Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Після цього моавитяни, аммонії, а з ними дехто з маоніїв пішли війною на Йосафата.
Прийшли деякі й звідомили про це Йосафата: «Велика сила йде на тебе з-за моря, з Едому, і ось вони в Хацецон-Тамарі, тобто в Енгеді.»
Йосафат злякався й вирішив шукати Господа, тож і оповістив піст по всій Юдеї.
Jehoshaphat was terrified by this news and begged the LORD for guidance. He also ordered everyone in Judah to begin fasting.
І зібрались юдеї просити допомоги в Господа; з усіх юдейських міст прийшли також просити допомоги в Господа.
So people from all the towns of Judah came to Jerusalem to seek the LORD’s help.
Став Йосафат перед юдейською та єрусалимською громадою в Господньому домі, перед новим двором,
Jehoshaphat stood before the community of Judah and Jerusalem in front of the new courtyard at the Temple of the LORD.
і промовив: «Господи, Боже батьків наших! Чи ж не ти Бог на небі і чи не ти пануєш над усіма царствами народів? У твоїй руці така сила й потуга, що ніхто не встоїться проти тебе!
He prayed, “O LORD, God of our ancestors, you alone are the God who is in heaven. You are ruler of all the kingdoms of the earth. You are powerful and mighty; no one can stand against you!
Чи ж не ти, Боже наш, прогнав мешканців цієї землі перед твоїм народом Ізраїлем і віддав її потомству Авраама, твого вірного, навіки?
O our God, did you not drive out those who lived in this land when your people Israel arrived? And did you not give this land forever to the descendants of your friend Abraham?
І вони оселились у ній і збудували в ній святиню імені твоєму, кажучи:
Your people settled here and built this Temple to honor your name.
Як прийде на нас нещастя, меч-месник або пошесть, або голод, то ми станемо перед цим домом і перед твоїм обличчям, бо твоє ім'я в цьому домі, і візвемо до тебе в нашому горі, і ти почуєш нас і врятуєш.
Ось і тепер аммонії, моавитяни й ті, що з Сеїр-гори, через край яких ти не дозволив перейти ізраїльтянам, як вони вийшли з Єгипетської землі, вони бо обминули їх і не вигубили їх, —
“And now see what the armies of Ammon, Moab, and Mount Seir are doing. You would not let our ancestors invade those nations when Israel left Egypt, so they went around them and did not destroy them.
ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас із твоєї спадщини, що ти дав нам у посілість.
Now see how they reward us! For they have come to throw us out of your land, which you gave us as an inheritance.
Боже наш! Суди їх, бо в нас нема сили проти цієї великої навали, що прийшла на нас ми не відаємо, що робити: тільки до тебе наші очі!»
O our God, won’t you stop them? We are powerless against this mighty army that is about to attack us. We do not know what to do, but we are looking to you for help.”
Всі юдеї стояли тоді перед Господом: і малі діти їх ні, і жінки їхні, і сини їхні.
As all the men of Judah stood before the LORD with their little ones, wives, and children,
Тоді дух Господній зійшов на Ахазієла, сина Захарії, сина Бенаї, сина Єїела, сина Маттанії, левіта з синів Асафа, — посеред громади,
the Spirit of the LORD came upon one of the men standing there. His name was Jahaziel son of Zechariah, son of Benaiah, son of Jeiel, son of Mattaniah, a Levite who was a descendant of Asaph.
і він промовив: «Вважайте, всі юдеї й мешканці Єрусалиму, та й ти, царю Йосафате! Так говорить Господь до вас: Не бійтесь і не лякайтесь цієї великої навали, бо не ваша це війна, а Божа.
He said, “Listen, all you people of Judah and Jerusalem! Listen, King Jehoshaphat! This is what the LORD says: Do not be afraid! Don’t be discouraged by this mighty army, for the battle is not yours, but God’s.
Завтра ви виступите проти них; он вони виходять на горб Ціц, ви знайдете їх край долини, проти Єруел-пустині.
Tomorrow, march out against them. You will find them coming up through the ascent of Ziz at the end of the valley that opens into the wilderness of Jeruel.
Не ви будете битися цим разом; станьте твердо, стійте й побачите, що перемога Господня буде з вами. Юдо та Єрусалиме! Не бійтесь і не лякайтесь! Завтра виступите їм назустріч, і Господь буде з вами.»
But you will not even need to fight. Take your positions; then stand still and watch the LORD’s victory. He is with you, O people of Judah and Jerusalem. Do not be afraid or discouraged. Go out against them tomorrow, for the LORD is with you!”
І припав Йосафат обличчям до землі, і всі юдеї та єрусалимські мешканці впали перед Господом, щоб поклонитись йому.
Then King Jehoshaphat bowed low with his face to the ground. And all the people of Judah and Jerusalem did the same, worshiping the LORD.
Левіти з потомків Кегата та з потомків Кораха встали славити Господа, Бога Ізраїля, вельми грімким голосом.
Then the Levites from the clans of Kohath and Korah stood to praise the LORD, the God of Israel, with a very loud shout.
На другий день підвелись вони рано-вранці й виступили до Текоа-пустині. Як вони рушили, став Йосафат і сказав: «Слухайте мене, юдеї та мешканці Єрусалиму! Майте віру в Господа, Бога вашого, й будете безпечні; майте віру в його пророків, і пощастить вам»
Early the next morning the army of Judah went out into the wilderness of Tekoa. On the way Jehoshaphat stopped and said, “Listen to me, all you people of Judah and Jerusalem! Believe in the LORD your God, and you will be able to stand firm. Believe in his prophets, and you will succeed.”
Порадившися з народом, він поставив співців Господніх, щоб вони, у святих шатах, славили Господа, йдучи перед озброєними й промовляючи: Хваліте Господа, бо вічна його милость!
After consulting the people, the king appointed singers to walk ahead of the army, singing to the LORD and praising him for his holy splendor. This is what they sang:
“Give thanks to the LORD;
his faithful love endures forever!”
“Give thanks to the LORD;
his faithful love endures forever!”
Та саме як вони почали веселитись і славити, Господь наслав засідку на аммоніїв, моавитян та верховинців із Сеїру, що були виступили проти Юди, й вони були побиті,
At the very moment they began to sing and give praise, the LORD caused the armies of Ammon, Moab, and Mount Seir to start fighting among themselves.
бо аммонії та моавитяни піднялись проти верховинців із Сеїру, щоб вигубити та винищити їх, а коли скінчили з ними, повстали одні проти одного та й вигубили себе.
The armies of Moab and Ammon turned against their allies from Mount Seir and killed every one of them. After they had destroyed the army of Seir, they began attacking each other.
А коли юдеї прийшли на вершину в напрямі пустині й глянули на ту навалу, — аж ось на землі лежать самі трупи; ніхто не врятувався.
So when the army of Judah arrived at the lookout point in the wilderness, all they saw were dead bodies lying on the ground as far as they could see. Not a single one of the enemy had escaped.
Тоді Йосафат із своїм народом пішов забирати здобич. Вони знайшли силу скота, майна, одежу й дорогі речі, й понабирали собі стільки, що не могли нести. Три дні розбирали вони добич, так багато її було!
А четвертого дня зібралися в Долині Благословення, бо там благословили Господа, тому й звуть те місце Долиною Благословення по цей день.
Нарешті, всі юдейськ: та єрусалимські люди з Йосафатом на чолі пустились у дорогу назад, щоб вертатися в Єрусалим, раді, бо Господь обрадував їх, урятувавши їх від ворогів.
Then all the men returned to Jerusalem, with Jehoshaphat leading them, overjoyed that the LORD had given them victory over their enemies.
Вони прибули в Єрусалим, до дому Господнього, з гарфами, цитрами та сурмами.
They marched into Jerusalem to the music of harps, lyres, and trumpets, and they proceeded to the Temple of the LORD.
Страх Божий був тоді по всіх царствах сусідніх країв, як почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.
When all the surrounding kingdoms heard that the LORD himself had fought against the enemies of Israel, the fear of God came over them.
Отак царство Йосафата зазнало миру, і його Бог дав йому спокій звідусіль.
So Jehoshaphat’s kingdom was at peace, for his God had given him rest on every side.
Так ото Йосафат царював над Юдою. 35 років було йому, як він став царем, і 25 років царював він у Єрусалимі. Мати його, дочка Шілхі, звалась Азува.
Summary of Jehoshaphat’s Reign
So Jehoshaphat ruled over the land of Judah. He was thirty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. His mother was Azubah, the daughter of Shilhi.
Він ходив дорогою батька свого Аси, не відхилявсь від неї й чинив, що було довподоби Господеві.
Jehoshaphat was a good king, following the ways of his father, Asa. He did what was pleasing in the LORD’s sight.
Однак, узвишшя не були усунені, й народ ще не спрямував свого серця до Бога батьків своїх.
During his reign, however, he failed to remove all the pagan shrines, and the people never fully committed themselves to follow the God of their ancestors.
Решта дій Йосафата, від Перших до останніх, записана в споминах Єгу, сина Ханані, увійшла в Книгу ізраїльських царів.
The rest of the events of Jehoshaphat’s reign, from beginning to end, are recorded in The Record of Jehu Son of Hanani, which is included in The Book of the Kings of Israel.
Але потім Йосафат, юдейський цар, уклав союз з Ахазіею, ізраїльським царем, що поводився нечестиво.
Йосафат уклав з ним союз, щоб будувати кораблі й посилати їх у Таршіш; вони їх будували в Еціон-Гевері.
Однак, Еліезер, син Дадавагу з Мареші, вирік на Йосафата таке пророцтво: «За те, що ти уклав союз з Ахазією, Господь знищить твоє діло.» Отож, кораблі розбились і не могли плисти в Таршіш.