Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Цар Давид постарівся, став ветхий деньми, і хоч як його загортали покривалами, не міг зігрітися.
Когда царь Давид состарился, он никак не мог согреться, и слуги укрывали его одеялами.
І кажуть йому його слуги: «Нехай би пошукали нашому добродієві цареві молоду дівчину, нехай би вона царя доглядала й слугувала йому й лежала б при його грудях в ложі, і буде тепло нашому добродієві цареві.»
И сказали ему слуги его: "Мы найдём молодую девушку, которая будет заботиться о тебе. Она будет лежать возле тебя, и тебе будет тепло".
От і шукали по всіх околицях Ізраїля гарну дівчину та й знайшли Авішагу, шунамійку, та й привели її до царя.
Они искали красивую девушку по всей израильской земле, и нашли Ависагу Сунамитянку, и привели её к царю.
Дівчина ж була гарна-прегарна; вона доглядала за царем і служила йому, але цар не спізнав її.
Девушка была очень красива. Она ухаживала за царём, прислуживала ему, но царь не познал её.
Аж ось Адонія, син Хаггіти, запишавшися, почав говорити: «Я буду царювати!» Завів він собі колісниці, коні і п'ятдесят чоловіка, що бігли поперед ним.
Адония, сын Давида и Аггифы, очень возгордился и сказал: "Я буду царём". Он завёл себе колесницы, всадников и пятьдесят человек, чтобы бежали впереди него.
Батько ж його поки жив, ніколи не картав його, запитувавши: «Навіщо ти так чиниш?» А був він також дуже гарний з виду. Мати породила його після Авесалома.
Адония был очень красивым мужчиной. Он родился после брата своего Авессалома. Царь Давид никогда не огорчал Адония и никогда не спрашивал его: "Почему ты делаешь это?"
І був він у змові з Йоавом, сином Церуї, та з священиком Евіятаром, і тягли вони за Адоніею.
Адония посоветовался с Иоавом, сыном Саруи, и с Авиафаром, священником. Они решили помочь ему стать новым царём.
Та священик Цадок, Беная, син Єгояди, і пророк Натан, і Семей, і Реї, і Давидові хоробрі не були за Адоніею.
Но священник Садок, и Ванея, сын Иодаев, и пророк Нафан, и Семей, и Рисий, и воины Давида не присоединились к Адонии.
Раз якось нарізав Адонія овець, волів і годованих телят коло Слизького Каміння, що біля джерела Рогел, і закликав своїх братів, синів царських, і всіх мужів юдейських, що служили в царя.
Однажды у камня Зохелет, возле источника Рогель, Адония принёс в жертву овец, волов и жирных телят. Он пригласил всех своих братьев, сыновей царя, и всех иудеев, которые служили царю.
Пророка ж Натана, Бенаю, хоробрих і Соломона, брата свого, не закликав.
Но Адония не пригласил ни пророка Нафана, ни Ванею, ни воинов отца, ни брата своего Соломона.
Тоді Натан сказав до Ветсавії, матері Соломона: «Чи ти чула, що Адонія, син Хаггіти, став царем, а Давид, наш пан, навіть про те й не знає?
Нафан услышал об этом и спросил Вирсавию, мать Соломона:"Слышала ли ты, что Адония, сын Аггифии, сделался царём?А настоящий царь, Давид, ничего об этом не знает.
Оце ж раджу тобі: Рятуй твоє життя і життя твого сина Соломона.
Твоя собственная жизнь и жизнь сына твоего Соломона может быть в опасности. Но я посоветую, что тебе делать, чтобы спастись.
Піди до царя Давида й скажи йому: Чи ж не сам ти, мій пане-царю, заприсяг був твоїй слугині, казавши: Син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на моєму престолі. Чому ж то Адонія став царем?
Пойди к царю Давиду и скажи ему:"Господин мой царь, ты клялся мне, рабе твоей, что сын мой Соломон будет царём после тебя и будет сидеть на твоём троне. Так почему же Адония стал новым царём?"
І оце, як ти ще розмовлятимеш із царем, я ввійду за тобою та й потверджу твої слова.»
И когда ты ещё будешь говорить с царём, я войду и расскажу царю, что произошло, и подтвержу твои слова".
Ввійшла Ветсавія до царя до покою — цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, —
Вирсавия пошла к старому царю в спальню, где Ависага Сунамитянка прислуживала ему,
припала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?»
низко поклонилась и встала на колени перед царём. Царь спросил: "Что я могу сделать для тебя?"
Відказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі.
Вирсавия ответила:"Господин мой, ты сам клялся рабе твоей Господом, Богом твоим:"Сын твой Соломон будет следующим царём после меня. Он будет сидеть на моём троне".
А ось Адонія став царем, а ти, добродію мій, царю, про це й не знаєш.
Но теперь Адония делает себя царём, а ты, господин мой царь, не знаешь об этом.
Він нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх синів царських, священика Евіятара, та Йоава, начальника військ; Соломона ж, твого раба, не закликав.
Он принёс в жертву множество волов, телят и овец. Он пригласил всех царских сыновей, священника Авиафара и военачальника Иоава, а твоего слугу Соломона он не пригласил.
А на тобі, добродію мій, царю, очі всього Ізраїля, щоб ти об'явив їм, хто сяде на престолі добродія мого, царя, після нього.
Господин мой царь, все израильтяне смотрят на тебя. Они ждут, чтобы ты решил, кто будет следующим царём после тебя.
А то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»
Иначе, как только господин мой царь будет похоронен с отцами своими, эти люди будут считать меня и сына моего Соломона преступниками".
Коли вона ще розмовляла з царем, увійшов пророк Натан.
Когда Вирсавия ещё говорила с царём, пришёл пророк Нафан.
І сказали цареві: «Ось пророк Натан.» Увійшов він до царя і вклонився цареві обличчям до землі.
Слуги сказали царю: "Здесь Нафан, пророк". И он вошёл к царю и поклонился ему лицом до земли.
Мовив Натан: «Добродію мій, царю! Чи це ти розпорядив: Адонія стане царем після мене і сяде на моїм престолі?
Нафан сказал: "Господин мой царь, объявил ли ты, что Адония будет царствовать после тебяи что он будет сидеть на твоём престоле?
Бо сьогодні він зійшов у долину, нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх царських синів і військову старшину, й священика Евіятара; он вони їдять і п'ють перед ним, викликуючи: Нехай живе цар Адонія!
Сегодня он спустился в долину и заколол множество волов, телят и овец для жертвоприношения. Он пригласил всех царских сыновей, военачальников и священника Авиафара. И сейчас они едят и пьют с ним, и говорят: "Долго живи, царь Адония!"
Мене ж, твого слугу, священика Цадока, Бенаю, сина Єгояди і твого раба Соломона не закликав.
Но он не пригласил ни меня, ни священника Садока, ни Ванею, сына Иодаева, ни Соломона, слугу твоего.
Невже ж сталось це за наказом мого добродія царя, і ти не сповістив раба твого, хто, після тебе, сидітиме на престолі добродія мого, царя?»
Господин мой царь, сделал ли ты это, не сказав нам?Скажи нам, кто будет царём после тебя?"
І відповів цар Давид і сказав: «Покличте мені Ветсавію!» Увійшла вона до царя й стала перед ним.
Тогда царь Давид сказал: "Позовите ко мне Вирсавию". И она предстала перед царём.
Цар поклявся і сказав їй: «Так певно, як живе Господь, що визволив мене з усякої біди:
И царь поклялся:"Так же верно, как то, что жив Господь, избавивший меня от всякой беды, я даю тебе эту клятву.
як заприсяг я тобі Господом, Богом Ізраїля, що син твій Соломон після мене буде царем і що він сидітиме на моєму престолі замість мене, так і зроблю сьогодні.»
Я сделаю сегодня то, в чём клялся тебе Господом, Богом Израиля. Я обещал, что Соломон, сын твой, будет царём и сядет на мой престол после меня. И я сдержу своё обещание".
Припала Ветсавія на коліна обличчям до землі й уклонилася цареві та й каже: «Нехай добродій мій, цар Давид, живе повіки!»
Вирсавия опустилась на колени, поклонилась царю лицом до самой земли и сказала:"Да живёт господин мой, царь Давид, во веки веков!"
І повелів цар Давид: «Покличте мені священика Цадока, пророка Натана, і Бенаю, сина Єгояди.» Як же вони ввійшли до царя,
И сказал царь Давид:"Позовите ко мне священника Садока, пророка Нафана и Ванею, сына Иодаева". И пришли они к царю.
сказав їм цар: «Візьміть із собою слуг вашого пана, посадіть Соломона, мого сина, на мого мула, й завезіть його в Гіхон.
Тогда царь сказал им: "Возьмите с собой моих слуг. Посадите сына моего Соломона на моего мула и отведите его к источнику Гиону.
Там нехай помаже його царем над Ізраїлем священик Цадок із пророком Натаном. Тоді сурміть та й викрикуйте: нехай жиде цар Соломон!
Там священник Садок и пророк Нафан помажут его на царство в Израиле, потом затрубите в трубы и кричите: "Да живёт царь Соломон!"
Потім ви вийдете слідом за ним, і він увійде й сяде на моїм престолі й буде царювати над вами замість мене; бо я призначив його князем над Ізраїлем і над Юдою.»
А затем возвращайтесь с ним назад. Он придёт, сядет на мой трон и будет царствовать вместо меня. Я назначил его вождём над Израилем и Иудой".
Беная ж, син Єгояди, відповів цареві і сказав: «Амінь! Так нехай скаже і Господь, Бог пана мого, царя.
И ответил царю Ванея, сын Иодаев: "Аминь!Да скажет так Господь, Бог господина моего царя!
Як був Господь з моїм паном і царем, так нехай буде і з Соломоном, і нехай звеличить його престіл понад престіл мого пана, царя Давида.»
Господин мой и царь, Господь был с тобой. И теперь, я надеюсь, Он будет с Соломоном и сделает царство его ещё могущественнее, чем твоё, мой господин и царь!"
Тоді священик Цадок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, вкупі з керетіями й пелетіями, посадивши Соломона на мула царя Давида, спустились і повезли його в Гіхон.
И пошли священник Садок и пророк Нафан, Ванея, сын Иодая, и телохранители Давида, посадили Соломона на мула царя Давида и повели его к источнику Гиону.
Священик Цадок узяв рога з миром із намету та й помазав Соломона. І засурмили, і ввесь народ кликав: «Нехай живе цар Соломон!»
Священник Садок взял рог с елеем из священного шатраи вылил его на голову Соломона, показав этим, что он царь. Затем они затрубили в трубы, и весь народ закричал: "Долго живи, царь Соломон!"
Тоді народ піднявся позад нього, і грали люди на сопілках, і раділи так славно, що аж земля розпадалась від їхнього крику.
После этого весь народ последовал за Соломоном в город. Они играли на флейтах и были так счастливы и так радовались, что земля сотрясалась от их криков.
Почув це Адонія вкупі з запрошеними, саме коли скінчили бенкетувати. Почув також Йоав звук трубний та й каже: «Що це за шум розбурханого міста?»
Адония и все приглашённые им как раз заканчивали свой пир. Они услышали звук трубы, и Иоав спросил: "Что это за шум?Что происходит в городе?"
Коли він говорив, надійшов Йонатан, син священика Евіятара. Адонія сказав: «Ходи сюди, ти — чоловік порядний, несеш напевно добру вістку.»
Он ещё говорил, когда пришёл Ионафан, сын священника Авиафара. Адония сказал: "Войди. Ты достойный человек. Ты должен нести хорошие вести".
Відповів Йонатан і сказав До Адонії: «Зовсім ні! Наш пан, цар Давид, зробив Соломона царем.
Но Ионафан ответил Адонии: "Нет!Для тебя это плохие новости!Господин наш, царь Давид, поставил Соломона царём.
Цар послав з ним священика Цадока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетіїв та пелетіїв, і вони посадили його на царського мула,
Царь послал с Соломоном священника Садока, пророка Нафана, Ванею, сына Иодаева, и своего телохранителя. Они посадили Соломона на царского мула,
а священик Цадок і пророк Натан помазали його в Гіхоні на царя, і звідти пішли назад з веселим криком, і зворушилось усе місто. Ось звідки галас, що ви чули.
а затем священник Садок и пророк Нафан помазали его на царство в Гионе. Оттуда они пошли в город праздновать. Вот отчего шум, который вы слышите.
і царські слуги приходили поздоровляти нашого добродія, царя Давида, і промовляли: Нехай твій Бог зробить ім'я Соломона славнішим ніж твоє, і нехай возвеличить його престіл над престіл твій! І вклонився сам цар на своєму ліжку.
И все слуги царские поздравляют царя Давида. Они говорят: "Царь Давид, ты великий царь!И теперь мы молимся, чтобы твой Бог сделал и Соломона великим царём. Мы надеемся, что Бог прославит Соломона ещё больше, чем тебя, и возвеличит царство Соломона больше, чем твоё!"И царь поклонился на своём ложе.
Потім додав: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вчинив мені сьогодні так, що один з моїх сидить на моєму престолі, й очі мої це бачать.»
Царь Давид сказал: "Благословен Господь, Бог Израиля, Который посадил моего собственного сына на мой трон и позволил мне жить, чтобы увидеть это"".
Тоді всі, що їх закликав був Адонія, вжахнулись, повставали й порозходились, кожен у свій бік.
Все гости Адонии испугались и быстро разошлись.
Адонію ж обняв страх перед Соломоном; він устав і пішов, щоб ухопитися за роги жертовника.
Адония же, боясь Соломона, пошёл и схватился за роги алтаря.
І переказано Соломонові: «Он, Адонія, зо страху перед царем Соломоном, ухопив за роги жертовника та й каже: Нехай цар Соломон попереду мені заприсягне, що не стратить свого раба мечем.»
Затем Соломону сказали: "Адония боится тебя, царь Соломон. Он держится за роги алтаря и говорит:"Пусть пообещает мне сейчас царь Соломон, что не убьёт меня"".
А Соломон на те: «Якщо покаже себе чесним чоловіком, то й волосинка з нього не впаде на землю. Як же знайдеться на ньому якась провина, мусить умерти.»
И ответил Соломон: "Если он будет человеком достойным, то ни один волос с головы его не упадёт на землю, но если он сделает недоброе, то умрёт".