Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Одна з жінок пророчих учнів, голосячи, промовила до Єлисея: “Мій чоловік, твій слуга, помер, а ти знаєш, що він, твій слуга, боявся Господа; тепер же прийшов позичальник і хоче забрати моїх обох хлопців у невольники.”
Жена одного человека из братства пророков с рыданием говорила Елисею: "Слуга твой, мой муж, умер. Ты знаешь, что он почитал Господа. Но сейчас человек, которому он должен был деньги, пришёл, чтобы забрать обоих моих мальчиков и сделать их своими рабами".
Єлисей сказав їй: “Що маю тобі зробити? Скажи мені, що є в тебе в хаті?” Вона ж на те: “Нема нічого в твоєї слугині, крім посуди з олією.”
Елисей ответил ей: "Как я могу тебе помочь? Скажи мне, что есть у тебя в доме?" Женщина сказала: "У меня в доме ничего нет, кроме кувшина с оливковым маслом".
А він їй: “Іди, напозичай по всіх твоїх сусідах посудів, та щоб були порожні, і назбирай чимало!
Тогда Елисей сказал: "Пойди и попроси пустые сосуды у всех своих соседей. Попроси много сосудов.
Тоді ввійдеш, замкнеш за собою й за своїми синами двері й наллєш у всі ті посуди. Коли котрий буде повний, відставиш набік.”
Затем зайди в свой дом и запри двери. Только ты и твои сыновья будете в доме. Налей масло во все сосуды, наполни их и поставь отдельно".
Пішла вона від нього та й зачинила двері за собою і за своїми синами. Вони їй подавали, а вона наливала.
Женщина ушла от Елисея домой и заперла двери. В доме были только она и её сыновья. Сыновья приносили ей сосуды, а она наполняла их маслом.
А як посуди були повні, каже своєму синові: “Подай мені ще посуд.” Той їй: “Нема вже більш посуду.” І не текло більш олії.
Она наполнила много сосудов. Наконец она сказала сыну: "Подай мне другой сосуд". Но все сосуды были наполнены, и сын сказал ей: "Нет больше сосудов". Тогда масло перестало литься.
Пішла вона й розповіла про це Божому чоловікові, а він і каже: “Іди, продай олію й заплати твою позичку, а з останку житимеш сама й твої сини.”
Женщина пошла к Божьему человеку и рассказала ему обо всём. А он сказал ей: "Пойди продай масло и заплати свои долги. А ты и твои сыновья будете жить на деньги, которые останутся".
Одного дня, коли Єлисей проходив через Шунам, якась багата жінка, що там жила, принукала його щось з'їсти. І так щоразу, як іде було проз, заверне туди підживитись.
Однажды Елисей пришёл в Сонам. Там жила одна богатая женщина. Она упросила Елисея остановиться и поесть у неё в доме. И каждый раз, когда Елисей проходил мимо того места, он останавливался там поесть.
І каже вона раз своєму чоловікові: “Я певна, що цей Божий чоловік, що попри нас завжди проходить, свята людина.
И сказала женщина своему мужу: "Я знаю, что этот человек, который часто проходит мимо нашего дома, святой Божий человек.
Тож збудуймо невеличку верхню світлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільця й каганець, щоб він, як зайде колись, міг там притулитись.”
Давай сделаем небольшую комнату на крыше и поставим там кровать, стол, стул и светильник. Тогда он сможет останавливаться там, когда будет приходить к нам".
Одного дня прийшов він і зайшов у верхню світлицю та й спочивав там.
Однажды Елисей пришёл туда. Он пошёл в эту комнату и лёг там отдохнуть.
І сказав своєму слузі Гехазі: “Поклич но сюди тую шунамійку.” Той покликав, і вона стала перед ним.
Он сказал слуге своему Гиезию: "Позови эту сонамитянку. " Слуга позвал её, и она пришла к Елисею.
Єлисей мовив до нього: “Скажи їй: Оце ти так горливо дбаєш про нас. Що хочеш, щоб я зробив для тебе? Може щось сказати за тебе цареві або начальникові над військом?” Та вона відповіла: “Я живу собі серед мого народу!”
Елисей сказал слуге: "Скажи ей: "Ты пошла на все эти неудобства из-за нас. Что нам для тебя сделать? Хочешь, мы поговорим о тебе с царём или с военачальником?"" Но женщина ответила: "Мне хорошо живётся здесь, среди своего народа".
Спитав він: “Що ж би таке їй зробити?” Гехазі відповів: “Та ось сина нема у неї, чоловік же її старий.”
И спросил Елисей Гиезия: "Что же мы можем сделать для неё?" Гиезий ответил: "Я знаю! У неё нет сына, а муж её стар".
Єлисей сказав: “Поклич її.” Той покликав, і стала вона на дверях.
Тогда Елисей сказал: "Позови её". Гиезий позвал её. Она пришла и остановилась в дверях.
І сказав Єлисей: “Через рік о цій порі пригортатимеш сина.” Вона ж каже: “Ні, мій пане, чоловіче Божий! Не обманюй твоєї слугині!”
И сказал ей Елисей: "В это время следующей весной ты будешь держать на руках сына". Женщина сказала: "Нет, господин мой! Не обманывай меня, о Божий человек!"
Але зачала жінка й вродила своєчасно сина, як раз о ту пору, коли Єлисей сказав їй.
Но женщина забеременела. И весной она родила сына, как говорил ей Елисей.
Як же хлопчик підріс, пішов одного дня до батька до женців,
Мальчик подрос. Однажды он пошёл в поле к отцу, который был со жнецами.
і кволиться батькові: “Ой голова моя, голова моя!” Той же сказав слузі: “Одведи його до матері.”
Мальчик сказал отцу: "Голова моя! Голова моя болит!" И сказал тот слуге своему: "Отнеси его к матери".
Взяв він хлоп'я та й одвів до матері. І сиділо воно аж до полудня на колінах у неї, і вмерло.
Слуга отнёс мальчика к его матери. Мальчик просидел у матери на коленях до полудня, а потом умер.
Тоді пішла вона нагору, поклала його у Божого чоловіка на ліжку, зачинила двері й вийшла;
Женщина поднялась и положила мальчика на постель Божьего человека. Затем она закрыла дверь и вышла.
покликала свого чоловіка та й каже: “Пришли мені котрогось із слуг з ослицею; поїду притьмом до Божого чоловіка, а тоді повернусь.”
Она позвала своего мужа и сказала: "Пожалуйста, пришли мне одного слугу и осла. Тогда я смогу быстро добраться до Божьего человека и вернуться назад".
Він же каже: “Чого тобі йти до нього? Хіба сьогодні новомісяччя чи субота?” Та вона відповіла: “Бувай мені здоров!”
Муж её сказал: "Зачем тебе сегодня ехать к Божьему человеку? Сегодня же не новый месяц и не суббота. " Она сказала: "Не волнуйся. Всё будет хорошо".
Осідлавши ослицю, сказала слузі: “Рушай небарно! Та не зупиняйся в дорозі, хібащо тоді, як тобі скажу.”
Затем, она оседлала осла и сказала своему слуге: "Поехали, и торопись. Не останавливайся, пока я не скажу тебе".
Поїхала вона й прибула до Божого чоловіка на Кармель-гору. Як же побачив її Божий чоловік здалека, сказав своєму слузі Гехазі: “Та це ж шунамійка!
Женщина отправилась к Божьему человеку, к горе Кармил. Божий человек издалека увидел приближающуюся женщину. Он сказал своему слуге Гиезию: "Смотри, это сонамитянка!
Біжи лишень їй назустріч та спитай: Чи все гаразд із тобою? Чи все гаразд із твоїм чоловіком? Чи все гаразд із хлоп'ям?” Вона відповіла: “Гаразд”
Побеги ей навстречу и спроси её: "Здорова ли ты? Здоров ли твой муж? Здоров ли твой ребёнок?"" Гиезий спросил её, и она ответила: "Всё хорошо".
І як вийшла на гору до Божого чоловіка, обняла його ноги, але Гехазі приступив, щоб відвести її. Та Божий чоловік сказав: “Лиши її, бо вона тяжко сумна, і Господь скрив це від мене, не об'явив мені.”
Когда же сонамитянка поднялась на холм к Божьему человеку, то ухватилась за его ноги. Гиезий подошёл, чтобы оттолкнуть её, но Божий человек сказал ему: "Оставь её в покое! Она очень огорчена, но Господь не сказал мне об этом. Господь скрыл это от меня".
І каже вона: “Чи ж я прохала сина в мого пана? Чи я ж бо не казала: Не обманюй мене?”
И сказала сонамитянка: "Господин мой, я не просила у тебя сына. Я говорила тебе: "Не обманывай меня!""
Тоді Єлисей повелів Гехазі: “Підпережи твої боки, візьми мою палицю в руки та йди. Коли зустрінеш когось, не вітай його. А коли хтось вітатиме тебе, не відповідай йому! Та поклади мою палицю на обличчя хлоп'яткові.”
Тогда Елисей сказал Гиезию: "Соберись в дорогу. Возьми мой посох и иди. Не останавливайся, и не говори ни с кем. Если ты встретишь кого-либо, то даже не здоровайся. Если же кто поздоровается с тобой, не отвечай. И положи мой посох на лицо ребёнка".
Мати хлопчикова каже: “Так певно, як живе Господь і як живеш ти, я не покину тебе!” Встав Єлисей і пішов слідом за нею.
Но мать ребёнка сказала: "Как верно то, что жив Господь и ты жив, я не уйду без тебя!" И он встал и пошёл за сонамитянкой.
Гехазі ж випередив їх і поклав палицю на обличчя хлоп'яткові, та не було ні голосу, ні руху. І повернувся він назустріч Єлисеєві й сповістив його: “Хлоп'ятко не прокинулось.”
Гиезий пришёл раньше Елисея и женщины. Он положил посох на лицо мальчика. Но мальчик не говорил и не подавал никаких признаков жизни. Тогда Гиезий вышел навстречу Елисею и сказал ему: "Ребёнок не просыпается!"
Як же прибув Єлисей до хати, аж ось хлоп'ятко мертве, лежить у нього на постелі.
Елисей зашёл в дом. Там на его постели лежал умерший ребёнок.
Ввійшов він, замкнув двері, так що всередині було їх двоє, та й молився Господеві.
Елисей зашёл в комнату и закрыл дверь. В комнате был только он и ребёнок. Елисей помолился Господу,
Потім підійшов до ліжка, простягся над хлоп'ятком, притулив свої уста до його уст, свої очі до його оченят, свої руки до його рученят, і пригорнувсь до нього, і огрілось тіло хлоп'ятка.
подошёл к постели и лёг на ребёнка. Он приложил свой рот ко рту ребёнка, свои глаза к его глазам, свои ладони к его ладоням. Елисей распростёрся на ребёнке, и тело ребёнка согрелось.
Піднявсь він знов, і ходив туди й сюди по світлиці, потім підійшов знову й схиливсь над ним, аж ось хлоп'ятко сім разів чхнуло й розкрило оченята.
Елисей встал и прошёлся по комнате взад и вперёд. Затем он подошёл к постели и снова распростёрся на ребёнке. Тогда ребёнок чихнул семь раз и открыл глаза.
Кликнув тоді Гехазі й каже: “Поклич сюди шунамійку!” Покликав той, а як вона увійшла, сказав їй Єлисей: “Візьми твого сина.”
Елисей позвал Гиезия и сказал: "Позови сонамитянку". Гиезий позвал её. Когда она пришла, Елисей сказал: "Возьми своего сына".
Приступила вона й упала йому в ноги й уклонилась до землі; потім узяла свого сина й вийшла.
Женщина вошла, упала ему в ноги и поклонилась ему до земли. Затем она взяла своего сына и вышла.
Єлисей повернувсь у Гілгал. А була тоді голоднеча в краю. Раз якось, коли пророчі учні сиділи перед ним, сказав він своєму слузі: “Постав великого казана на вогонь й звари юшку пророчим учням.”
Елисей возвратился в Галгал. В той земле был голод. Братство пророков сидело перед Елисеем. Елисей сказал своему слуге: "Поставь большой котёл на огонь и свари суп для пророков".
Один з них пішов у поле, щоб назбирати зела, і знайшов дику лозу, нарвав з неї овочів повну одежу, прийшов і накришив їх у казан з юшкою, бо не знав, що то було.
Один из них вышел в поле собирать овощи. Он нашёл дикое вьющееся растение — горлянку, собрал с него плоды и положил их в свою одежду. Вернувшись, он накрошил эти дикие плоды горлянки и положил их в котёл с супом. Никто из пророков не знал, какие это были плоды.
Налили людям їсти. Як тільки ті скуштували юшки, закричали: “Смерть у казані, чоловіче Божий!” І не могли їсти.
Затем они налили людям немного супа, но как только они начали есть, все закричали: "Божий человек, здесь яд в котле!" И не могли они есть.
Тоді Єлисей сказав: “Принесіть муки!” І всипав її в казан і сказав: “Наливай людям, нехай їдять.” І не було вже нічого шкідливого в казані.
Но Елисей сказал: "Принесите немного муки". Он насыпал её в котёл и сказал: "Очисти суп, чтобы люди могли его есть". И не стало в супе ничего вредного.
Якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові нового хліба — 20 ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: “Дай людям, нехай їдять!”
Один человек из Ваалшалиши пришёл и принёс Божьему человеку хлеб от первого урожая. Он принёс в своей сумке двадцать булок ячменного хлеба и свежую пшеницу. И сказал Елисей: "Отдай это людям, пусть едят".
Слуга ж його відповів: “Що тут класти перед сотнею чоловік?” Він же каже: “Дай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: їстимуть, та ще й зостанеться.”
Слуга Елисея сказал: "Здесь недостаточно для ста человек". Но Елисей ответил: "Отдай эту еду людям. Пусть едят. Господь говорит: "Они будут есть, и ещё останется"".