Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Хронік 16) | (1 Хронік 18) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Раз якось, коли Давид жив у своїм палаці, сказав він до пророка Натана: “Ось я живу в кедровій палаті, а кивот Господнього союзу під наметом.”
  • І сталося, коли Давид поселився у своєму домі, то сказав Давид пророкові Натанові: Ось я живу в кедровому домі, а ковчег Господнього завіту під покриттям зі шкір.
  • Тоді Натан сказав до Давида: “Усе, що в тебе на серці роби, бо з тобою Бог.”
  • А Натан відповів Давидові: Чини все, що в тебе на душі, бо Бог з тобою.
  • І от тієї ж таки ночі надійшло таке слово Боже до Натана:
  • І сталося тієї ночі, що до Натана було Господнє слово, яке свідчило:
  • “Піди й скажи моєму слузі Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш мені дім на житло,
  • Іди і скажи Давидові, Моєму рабові: Так сказав Господь: Ти не будуватимеш Мені дім, щоб Мені в ньому жити!
  • бо я не жив у домі від того дня, як вивів Ізраїля, й до цього дня, але переходив з намету до намету, з житла до житла.
  • Адже Я не жив у домі з того дня, в який Я вивів Ізраїль, аж до цього дня, — Я був у наметі й під покривалом.
  • Скрізь, де б я не ходив з усім Ізраїлем, чи ж я сказав хоч котромунебудь із суддів Ізраїля, яким я наказав пасти мій народ, питаючи: Чому ви не збудуєте мені кедрового дому?
  • Усюди, де Я проходив у всьому Ізраїлі, хіба коли-небудь сказав [1] Я хоч одному з племен Ізраїля, який поставлений пасти Мій народ, докоряючи: Ви не збудували Мені кедрового дому!?
  • Тож і тепер скажи моєму слузі Давидові: Я взяв тебе з пасовиська, від овець, щоб ти був князем над моїм народом, Ізраїлем.
  • Тож тепер так скажеш Моєму рабові Давиду: Так говорить Господь Вседержитель: Я взяв тебе зі стад з-посеред пастухів, щоби ти був вождем над Моїм народом Ізраїлем.
  • Я був з тобою скрізь, куди б ти не ходив; я винищив усіх твоїх ворогів перед тобою. Я зроблю тобі ім'я, як ім'я великих на землі.
  • І Я був з тобою в усьому, куди ти ходив, і Я знищив усіх твоїх ворогів з-перед тебе, і зробив Я тобі ім’я за іменем славних, які на землі.
  • Я призначу місце для мого народу Ізраїля й насаджу його, і буде він там жити, і його не будуть більше тривожити, і безбожники не будуть більш його тіснити, як колись,
  • Я визначу місце для Мого народу, Ізраїля, і насаджу його, і він проживатиме сам, і більше не матиме турбот, і несправедливість не продовжуватиме принижувати його, як від початку.
  • за часів, коли я настановив був суддів над моїм народом Ізраїлем. Я впокорю всіх твоїх ворогів. Я сповіщаю тебе, що Господь збудує тобі дім.
  • Від днів, в які Я настановив суддів над Моїм народом Ізраїлем, Я впокорив усіх твоїх ворогів.
    Я звеличу тебе, і Господь збудує тобі дім,
  • А як сповниться твій час і ти відійдеш до твоїх батьків, тоді я поставлю після тебе потомка, одного з твоїх синів, і утривалю його царство.
  • і буде, коли завершаться твої дні, і ти заснеш із твоїми батьками, то підніму твого нащадка після тебе, того, який буде з твого лона, і він приготує твоє царство.
  • Він збудує мені дім, і я утверджу його престол навіки.
  • Саме він збудує Мені дім, а Я встановлю його престол навіки.
  • Я буду йому батьком, а він буде мені сином, і милости моєї не відніму від нього, як відняв був від того, що був перед тобою.
  • Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина. І не відійму від нього Свого милосердя, як Я відняв від тих, які були перед тобою.
  • Я поставлю його в моєму домі й у моєму царстві повіки, і престол його буде стояти твердо повіки.”
  • І запевню його в Моєму домі й у його царстві навіки, і його престол буде встановлений навіки!
  • Усі ці слова й все це видіння Натан переказав докладно Давидові.
  • Згідно з усіма цими словами і з усім цим видінням, — так сказав Натан Давидові.
  • Тоді цар Давид пішов, сів перед Господом і промовив: “Хто я, Господи Боже, і що таке мій дім, що ти так високо підніс мене?
  • І цар Давид прийшов, сів перед Господом і сказав: Хто я, Господи Боже, і хто мій дім, що Ти мене полюбив навіки?
  • Та того було ще замало в очах твоїх, Боже; ти говориш про дім твого слуги на далекі часи, ти показав єси мені, Господи Боже, немов би лаву людей, що йде вгору.
  • І цього було замало для Тебе, Боже, і Ти сказав про дім Твого раба здалека, і Ти поглянув на мене, наче поглядом чоловіка, і Ти мене підняв, Господи Боже.
  • Що ж іще більше може додати Давид, говоривши з тобою? Ти бо знаєш твого слугу.
  • Що ще зробить Тобі Давид, аби прославити? Ти ж знаєш Твого раба!
  • Господи! Задля твого слуги й із твого серця вчинив єси це велике, щоб виявити всю оту велич.
  • За Твоїм серцем Ти вчинив усю велич.
  • Господи! Нема рівного тобі й немає Бога, крім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми вухами.
  • Господи, немає подібного до Тебе, і немає, за винятком Тебе, у всьому, що ми почули нашими вухами.
  • І який другий народ на землі такий, як твій народ Ізраїль, за яким приходив Бог, щоб визволити його як свій народ, прославити його ім'я великими й страшними ділами, прогнавши поган з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту?
  • І на землі немає ще такого народу, як Твій народ Ізраїль, якого Бог вів, щоб викупити Собі народ, поставити Собі велике і славне Ім’я, вигнати народи з-перед Твого народу, який Ти викупив з Єгипту.
  • Ти зробив твій народ, Ізраїля, своїм власним народом повіки і ти, Господи, став їхнім Богом.
  • І Ти зробив Твій народ Ізраїль Собі народом навіки, і Ти, Господи, їм за Бога.
  • Тож тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дім його, нехай буде непорушним повіки, і вчини, як ти сказав,
  • Тепер же, Господи, слово Твоє, яке Ти сказав Твоєму рабові й про його дім, нехай буде вірним навіки, —
  • і нехай звеличиться ім'я твоє повіки, щоб говорили: Господь сил, Бог Ізраїля, — він Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида стоятиме твердо перед тобою.
  • тим, які говорять, Господи, Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, і дім Давида, Твого раба нехай міцно стоїть перед Тобою.
  • А що ти, Боже мій, об'явив твоєму слузі, що збудуєш йому дім, тим то й слуга твій набравсь відваги молитись перед тобою.
  • Адже Ти, Господи, відкрив вухо Твого раба, щоб йому збудувати дім. Через це Твій раб знайшов сміливість помолитися у Твоїй присутності.
  • Оце ж, Господи, ти — Бог, і ти обіцяв твоєму слузі таке добродійство!
  • Тепер же, Господи, Ти Сам є Богом і сказав це добро про Твого раба.
  • Тож зволься благословити дім твого слуги, щоб він повіки стояв перед тобою, бо що ти, Господи, поблагословиш, те — благословенне повіки.”
  • Тепер почни благословляти дім Твого раба, щоб він був навіки перед Тобою. Адже Ти, Господи, поблагословив, тож поблагослови навіки!

  • ← (1 Хронік 16) | (1 Хронік 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025