Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New American Standard Bible
Пророчі учні сказали Єлисеєві: “Як бачиш, місце, де живемо ми при тобі, тісне для нас.
The Axe Head Recovered
Now the sons of the prophets said to Elisha, “Behold now, the place before you where we are living is too limited for us.
Now the sons of the prophets said to Elisha, “Behold now, the place before you where we are living is too limited for us.
Дозволь, отже, піти нам на Йордан і взяти кожному по деревині, щоб спорядити нам там місце, де б могли осістись.” А він сказав: “Ідіть.”
“Please let us go to the Jordan and each of us take from there a beam, and let us make a place there for ourselves where we may live.” So he said, “Go.”
Один з них просить: “Зроби нам ласку, іди з твоїми слугами.” І він сказав: “Добре, я піду.”
Then one said, “Please be willing to go with your servants.” And he answered, “I shall go.”
От і пішов з ними. Прийшли вони на Йордан і заповзялися рубати дерево.
So he went with them; and when they came to the Jordan, they cut down trees.
Тим часом, як один рубав деревину, сокира впала в воду, і він скрикнув: “Ой, пане! Та вона ж позичена!”
But as one was felling a beam, the axe head fell into the water; and he cried out and said, “Alas, my master! For it was borrowed.”
Божий чоловік каже: “Де вона впала?” Той показав йому місце. Тоді Єлисей зрубав шматок дерева, кинув туди — і сокира сплила.
Then the man of God said, “Where did it fall?” And when he showed him the place, he cut off a stick and threw it in there, and made the iron float.
Він і каже: “Лови!” Той простяг руку й узяв її.
He said, “Take it up for yourself.” So he put out his hand and took it.
Одного разу, коли арамійський цар воював проти Ізраїля, порадив він своїм слугам: “Зробіть засідку ось там і там.”
The Arameans Plot to Capture Elisha
Now the king of Aram was warring against Israel; and he counseled with his servants saying, “In such and such a place shall be my camp.”
Та Божий чоловік послав до ізраїльського царя сказати: “Бережись проходити тим місцем, бо арамії сидять там у засідці.”
The man of God sent word to the king of Israel saying, “Beware that you do not pass this place, for the Arameans are coming down there.”
Ізраїльський цар послав вивідати те місце, що вказав йому Божий чоловік. І так попереджав він його, і цар устерігся. Так не раз і не два.
The king of Israel sent to the place about which the man of God had told him; thus he warned him, so that he guarded himself there, more than once or twice.
Серце арамійського царя стривожилось цим. Скликав він своїх слуг і каже до них: “Чи не могли б ви мені сказати, хто мене зраджує ізраїльському цареві.”
Now the heart of the king of Aram was enraged over this thing; and he called his servants and said to them, “Will you tell me which of us is for the king of Israel?”
Один із його слуг відповів: “Та ніхто ж інший, пане мій, царю, як пророк Єлисей, що в Ізраїлі! То він доносить ізраїльському цареві навіть слова, які ти промовляєш у себе в спальні.”
One of his servants said, “No, my lord, O king; but Elisha, the prophet who is in Israel, tells the king of Israel the words that you speak in your bedroom.”
І повелів цар: “Ідіте та подивіться, де він. Пошлю за ним, щоб його взяли.” Як же донесли йому: “Ось він у Догані”,
So he said, “Go and see where he is, that I may send and take him.” And it was told him, saying, “Behold, he is in Dothan.”
— то послав він туди коней, колісниці й багато військових. Прибули вони вночі й оточили місто.
He sent horses and chariots and a great army there, and they came by night and surrounded the city.
Другого дня встав Божий чоловік уранці й вийшов — аж ось військові з кіньми й колісницями облягли навкруги місто. Слуга йому каже: “Горе, мій пане! Що нам оце чинити?”
Now when the attendant of the man of God had risen early and gone out, behold, an army with horses and chariots was circling the city. And his servant said to him, “Alas, my master! What shall we do?”
Він же сказав: “Не бійся, бо тих, що з нами, більш, ніж тих, що з ними.”
So he answered, “Do not fear, for those who are with us are more than those who are with them.”
І почав Єлисей молитись і сказав: “Господи! Відкрий йому очі, щоб він бачив!” І відкрив Господь слузі очі, й дивиться він — гора навколо Єлисея, повна коней й вогненних колісниць.
Then Elisha prayed and said, “O LORD, I pray, open his eyes that he may see.” And the LORD opened the servant’s eyes and he saw; and behold, the mountain was full of horses and chariots of fire all around Elisha.
Як же арамії пустились проти Єлисея, він молився до Господа, промовлявши: “Побий, благаю, цих людей сліпотою!” І вдарив їх Господь сліпотою за словом Єлисея.
When they came down to him, Elisha prayed to the LORD and said, “Strike this people with blindness, I pray.” So He struck them with blindness according to the word of Elisha.
Тоді Єлисей сказав їм: “Це не та дорога, це не те місто. Ідіть за мною, я вас приведу до того чоловіка, що ви шукаєте.” І привів їх у Самарію.
Then Elisha said to them, “This is not the way, nor is this the city; follow me and I will bring you to the man whom you seek.” And he brought them to Samaria.
А як прийшли вони в Самарію, Єлисей сказав: “Господи! Відкрий їм очі, щоб вони бачили!” І відкрив їм Господь очі, й побачили, що були посеред Самарії.
When they had come into Samaria, Elisha said, “O LORD, open the eyes of these men, that they may see.” So the LORD opened their eyes and they saw; and behold, they were in the midst of Samaria.
Побачивши їх, ізраїльський цар спитав Єлисея: “Чи мені їх вистинати, батьку?”
Then the king of Israel when he saw them, said to Elisha, “My father, shall I kill them? Shall I kill them?”
Він же відповів: “Не вбивай їх! Хочеш убити тих, яких не взяв у полон твоїм мечем і твоїм луком? Постав перед ними хліб і воду, нехай їдять і п'ють, і нехай собі йдуть до свого пана.”
He answered, “You shall not kill them. Would you kill those you have taken captive with your sword and with your bow? Set bread and water before them, that they may eat and drink and go to their master.”
І справив їм бучний бенкет, і як вони понаїдались і понапивались, відпустив їх, і пішли вони до свого пана. З того часу арамії не сміли більш робити наскоків на Ізраїльську землю.
So he prepared a great feast for them; and when they had eaten and drunk he sent them away, and they went to their master. And the marauding bands of Arameans did not come again into the land of Israel.
Після цього Бен-Гадад, арамійський цар, зібрав усе своє військо, двигнувся та й обложив Самарію.
The Siege of Samaria — Cannibalism
Now it came about after this, that Ben-hadad king of Aram gathered all his army and went up and besieged Samaria.
Настав великий голод у Самарії. Облога була така тяжка, що осляча голова коштувала 80 срібних шеклів, а чвертка каву дикої цибулі — 5 срібних шеклів.
There was a great famine in Samaria; and behold, they besieged it, until a donkey’s head was sold for eighty shekels of silver, and a fourth of a kab of dove’s dung for five shekels of silver.
І як ізраїльський цар проходив раз по мурі, заголосила до нього якась жінка: “Поможи, пане мій, царю!”
As the king of Israel was passing by on the wall a woman cried out to him, saying, “Help, my lord, O king!”
Він відповів: “Коли тобі не допоможе Господь, то звідки я тобі поможу? З току чи чавила?”
He said, “If the LORD does not help you, from where shall I help you? From the threshing floor, or from the wine press?”
Потім спитав її цар: “Що тобі?” А та: “Оця жінка мені сказала: Дай твого сина, ми його з'їмо сьогодні, а завтра з'їмо мого сина.
And the king said to her, “What is the matter with you?” And she answered, “This woman said to me, ‘Give your son that we may eat him today, and we will eat my son tomorrow.’
От ми й зварили мого сина, і з'їли; а як на другий день я їй сказала: — давай сюди твого сина, ми з'їмо його, — то вона сховала свого сина.”
“So we boiled my son and ate him; and I said to her on the next day, ‘Give your son, that we may eat him’; but she has hidden her son.”
Як же почув цар слова жінки, роздер на собі одежу; він же ходив по мурі, і народ бачив, що під сподом на його тілі було вереття.
When the king heard the words of the woman, he tore his clothes — now he was passing by on the wall — and the people looked, and behold, he had sackcloth beneath on his body.
І сказав він: “Нехай Бог зробить мені сяк і так, та ще й причинить, коли голова Єлисея, сина Сафата, зостанеться сьогодні на плечах у нього.”
Then he said, “May God do so to me and more also, if the head of Elisha the son of Shaphat remains on him today.”
Тим часом, як Єлисей сидів у своїй хаті, й старші сиділи в нього, послав цар поперед себе чоловіка. Та перш, ніж посланець увійшов до Єлисея, цей сказав старшим: “Гляньте, той син душогубця послав до мене чоловіка, щоб стяти мені голову. Глядіть же, як тільки посланець надійде, зачиніть двері й відіпхніть його дверима! Чи ж ви не чуєте за ним кроків його пана?”
Now Elisha was sitting in his house, and the elders were sitting with him. And the king sent a man from his presence; but before the messenger came to him, he said to the elders, “Do you see how this son of a murderer has sent to take away my head? Look, when the messenger comes, shut the door and hold the door shut against him. Is not the sound of his master’s feet behind him?”
Ще він говорив до них, а вже прибув цар до нього й каже: “Бачиш яке лихо від Господа! Чого ж мені ще звірятись на Господа?”
While he was still talking with them, behold, the messenger came down to him and he said, “Behold, this evil is from the LORD; why should I wait for the LORD any longer?”