Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Тоді ізраїльтяни зібрались усім гуртом у Давида в Хевроні й промовили: “Ось ми, твоя кість і твоє тіло.
І зібрався ввесь Ізра́їль до Давида в Хевро́н, говорячи: „Оце ми кість твоя та тіло твоє!
І вчора й позавчора, коли Саул був царем, ти виводив Ізраїля в поле й приводив додому, і Господь, Бог твій, сказав тобі: Ти будеш пасти народ мій Ізраїля, ти будеш князем над моїм народом Ізраїлем.”
І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приво́див Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти бу́деш пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, і ти будеш князе́м над наро́дом Моїм, Ізраїлем“.
Всі старші Ізраїля прийшли до царя в Хеврон, і Давид уклав з ними союз перед Господом у Хевроні, й вони помазали Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом, переказаним через Самуїла.
І прийшли всі Ізраїлеві старші́ в Хевро́н, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.
І двигнувся Давид і ввесь Ізраїль на Єрусалим, тобто на Євус, бо були євусії мешканцями того краю.
І пішов Давид та ввесь Ізра́їль до Єрусалиму, — він Євус, і там були євусе́яни, ме́шканці того кра́ю.
Мешканці Євусу сказали Давидові: “Не ввійдеш ти сюди!” Але Давид здобув таки твердиню Сіон, тобто Давидгород.
І сказали ме́шканці Євусу до Давида: „Ти не вві́йдеш сюди!“ Та здобу́в Дави́д тверди́ню Сіо́н, — він Місто Давида.
Давид сказав: “Хто першим розіб'є євусіїв, той буде головою й князем.” І видерся першим Йоав, син Церуї, і став головою.
І сказав Давид: „Кожен, хто найперше поб'є євусе́янина, той стане за го́лову та за зве́рхника“. І ввійшов найперше Йоа́в, син Церуїн, і став за го́лову.
Давид жив у тій твердині, тим і назвали її Давидгородом.
І осівся Дави́д у тверди́ні, тому́ назвав ім'я їй: Дави́дове Мі́сто.
Він збудував місто навколо від Мілло до огорожі, а Йоав відновив решту міста.
І він збудува́в місто навко́ло, від Мілло́ й аж навко́ло, а Йоав віднови́в решту міста.
Давид убивався все більше й більше в силу, і Господь сил був з ним.
І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь Савао́т був із ним.
Ось старшини вояків, що були в Давида, які разом з Ізраїлем вельми допомагали йому в його царстві, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.
А оце го́лови Давидових ли́царів, що хоробро труди́лися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настанови́ти його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.
Ось імена вояків-витязів, що були в Давида: Їшбаал Гахмоній, голова над тридцятьма; він підняв свій спис на 300 чоловік і поранив їх на смерть за одним разом.
А оце число Давидових ли́царів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, — він махнув своїм списо́м — і побив за один раз три сотні!
За ним Єлеазар син Додо, Ахохія, один з трьох вояків.
А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, — він один із трьох ли́царів.
Він був з Давидом у Пас-Даммімі, куди філістимляни зібрались були на війну. Там була частка поля, засіяна ячменем. Як же народ утікав від філістимлян,
Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филисти́мляни зібралися там на бій. І була там діля́нка поля, повна ячме́ню, а наро́д утікав перед филисти́млянами.
той став посеред поля, захистив його й розбив філістимлян. Так дав Господь велику перемогу.
Та вони стали посеред діля́нки, і врятували її та й побили филисти́млян. І Господь подав велику перемогу!
Одного разу троє з головних тридцятьох вояків зійшли наниз до Давида на скелю коло Адуллам-печери, коли філістимлянський табір розташувався був у Рефаїм-долині.
І зійшли троє з тих тридцяти на пе́реді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський та́бір таборува́в у долині Рефаїм.
Давид тоді перебував у твердині, а філістимлянська залога стояла на той час у Вифлеємі.
Давид же був тоді в тверди́ні, а филистимська зало́га була тоді в Віфлеємі.
Давидові схотілось дуже пити й він сказав: “Хто дав би мені напитись води з криниці, що у Вифлеємі коло воріт?”
І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з віфлеємської крини́ці, що в брамі?“
Тоді ці троє прорвались через філістимлянський табір і черпнули води з криниці, що у Вифлеємі коло воріт; взяли вони її й принесли Давидові. Але Давид не схотів її пити; він вилив її в жертву на честь Господа
І проде́рлися ці троє до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли й прине́сли до Давида, та Давид не схотів її пити, — і вилив її для Господа,
і сказав: “Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж пити кров цих сміливців, що важили своїм життям? Ціною бо свого життя вони принесли її.” І не схотів її пити. От що зробили оті три вояки!
та й сказав: „Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони прине́сли її!“ І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих ли́царів.
Авішай, брат Йоава, був головою над тридцятьма. Він підняв свій спис на 300 чоловік і поранив їх на смерть. Він був славним між: трьома.
А Авшай, Йоавів брат, — він голова тих трьох. І він махнув своїм списо́м — і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я́ серед трьох.
З цих 30 його подвійно поважано, і був він їхнім ватажком, але тим трьом не був рівня.
З тих трьох серед двох він був найшановні́ший, і став їм за провідника́. А до тих трьох не дося́г.
Далі Беная, син Єгояди, син сміливого чоловіка, великого ділами, з Кавцелу. Він побив двох синів Арієла з Моаву; це він одного дня, як випав сніг, зійшов у яму й убив лева.
Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у діла́х, з Кавцеїлу, — він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в сере́дині ями сніжного дня.
Він же убив єгиптянина, чоловіка п'ять ліктів на зріст; в єгиптянина був у руці спис, мов навій ткацький, а той зійшов до нього з палицею і, вирвавши списа з руки єгиптянина, вбив його таки його списом.
І він побив одно́го єги́птянина, мужа поставно́го, на п'ять ліктів, а в руці єги́птянина був спис, як тка́цький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа́ з руки того єги́птянина, — та й його забив його списо́м.
Отаке вчинив Беная, син Єгояди; він був славний між 30 вояками-витязями.
Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я́ було серед тих трьох хоробрих.
Його поважано більше, ніж 30-ох, але тим трьом він не був рівня. Давид поставив його на чолі своєї особистої охорони.
З тих тридцяти він був найповажні́ший, а до тих трьох не дося́г. І Давид призна́чив його до своєї прибі́чної сторо́жі.
Хоробрі вояки: Азаел брат Йоава, Елханан син Додо з Вифлеєму,
А хоробрі му́жі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,
Маграй з Нетофи, Хелед син Боани з Нетофи,
нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,
Ітай син Рівая з Гівеа Веніямина, Беная з Піратону,
Ітай, син Ріваїв, з Гів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,
Яшен з Гуні, Йонатан син Шаге з Гарару,
сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,
Целек з Аммону, Нахрай з Берету, зброєноша Йоава сина Церуї;
аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєно́ша Йоава, Церуїного сина,
Адіна син Шізи рувимлянина, голови рувимлян, а з ними тридцять;
Адіна, син Шізин, Руви́мівець, голова Рувимівців і над тридцятьма́,
Уззія з Аштароту, Шама та Єїел сини Хатама з Ароеру,
аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,
Елієл з Махвіму, Єрівай і Йошая сини Елнаама та Їтми з Моаву,
махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,