Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян.
Сатана был против израильтян. Он подстрекнул Давида пересчитать народ Израиля.
Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.”
И Давид сказал Иоаву и вождям народа: "Пойдите и пересчитайте всех израильтян. Пересчитайте всех в стране, от города Вирсавии до города Дан, и скажите мне, чтобы я знал их число".
Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?”
Но Иоав ответил: "Пусть Господь сделает народ Свой в сто раз многочисленнее! Господин, весь народ израильский — твои слуги. Для чего ты хочешь сделать это, мой господин и царь? Ты сделаешь весь народ Израиля виновным в грехе!"
Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим.
Но Иоаву пришлось делать то, что приказал Давид. И пошёл Иоав, и прошёл через всю страну израильскую, пересчитывая людей. Затем Иоав вернулся в Иерусалим
І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча.
и сказал Давиду, сколько всего было человек. В Израиле был один миллион сто тысяч человек, умеющих пользоваться мечом. И в Иудее было четыреста семьдесят тысяч человек, умеющих пользоваться мечом.
Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний.
Иоав не пересчитал колено Левия и Вениамина, потому что ему не нравился приказ царя Давида.
Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля.
Давид совершил зло в глазах Бога, и Бог наказал Израиль.
Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.”
Тогда Давид сказал Богу: "Я поступил безрассудно. Я совершил великий грех, пересчитав народ Израиля, и теперь, я молю Тебя, сними грех с меня, раба Твоего".
А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого:
Гад был провидцем Давида. Господь сказал Гаду:
“Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.”
"Пойди и скажи Давиду: "Так говорит Господь: Я предоставлю тебе три выбора. Ты должен выбрать один. Тогда Я накажу тебя так, как ты выберешь"".
Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: — Вибирай собі:
И пошёл Гад к Давиду, и сказал: "Господь говорит: "Давид, выбери, какое наказание ты хочешь:
або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.”
три года голода, или чтобы вы три месяца убегали от своих врагов, которые будут преследовать вас со своими мечами, или три дня наказания от Господа. Страшная болезнь распространится по всей стране, и Ангел Господа будет ходить по Израилю, уничтожая людей". Давид, Бог послал меня. Теперь ты должен решить, какой ответ я должен дать Ему".
Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.”
Давид сказал Гаду: "Я в беде! Я не хочу, чтобы люди решали моё наказание. Господь очень милостив, пусть Он решает, как наказать меня".
І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік.
И Господь послал на Израиль страшную болезнь, и умерло семьдесят тысяч человек.
І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія.
Бог послал Ангела истребить Иерусалим. Но когда Ангел стал истреблять Иерусалим, Господь увидел это и сжалился, и решил не уничтожать Иерусалим. Господь сказал Ангелу, который уничтожал: "Остановись! Довольно!" Ангел Господа стоял в то время у гумна Орны Иевусеянина.
Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі.
Давид поднял глаза и увидел Ангела Господа в небесах. Ангел держал свой меч над Иерусалимом. Тогда Давид и старейшины поклонились и пали ниц. Давид и старейшины были одеты в особые одежды, чтобы выразить свою печаль.
І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.”
Давид сказал Богу: "Я один согрешил! Я приказал пересчитать народ! Я сделал зло! Эта овца (народ Израиля) не сделала ничего плохого! Господи, мой Бог, накажи только меня и мою семью! Но останови страшную болезнь, которая убивает мой народ!".
Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія.
Тогда Ангел Господа сказал Гаду: "Скажи Давиду, чтобы он построил алтарь для поклонения Господу. Давид должен построить этот алтарь возле гумна Орны Иевусеянина".
І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім.
Гад передал Давиду слова Господа, и Давид пошёл к гумну Орны.
Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались.
Орна молотил пшеницу. Он оглянулся и увидел царя Давида. Четверо сыновей Орны убежали и спрятались.
Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі.
Давид направился к Орне. Орна, посмотрев и увидев Давида, вышел с гумна, подошёл к Давиду и низко поклонился ему до самой земли.
Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.”
Давид сказал Орне: "Продай мне своё гумно. Я заплачу тебе полную стоимость. Я построю на этом месте алтарь для поклонения Господу. Тогда придёт конец страшной болезни народа".
А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.”
Орна сказал Давиду: "Возьми эти молотильные орудия на дрова! Ты — мой господин и царь, делай, что тебе угодно. Я дам тебе и скот для жертвы всесожжения, и молотильные орудия на дрова, и пшеницу для хлебного приношения. Всё это отдам тебе даром!"
Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.”
Но царь Давид ответил Орне: "Нет, я заплачу тебе полную стоимость. Я не могу отдать Господу то, что принадлежит тебе. Я не буду приносить во всесожжение то, что досталось мне даром".
І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів.
И Давид дал Орне за это место около шестисот сиклей золота.
Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення.
Давид построил там алтарь для поклонения Господу, принёс на нём всесожжения и жертвы содружества, и молился Господу. Господь ответил Давиду, послав с небес огонь на алтарь жертвы всесожжения.
Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву.
Затем Господь приказал Ангелу вложить меч в ножны его.
У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви.
Давид увидел, что Господь ответил ему на гумне Орны Иевусеянина, и принёс там жертвы Господу.
Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні,
Священный шатёр и алтарь для приношения жертв всесожжения находились на высоте в городе Гаваоне. Моисей поставил этот шатёр, когда народ Израиля был в пустыне.