Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Хронік 15) | (1 Хронік 17) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

  • Отож принесли Божий кивот поставили його посеред намету, що розіп'яв для нього Давид, і принесли жертви всепалення й мирні жертви перед Богом.
  • І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
  • А як скінчив Давид приносити жертви всепалення й мирні жертви, тоді поблагословив народ іменем Господа.
  • І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
  • І роздав кожному з ізраїльтян — і чоловікам, і жінкам — по буханцеві хліба, по кусневі м'яса й по пундику з родзинок.
  • І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
  • На службу перед Господнім кивотом поставив Давид кількох левітів, щоб нагадували чини Господа, Бога Ізраїля, дякували й восхваляли.
  • І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
  • Асафа — головою, другим по ньому Захарію, Єїела, Шемірамота, Єхієла, Маттатію, Еліява, Бенаю, Овеедедома та Єіела з гарфами та цитрами, приладами на гудьбу, й Асафа, щоб грав гучно на цимбалах;
  • Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
  • а Бенаю та Ахазієла, священиків, щоб постійно сурмили перед кивотом Божого союзу.
  • А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
  • Того дня Давид уперше дав наказ Асафові та його братам прославляти Господа:
  • Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
  • “Славіте Господа, взивайте його ім'я, оповідайте про діла його народам!
  • „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
  • Співайте йому, псалми йому співайте, про всі чуда його оповідайте!
  • Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
  • Хвалітесь його святим ім'ям; нехай радіє серце тих, що Господа шукають!
  • Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
  • Питайте про Господа та його силу, шукайте завжди його обличчя.
  • Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
  • Згадуйте про чуда, які він сподіяв, про його дива й присуди з уст його.
  • Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
  • Діти Ізраїля, слуги його, сини Якова, вибрані його!
  • ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
  • Він Господь, Бог наш; присуди його по всьому світі.
  • Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
  • Він пам'ятає вічно про завіт свій, про слово, що заповідав на тисячу родів,
  • Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
  • про те, що заключив з Авраамом і в чому Ісаакові поклявся,
  • що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
  • що поставив Яковові за тривку установу, Ізраїлеві — як завіт вічний,
  • І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
  • кажучи: Тобі дам Ханаан-землю, як вашу частку спадщини,
  • говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
  • хоч вас багато не було, — мало було, і були ви у ній чужинцями.
  • Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
  • Вони ходили від народу до народу з одного царства до іншого люду,
  • і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
  • та він нікому не дозволив коїти кривду їм, карав за них царів.
  • Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
  • Не доторкайтесь до моїх помазаників і пророкам моїм не заподіюйте лиха.
  • „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
  • Співай же Господеві, уся земле, щоденно сповіщайте, як він спасає.
  • Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
  • Оповіщайте між поганами про його славу, між усіма народами про його чуда.
  • Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
  • Бо Господь великий і велехвальний, страшний над усіма богами.
  • Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
  • Бо всі боги поганські — ніщота, а Господь сотворив небеса.
  • Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
  • Велич і блиск перед обличчям у нього, сила і сяйво в житлі його.
  • Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
  • Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й ясу!
  • Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
  • Воздайте Господеві, імені його славу; візьміть офіри, ідіть до нього; поклонітеся Господеві у святих шатах.
  • дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
  • Дрижи перед ним, уся земле! Він заснував усесвіт, який не зрушиться.
  • Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
  • Радійте, небеса, веселися, земле! Нехай скажуть між народами: Господь царює!
  • Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
  • Нехай заграє море й все, що у ньому; нехай радіє поле й усе, що на ньому.
  • Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
  • Тоді дерева в лісі, звеселені, загукають перед Господом, він бо йде судити землю.
  • Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
  • Славіте Господа, бо він добрий, бо вічна милость його.
  • Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
  • І скажіте: Спаси нас, Боже нашого спасіння! Збери нас, урятуй нас із-між народів, щоб ми дякували твоєму святому імені і хвалилися славою твоєю.
  • І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
  • Благословен Господь, Бог Ізраїля, відвіку й довіку!” І ввесь народ сказав: “Амінь! Хвала Господеві!”
  • Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“
  • Давид залишив там, перед кивотом Господнього союзу, Асафа та його братів, щоб вони служили перед кивотом завжди, згідно з завданням кожного дня;
  • І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
  • Оведедома та його братів — 68 чоловік, — між ними Оведедома, сина Єдутуна, та Хосу — воротарями;
  • і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
  • Цадока, священика, та його братів священиків перед житлом Господнім на узвишші, що було в Пвеоні,
  • а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
  • щоб приносили всепалення Господеві на жертовнику всепалення завжди, вранці й увечорі, та щоб виконувати все, що записане в законі Господа, який він наклав на Ізраїля;
  • щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
  • а з ними Гемана та Єдутуна й інших вибраних, що були призначені поіменно, щоб славити Господа, “бо його милость вічна”.
  • А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
  • Вони мали сурми й цимбали, щоб грати на них гучно, а й прилади до співів для Бога. Сини Єдутуна були при дверях.
  • А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
  • І весь народ пішов, кожен до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.
  • І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

  • ← (1 Хронік 15) | (1 Хронік 17) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025