Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Самуїла 24) | (1 Царів 2) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • Цар Давид постарівся, став ветхий деньми, і хоч як його загортали покривалами, не міг зігрітися.
  • Царь Давид состарился и достиг преклонных лет. Его укутывали одеждами, но он все равно не мог согреться.
  • І кажуть йому його слуги: «Нехай би пошукали нашому добродієві цареві молоду дівчину, нехай би вона царя доглядала й слугувала йому й лежала б при його грудях в ложі, і буде тепло нашому добродієві цареві.»
  • Тогда слуги сказали ему:
    — Пусть господину нашему царю подыщут молодую девушку, чтобы она прислуживала царю и заботилась о нем. Она будет ложиться рядом с ним, и господину нашему царю будет тепло.
  • От і шукали по всіх околицях Ізраїля гарну дівчину та й знайшли Авішагу, шунамійку, та й привели її до царя.
  • Они стали искать красивую девушку по всему Израилю, нашли шунамитянку Авишаг и привели ее к царю.
  • Дівчина ж була гарна-прегарна; вона доглядала за царем і служила йому, але цар не спізнав її.
  • Девушка была очень красива; она заботилась о царе и ухаживала за ним, но царь не имел с ней близости.1
  • Аж ось Адонія, син Хаггіти, запишавшися, почав говорити: «Я буду царювати!» Завів він собі колісниці, коні і п'ятдесят чоловіка, що бігли поперед ним.
  • Адония, матерью которого была Аггифа, кичливо говорил: «Я буду царем». Он завел у себя колесницы и коней,2 и пятьдесят слуг, которые бежали перед ним.
  • Батько ж його поки жив, ніколи не картав його, запитувавши: «Навіщо ти так чиниш?» А був він також дуже гарний з виду. Мати породила його після Авесалома.
  • (Его отец никогда не смущал его вопросом: «Почему ты так поступаешь?» Он родился после Авессалома и был очень красив.)
  • І був він у змові з Йоавом, сином Церуї, та з священиком Евіятаром, і тягли вони за Адоніею.
  • Адония сговорился с Иоавом, сыном Саруи, и со священником Авиатаром, и они поддержали его.
  • Та священик Цадок, Беная, син Єгояди, і пророк Натан, і Семей, і Реї, і Давидові хоробрі не були за Адоніею.
  • Но священник Цадок, Беная, сын Иодая, пророк Нафан, Шимей и Рей, и личная стража Давида не встали на сторону Адонии.
  • Раз якось нарізав Адонія овець, волів і годованих телят коло Слизького Каміння, що біля джерела Рогел, і закликав своїх братів, синів царських, і всіх мужів юдейських, що служили в царя.
  • Адония принес в жертву овец, волов и откормленных телят у камня Зохелет, что рядом с Эн-Рогелом, и пригласил всех своих братьев, сыновей царя, и всех царских приближенных из Иудеи,
  • Пророка ж Натана, Бенаю, хоробрих і Соломона, брата свого, не закликав.
  • но не пригласил ни пророка Нафана, ни Бенаю, ни личную стражу, ни своего брата Соломона.
  • Тоді Натан сказав до Ветсавії, матері Соломона: «Чи ти чула, що Адонія, син Хаггіти, став царем, а Давид, наш пан, навіть про те й не знає?
  • Тогда пророк Нафан спросил у Вирсавии, матери Соломона:
    — Разве ты не слышала, что Адония, сын Аггифы, стал царем, а наш господин Давид о том и не знает?
  • Оце ж раджу тобі: Рятуй твоє життя і життя твого сина Соломона.
  • Так вот, позволь мне посоветовать тебе, как спасти свою жизнь и жизнь твоего сына Соломона.
  • Піди до царя Давида й скажи йому: Чи ж не сам ти, мій пане-царю, заприсяг був твоїй слугині, казавши: Син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на моєму престолі. Чому ж то Адонія став царем?
  • Сейчас же пойди к царю Давиду и скажи ему: «Господин мой царь, разве ты не клялся мне, твоей служанке, говоря: „Твой сын Соломон непременно будет царем после меня и сядет на моем престоле?“ Так почему же царем стал Адония?»
  • І оце, як ти ще розмовлятимеш із царем, я ввійду за тобою та й потверджу твої слова.»
  • Когда ты еще будешь говорить с царем, я войду вслед за тобой и подтвержу твои слова.
  • Ввійшла Ветсавія до царя до покою — цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, —
  • И Вирсавия пошла к престарелому царю в его комнату, где ему прислуживала шунамитянка Авишаг.
  • припала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?»
  • Вирсавия склонилась и пала перед царем ниц.
    — Чего ты хочешь? — спросил царь.
  • Відказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі.
  • Она сказала ему:
    — Мой господин, ты сам клялся мне, твоей служанке, Господом, твоим Богом: «Соломон, твой сын, будет царем после меня и сядет на моем престоле».
  • А ось Адонія став царем, а ти, добродію мій, царю, про це й не знаєш.
  • Но вот, царем стал Адония, а ты, господин мой царь, и не знаешь об этом.
  • Він нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх синів царських, священика Евіятара, та Йоава, начальника військ; Соломона ж, твого раба, не закликав.
  • Он принес в жертву множество волов, откормленных телят и овец, пригласил всех царских сыновей, священника Авиатара и Иоава, начальника войска, но не пригласил твоего слугу Соломона.
  • А на тобі, добродію мій, царю, очі всього Ізраїля, щоб ти об'явив їм, хто сяде на престолі добродія мого, царя, після нього.
  • Господин мой царь, взоры всего Израиля устремлены на тебя, чтобы узнать: кто же сядет на престоле господина моего царя после него?
  • А то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»
  • Ведь иначе, как только господин мой царь упокоится со своими предками, меня и моего сына Соломона сочтут изменниками.
  • Коли вона ще розмовляла з царем, увійшов пророк Натан.
  • Когда она еще говорила с царем, вошел пророк Нафан.
  • І сказали цареві: «Ось пророк Натан.» Увійшов він до царя і вклонився цареві обличчям до землі.
  • Царю доложили:
    — Здесь пророк Нафан.
    Тогда он предстал перед царем и поклонился ему лицом до земли.
  • Мовив Натан: «Добродію мій, царю! Чи це ти розпорядив: Адонія стане царем після мене і сяде на моїм престолі?
  • Нафан сказал:
    — Говорил ли ты, господин мой царь, что Адония будет царем после тебя и сядет на твоем престоле?
  • Бо сьогодні він зійшов у долину, нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх царських синів і військову старшину, й священика Евіятара; он вони їдять і п'ють перед ним, викликуючи: Нехай живе цар Адонія!
  • Сегодня он пошел и принес в жертву множество волов, откормленных телят и овец. Он пригласил всех царских сыновей, военачальников и священника Авиатара. Сейчас они едят и пьют с ним и говорят: «Да здравствует царь Адония!»
  • Мене ж, твого слугу, священика Цадока, Бенаю, сина Єгояди і твого раба Соломона не закликав.
  • Но меня, твоего слугу, священника Цадока, Бенаю, сына Иодая, и твоего слугу Соломона он не пригласил.
  • Невже ж сталось це за наказом мого добродія царя, і ти не сповістив раба твого, хто, після тебе, сидітиме на престолі добродія мого, царя?»
  • Было ли это сделано по воле господина моего царя, который не известил своих слуг о том, кто сядет на престоле моего господина царя после него?
  • І відповів цар Давид і сказав: «Покличте мені Ветсавію!» Увійшла вона до царя й стала перед ним.
  • Тогда царь Давид сказал:
    — Позовите ко мне Вирсавию.
    И она вошла к царю и предстала перед ним.
  • Цар поклявся і сказав їй: «Так певно, як живе Господь, що визволив мене з усякої біди:
  • И царь поклялся:
    — Верно, как то, что жив Господь, Который избавил меня от всякой беды,
  • як заприсяг я тобі Господом, Богом Ізраїля, що син твій Соломон після мене буде царем і що він сидітиме на моєму престолі замість мене, так і зроблю сьогодні.»
  • я непременно исполню сегодня то, о чем я клялся тебе Господом, Богом Израиля: Соломон, твой сын, станет царем после меня и сядет на моем престоле вместо меня.
  • Припала Ветсавія на коліна обличчям до землі й уклонилася цареві та й каже: «Нехай добродій мій, цар Давид, живе повіки!»
  • Вирсавия склонилась, коснувшись лицом земли и, пав ниц перед царем, сказала:
    — Пусть господин мой царь Давид живет вечно!
  • І повелів цар Давид: «Покличте мені священика Цадока, пророка Натана, і Бенаю, сина Єгояди.» Як же вони ввійшли до царя,
  • Царь Давид сказал:
    — Позовите ко мне священника Цадока, пророка Нафана и Бенаю, сына Иодая.
    Когда они вошли к царю,
  • сказав їм цар: «Візьміть із собою слуг вашого пана, посадіть Соломона, мого сина, на мого мула, й завезіть його в Гіхон.
  • он сказал им:
    — Возьмите с собой моих слуг, посадите моего сына Соломона на моего мула и доставьте его к источнику Гихон.
  • Там нехай помаже його царем над Ізраїлем священик Цадок із пророком Натаном. Тоді сурміть та й викрикуйте: нехай жиде цар Соломон!
  • Там пусть священник Цадок и пророк Нафан помажут его в цари над Израилем.
    Трубите в рог и восклицайте: «Да здравствует царь Соломон!».
  • Потім ви вийдете слідом за ним, і він увійде й сяде на моїм престолі й буде царювати над вами замість мене; бо я призначив його князем над Ізраїлем і над Юдою.»
  • Потом проводите его назад, и пусть он сядет на мой престол и правит вместо меня. Я поставил его правителем над Израилем и Иудеей.
  • Беная ж, син Єгояди, відповів цареві і сказав: «Амінь! Так нехай скаже і Господь, Бог пана мого, царя.
  • Беная, сын Иодая, ответил царю:
    — Аминь! Да скажет так Господь, Бог моего господина царя.
  • Як був Господь з моїм паном і царем, так нехай буде і з Соломоном, і нехай звеличить його престіл понад престіл мого пана, царя Давида.»
  • Как Господь был с моим господином царем, так пусть он будет и с Соломоном, чтобы возвеличить его престол больше престола моего господина, царя Давида!
  • Тоді священик Цадок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, вкупі з керетіями й пелетіями, посадивши Соломона на мула царя Давида, спустились і повезли його в Гіхон.
  • И священник Цадок, пророк Нафан, Беная, сын Иодая, керетиты и пелетиты3 пошли, усадили Соломона на мула царя Давида и сопроводили его в Гихон.
  • Священик Цадок узяв рога з миром із намету та й помазав Соломона. І засурмили, і ввесь народ кликав: «Нехай живе цар Соломон!»
  • Священник Цадок взял из шатра рог с маслом и помазал Соломона. После этого они затрубили в рога, и весь народ закричал:
    — Да здравствует царь Соломон!
  • Тоді народ піднявся позад нього, і грали люди на сопілках, і раділи так славно, що аж земля розпадалась від їхнього крику.
  • Весь народ пошел вслед за ним, играя на свирелях и громко радуясь, так, что земля сотрясалась от шума.
  • Почув це Адонія вкупі з запрошеними, саме коли скінчили бенкетувати. Почув також Йоав звук трубний та й каже: «Що це за шум розбурханого міста?»
  • Адония и все гости, которые были с ним, услышали это в конце пира. Услышав звук рога, Иоав спросил:
    — Что это за шум в городе?
  • Коли він говорив, надійшов Йонатан, син священика Евіятара. Адонія сказав: «Ходи сюди, ти — чоловік порядний, несеш напевно добру вістку.»
  • Он еще не договорил, как пришел Ионафан, сын священника Авиатара.
    Адония сказал:
    — Подойди. Ты достойный человек и, конечно, несешь добрые вести.
  • Відповів Йонатан і сказав До Адонії: «Зовсім ні! Наш пан, цар Давид, зробив Соломона царем.
  • — Нет, — ответил Ионафан. — Наш господин, царь Давид, сделал царем Соломона.
  • Цар послав з ним священика Цадока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетіїв та пелетіїв, і вони посадили його на царського мула,
  • Царь отправил его со священником Цадоком, пророком Нафаном, Бенаей, сыном Иодая, керетитами и пелетитами, и они усадили его на царского мула,
  • а священик Цадок і пророк Натан помазали його в Гіхоні на царя, і звідти пішли назад з веселим криком, і зворушилось усе місто. Ось звідки галас, що ви чули.
  • а священник Цадок и пророк Нафан помазали его в цари в Гихоне. Они ушли оттуда в радости, и город пришел в движение. Этот-то шум ты и слышишь.
  • Соломон сів уже на царському престолі,
  • Больше того, Соломон сел на царский престол,
  • і царські слуги приходили поздоровляти нашого добродія, царя Давида, і промовляли: Нехай твій Бог зробить ім'я Соломона славнішим ніж твоє, і нехай возвеличить його престіл над престіл твій! І вклонився сам цар на своєму ліжку.
  • а царские приближенные пришли поздравлять нашего господина царя Давида, говоря: «Пусть твой Бог прославит имя Соломона еще больше, чем твое, и возвеличит его престол больше твоего престола!» Царь поклонился на постели
  • Потім додав: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вчинив мені сьогодні так, що один з моїх сидить на моєму престолі, й очі мої це бачать.»
  • и сказал так: «Слава Господу, Богу Израиля, Который дал мне сегодня увидеть на престоле моего преемника!»
  • Тоді всі, що їх закликав був Адонія, вжахнулись, повставали й порозходились, кожен у свій бік.
  • Тут все гости Адонии, задрожав от страха, поднялись и разбежались.
  • Адонію ж обняв страх перед Соломоном; він устав і пішов, щоб ухопитися за роги жертовника.
  • А Адония, боясь Соломона, пошел и схватился за рога жертвенника.4
  • І переказано Соломонові: «Он, Адонія, зо страху перед царем Соломоном, ухопив за роги жертовника та й каже: Нехай цар Соломон попереду мені заприсягне, що не стратить свого раба мечем.»
  • Соломону доложили:
    — Адония боится царя Соломона и не отпускает рогов жертвенника. Он говорит: «Пусть царь Соломон даст мне сегодня клятву, что он не предаст своего слугу мечу».
  • А Соломон на те: «Якщо покаже себе чесним чоловіком, то й волосинка з нього не впаде на землю. Як же знайдеться на ньому якась провина, мусить умерти.»
  • Соломон ответил:
    — Если он покажет себя достойным человеком, то ни один волос с его головы не упадет на землю; но если в нем обнаружится зло, он умрет.
  • І послав цар Соломон, щоб його взяли від жертовника; і він прийшов і вклонився перед царем Соломоном, а Соломон сказав йому: «Іди до свого дому.»
  • Царь Соломон послал людей, и они привели его от жертвенника. Адония вошел и поклонился царю Соломону, и Соломон сказал:
    — Ступай домой.

  • ← (2 Самуїла 24) | (1 Царів 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025