Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Хронік 32) | (2 Хронік 34) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

  • Манассії було 12 років, як став царем, і 55 років царював він у Єрусалимі.
  • Манасі́я був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдеся́т і п'ять літ.
  • Він чинив зло в очах Господніх, переймаючи гидоти народів, що їх Господь прогнав був перед синами Ізраїля.
  • І робив він лихе́ в Господніх оча́х, за поганською гидо́тою тих наро́дів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів.
  • Він збудував знов узвишшя, що збурив Єзекія, його батько, і спорудив жертовники Ваалам, поробив священні палі, поклонявся всьому воїнству небесному й служив йому.
  • І він зно́ву побудував па́гірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівники для Ваалів, і поробив Аста́рти, і вклонявся всім небе́сним си́лам, і служив їм.
  • Він збудував жертовники в домі Господньому, що про нього заповідав Господь: «В Єрусалимі буде ім'я моє повіки»;
  • І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі буде Ім'я́ Моє навіки!“
  • і встановив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього.
  • І побудував він же́ртівники для всіх небесних сил на обох подві́р'ях Господнього дому.
  • Він також перевів своїх синів через вогонь у долині Бен-Гіннома, знахурював, і ворожив, і чарував, завів викликачів мертвих та знахурів, і коїв багато злого в очах Господніх, приводивши його до гніву.
  • І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановля́в викликувачів ду́хів померлих і ду́хів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гніви́ти Його.
  • Поставив подобу витесаного ідола, що його зробив, в домі Божому, про який Бог говорив Давидові та Соломонові, його синові: «У цьому домі та в Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім'я навіки,
  • І поставив він рі́заного бовва́на, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я́ Своє навіки!
  • і не допущу, щоб ноги Ізраїля вийшли з землі, що її я закріпив за вашими батьками, як тільки вони пильнуватимуть, щоб виконувати все, що я їм заповідав, ввесь закон, постанови й накази приписані Мойсеєм.»
  • І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батька́м, якщо тільки вони бу́дуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Зако́н, і устави, і постанови, дані через Мойсея“.
  • Але Манассія довів Юдею та мешканців Єрусалиму до того, що вони чинили гірше від тих народів, що їх Господь вигубив був перед синами Ізраїля.
  • Та Манасі́я робив блудли́вими Юдею та ме́шканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів.
  • І говорив Господь до Манассії та до його народу, та вони не зважали.
  • І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.
  • Тоді Господь навів на них начальників війська асирійського царя, що забили Манассію в ланцюги, закували в подвійні кайдани та й одвели у Вавилон.
  • І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопи́ли Манасію на по́від, і скували його мідяни́ми кайда́нами та й повели́ його до Вавило́ну.
  • Але він у своїй скруті узяв благати Господа, Бога свого, і смирився вельми перед Богом батьків своїх;
  • А як був він ути́скуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокори́вся перед лицем Бога своїх батьків.
  • молився до нього, й Господь вислухав його благання й повернув його в Єрусалим на його царство. Тоді Манассія пересвідчився, що Господь є Бог.
  • І молився він до Нього, і Він був убла́ганий, і вислухав блага́ння його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь — Він Бог!
  • Після того побудував він зовнішній мур Давидгороду, на захід від Гіхону, низом аж до входу в Рибні ворота, навколо Офела, й підвів його дуже високо. Настановив також військових начальників по всіх укріплених містах Юдеї.
  • По цьому збудував він зо́внішній мур для Давидового Міста на за́хід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже ви́соко підняв його. І понаставля́в він військо́вих зверхників по всіх укрі́плених містах Юдеї.
  • Він усунуь чужоземних богів та ідола з дому Господнього та усі жертовники, що спорудив на горі дому Господнього й в Єрусалимі, і викинув їх геть за місто.
  • І повикида́в він чужих богі́в та подобу бовва́на з Господнього дому, і всі же́ртівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.
  • Він поставив наново жертовник Господній і приніс на ньому мирні й подячні жертви, й наказав юдеям служити Господеві, Богові Ізраїля.
  • І збудував він Господнього же́ртівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господе́ві, Богові Ізраїлевому.
  • Але народ приносив ще жертви на узвишшях, хоч то й було Господеві, Богові своєму.
  • Але народ прино́сив жертви ще на па́гірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.
  • Решта дій Манассії та його молитва до свого Бога й слова видющих, що говорили до нього в ім'я Господа, Бога Ізраїля, записані в діях ізраїльських царів.
  • А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорли́вців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, — ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.
  • Молитва ж його й те, як його вислухав його Господь, усі його гріхи та його нечестивість, і про місця, де він спорудив узвишшя й поставив священні палі та тесаних бовванів, перед своїм упокоренням, записані в споминах видющих.
  • А молитва його, і як Він був убла́ганий, і ввесь його гріх та його спроневі́рення, і місця́, що побудував на них па́гірки й поставив Аста́рти та бовва́ни перед своїм упоко́ренням, — ось вони описані в словах його прозорли́вців.
  • І спочив Манассія при своїх батьках, і поховали його в його палаці. Замість нього став царем його син Амон.
  • І спочив Манасія з батька́ми своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амо́н.
  • Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі.
  • Амон був віку двадцяти́ й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки.
  • Він чинив зло в очах Господніх, як чинив його батько Манассія; всім тесаним бовванам, що наробив Манассія, його батько, Амон приносив жертви і служив їм.
  • І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасі́я. А всім бовва́нам, яких наробив його ба́тько Манасія, Амо́н прино́сив жертви та служив їм.
  • Але він не смирився перед Господом, як був смирився Манассія, його батько: ба навіть грішив щораз більше.
  • І не впокори́вся він перед Господнім лице́м, як упокори́вся був його батько Манасія, і він, Амон, побільши́в провину.
  • І змовились на нього його слуги й убили його в його палаці.
  • І змо́вилися раби його на нього, і забили його в його домі.
  • Але народ краю повбивав усіх, що були в змові проти царя Амона, і замість нього народ краю настановив царем Йосію, його сина.
  • Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосі́ю.

  • ← (2 Хронік 32) | (2 Хронік 34) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025