Переклад Хоменка

King James Bible

Йосафат мав велике багатство й славу. Він поріднився з Ахавом.

Jehoshaphat Allies with Ahab

Now Jehoshaphat had riches and honour in abundance, and joined affinity with Ahab.

По кількох роках пішов він до Ахава в Самарію. Ахав зарізав для нього й для людей, що були з ним, багато волів та овець, і намовив його йти з ним на Рамот гілеадський.

2

And after certain years he went down to Ahab to Samaria. And Ahab killed sheep and oxen for him in abundance, and for the people that he had with him, and persuaded him to go up with him to Ramothgilead.

3

Ахав, ізраїльський цар, сказав юдейському цареві Йосафатові: «Підеш зо мною на Рамот гілеадський?» Той відповів йому: «Як ти, так і я! Як твій народ, так і мій народ! Іду з тобою на війну.»

3

And Ahab king of Israel said unto Jehoshaphat king of Judah, Wilt thou go with me to Ramothgilead? And he answered him, I am as thou art, and my people as thy people; and we will be with thee in the war.

4

І сказав Йосафат ізраїльському цареві: «Спитай, прошу, сьогодні, що скаже Господь.»

4

And Jehoshaphat said unto the king of Israel, Inquire, I pray thee, at the word of the LORD to day.

5

Тоді ізраїльський цар зібрав пророків — 400 чоловік — і сказав їм: «Чи йти нам війною на Рамот гілеадський, чи стриматись?» Вони сказали: «Іди! Бог видасть його в цареві руки.»

5

Therefore the king of Israel gathered together of prophets four hundred men, and said unto them, Shall we go to Ramothgilead to battle, or shall I forbear? And they said, Go up; for God will deliver it into the king's hand.

6

Та Йосафат спитав: «А чи нема тут ще й Господнього пророка? Спитаємо в нього!»

6

But Jehoshaphat said, Is there not here a prophet of the LORD besides, that we might inquire of him?

7

І відповів ізраїльський цар Йосафатові: «Є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я його ненавиджу, бо він не пророкує мені нічого доброго, а завжди пророкує лихе; це Міхей, син їмли.» А Йосафат сказав: «Не говори бо так, царю!»

7

And the king of Israel said unto Jehoshaphat, There is yet one man, by whom we may inquire of the LORD: but I hate him; for he never prophesied good unto me, but always evil: the same is Micaiah the son of Imla. And Jehoshaphat said, Let not the king say so.

8

Тоді ізраїльський цар покликав одного скопця й повелів: «Побіжи но швидше за Міхеєм сином Їмли.»

8

And the king of Israel called for one of his officers, and said, Fetch quickly Micaiah the son of Imla.

9

Ізраїльський цар та Йосафат, юдейський цар, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царські ризи; вони сиділи на майдані при вході в ворота Самарії, а всі пророки віщували перед ними

9

And the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah sat either of them on his throne, clothed in their robes, and they sat in a void place at the entering in of the gate of Samaria; and all the prophets prophesied before them.

10

Тоді Седекія, син Ханаани, зробив собі залізні роги й сказав: «Так говорить Господь: Цими ти будеш бити араміїв, доки не вигубиш їх.»

10

And Zedekiah the son of Chenaanah had made him horns of iron, and said, Thus saith the LORD, With these thou shalt push Syria until they be consumed.

11

І всі пророки пророкували так само, кажучи: «Іди на Рамот гілеадський. Пощаститься тобі: Господь видасть його в руки цареві.»

11

And all the prophets prophesied so, saying, Go up to Ramothgilead, and prosper: for the LORD shall deliver it into the hand of the king.

12

Посланець, що пішов кликати Міхея, сказав йому так: «От пророки в один голос віщують добро цареві. Нехай же, прошу, і твоє слово буде, як кожного з них: виречи надобре.»

12

Micaiah Prophesies against Ahab

And the messenger that went to call Micaiah spake to him, saying, Behold, the words of the prophets declare good to the king with one assent; let thy word therefore, I pray thee, be like one of theirs, and speak thou good.

13

Міхей же: «Як жив Господь! Що скаже мені Бог, те й виречу.»

13

And Micaiah said, As the LORD liveth, even what my God saith, that will I speak.

14

Прийшов він до царя, і цар сказав до нього: «Міхею, чи йти нам війною на Рамот гілеадський, а чи стриматись?» Той відповів: «Ідіть, вам пощастить! Вони будуть віддані в ваші руки.»

14

And when he was come to the king, the king said unto him, Micaiah, shall we go to Ramothgilead to battle, or shall I forbear? And he said, Go ye up, and prosper, and they shall be delivered into your hand.

15

Та цар сказав йому: «А скільки то разів я маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім тільки правду?»

15

And the king said to him, How many times shall I adjure thee that thou say nothing but the truth to me in the name of the LORD?

16

Тоді той сказав: «Я бачив усього Ізраїля, розсипаного по горах, немов овець, що пастуха не мають! Господь сказав: Вони господаря не мають. Хай кожний в мирі вертається до свого дому.»

16

Then he said, I did see all Israel scattered upon the mountains, as sheep that have no shepherd: and the LORD said, These have no master; let them return therefore every man to his house in peace.

17

І сказав ізраїльський цар до Йосафата: «Чи я ж тобі не казав, що він не віщує мені нічого доброго, а тільки лихе?»

17

And the king of Israel said to Jehoshaphat, Did I not tell thee that he would not prophesy good unto me, but evil?

18

Міхей сказав: «Слухайте, отже, слово Господнє: я бачив Господа, як сидів на своєму престолі, і все військо небесне стояло праворуч і ліворуч від нього.

18

Again he said, Therefore hear the word of the LORD; I saw the LORD sitting upon his throne, and all the host of heaven standing on his right hand and on his left.

19

А Господь сказав: Хто б підманув Ахава, ізраїльського царя, щоб він пішов і наклав головою в Рамоті гілеадському? І один сказав так, а другий казав інак.

19

And the LORD said, Who shall entice Ahab king of Israel, that he may go up and fall at Ramothgilead? And one spake saying after this manner, and another saying after that manner.

20

Тоді виступив один дух, став перед Господом і сказав: Я підманю його. Господь спитав його: Чим?

20

Then there came out a spirit, and stood before the LORD, and said, I will entice him. And the LORD said unto him, Wherewith?

21

Той відповів: Я піду й буду духом неправди в устах усіх його пророків. Господь сказав: Тобі пощастить його підманути; іди й зроби так.

21

And he said, I will go out, and be a lying spirit in the mouth of all his prophets. And the LORD said, Thou shalt entice him, and thou shalt also prevail: go out, and do even so.

22

Оце тепер Господь дозволив духові неправди ввійти в уста цих своїх пророків: Господь вирік лихо на тебе.»

22

Now therefore, behold, the LORD hath put a lying spirit in the mouth of these thy prophets, and the LORD hath spoken evil against thee.

23

Тоді Седекія, син Ханаани, приступив, ударив Міхея по щоці й сказав: «Якою ж дорогою дух Господній відійшов від мене, щоб говорити з тобою?»

23

Then Zedekiah the son of Chenaanah came near, and smote Micaiah upon the cheek, and said, Which way went the Spirit of the LORD from me to speak unto thee?

24

А Міхей відповів: «Ось довідаєшся про це тоді, як будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатись.»

24

And Micaiah said, Behold, thou shalt see on that day when thou shalt go into an inner chamber to hide thyself.

25

І звелів ізраїльський цар: «Візьміть Міхея та й одведіть його до Амона, посадника міста, й до Йоаса, царського сина,

25

Then the king of Israel said, Take ye Micaiah, and carry him back to Amon the governor of the city, and to Joash the king's son;

26

і скажіть: Так каже цар: Вкиньте оцього в тюрму й харчуйте його хлібом та водою скупо, доки я не вернусь у мирі.»

26

And say, Thus saith the king, Put this fellow in the prison, and feed him with bread of affliction and with water of affliction, until I return in peace.

27

Міхей же відповів: «Чи справді вернешся в мирі, Господь не сказав через мене.» Далі додав: «Слухайте це, всі люди!»

27

And Micaiah said, If thou certainly return in peace, then hath not the LORD spoken by me. And he said, Hearken, all ye people.

28

От і пішов ізраїльський цар з Йосафатом, юдейським царем, на Рамот гілеадський.

28

Ahab's Defeat and Death

So the king of Israel and Jehoshaphat the king of Judah went up to Ramothgilead.

29

І сказав ізраїльський цар Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у своїй одежі.» Перевдягнувся ізраїльський цар і пішов до бою.

29

And the king of Israel said unto Jehoshaphat, I will disguise myself, and will go to the battle; but put thou on thy robes. So the king of Israel disguised himself; and they went to the battle.

30

Арамійський же цар дав такий наказ своїм начальникам колісниць: «Не вдаряйте ні на простого, ні на значного, а тільки на одного ізраїльського царя.»

30

Now the king of Syria had commanded the captains of the chariots that were with him, saying, Fight ye not with small or great, save only with the king of Israel.

31

Скоро начальники колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Ось ізраїльський цар! — і обступили його, щоб ударити на нього; але Йосафат закричав, і Господь допоміг йому, й Бог відвернув їх від нього.

31

And it came to pass, when the captains of the chariots saw Jehoshaphat, that they said, It is the king of Israel. Therefore they compassed about him to fight: but Jehoshaphat cried out, and the LORD helped him; and God moved them to depart from him.

32

Побачивши ж, що то не ізраїльський цар, начальники колісниць відступили від нього.

32

For it came to pass, that, when the captains of the chariots perceived that it was not the king of Israel, they turned back again from pursuing him.

33

Тим часом якийсь чоловік випадково натягнув лука й поранив ізраїльського царя між пов'язями та панцерем. Мовив Ахав до візника: «Поверни назад та вивези мене з битви, бо я поранений.»

33

And a certain man drew a bow at a venture, and smote the king of Israel between the joints of the harness: therefore he said to his chariot man, Turn thine hand, that thou mayest carry me out of the host; for I am wounded.

34

Але битва кипіла того дня, й ізраїльський цар мусів стояти твердо проти араміїв аж до вечора, отож і вмер при заході сонця.

34

And the battle increased that day: howbeit the king of Israel stayed himself up in his chariot against the Syrians until the even: and about the time of the sun going down he died.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

King James Bible

2 Хронік 18

2 Chronicles 18