner arrived back at Hebron, Joab took him aside at the gateway as if to speak with him privately. But then he stabbed Abner in the stomach and killed him in revenge for killing his brother Asahel.
Довідався про це Давид пізніше й мовив: “Невинен я і моє царство перед Господом повіки за кров Авнера, сина Нера.
When David heard about it, he declared, “I vow by the LORD that I and my kingdom are forever innocent of this crime against Abner son of Ner.
Нехай вона впаде на голову Йоава й на всю родину його батька! Нехай у домі Йоана не переводяться ніколи такі, що недугують на течиво чи на проказу, ті, що лиш до веретена здатні, що падають від меча або сидять без хліба!”
Йоав і його брат Авішай стратили Авнера за те, що він убив їхнього брата Азаела в бою під Гівеоном.
So Joab and his brother Abishai killed Abner because Abner had killed their brother Asahel at the battle of Gibeon.
І повелів Давид Йоавові й усім людям, що були при ньому: “Пороздирайте на собі одежу, підпережіться волосяницями і йдіть перед Авнером, голосивши.” Та й цар Давид ішов за марами позаду.
David Mourns Abner’s Death
Then David said to Joab and all those who were with him, “Tear your clothes and put on burlap. Mourn for Abner.” And King David himself walked behind the procession to the grave.
І як Авнера поховали в Хевроні, плакав цар уголос над гробом Авнера. Та й також увесь народ плакав.
They buried Abner in Hebron, and the king and all the people wept at his graveside.
Цар співав таку плачевну пісню над Авнером, кажучи: “Чи то ж смертю безумного мусів Авнер умирати?
Then the king sang this funeral song for Abner:
“Should Abner have died as fools die?
“Should Abner have died as fools die?
Руки тобі не зв'язано, ноги тобі не скуто кайданами. Ти поліг, як полягають від розбишаків!” І плакав за ним увесь народ ще більше.
Your hands were not bound;
your feet were not chained.
No, you were murdered —
the victim of a wicked plot.”
All the people wept again for Abner.
your feet were not chained.
No, you were murdered —
the victim of a wicked plot.”
All the people wept again for Abner.
Ввесь народ, поки був день, прийшов просити Давида, щоб їв щось, та він заклявся: “Хай мені Бог відплатить і гіршим, коли я буду їсти хліб або щось інше перед заходом сонця.”
David had refused to eat anything on the day of the funeral, and now everyone begged him to eat. But David had made a vow, saying, “May God strike me and even kill me if I eat anything before sundown.”
Довідався про те народ, і воно було йому довподоби, та й усе, що цар чинив, подобалось людям.
This pleased the people very much. In fact, everything the king did pleased them!
Увесь народ і ввесь Ізраїль того дня впевнився, що то не з волі царя вбито Авнера, сина Нера.
So everyone in Judah and all Israel understood that David was not responsible for Abner’s murder.
Цар сказав своїм слугам: “Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?
Then King David said to his officials, “Don’t you realize that a great commander has fallen today in Israel?
Я нині ще слабий, хоч і помазаний на царя, а ті люди, сини Церуї, сильніші за мене. Нехай Господь відплатить по заслузі тому, хто чинить зло!”
And even though I am the anointed king, these two sons of Zeruiah — Joab and Abishai — are too strong for me to control. So may the LORD repay these evil men for their evil deeds.”