Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Неемії 1) | (Неемії 3) →

Переклад Хоменка

Cовременный перевод WBTC

  • У місяці Ніссані, двадцятого року царя Артаксеркса, стояло перед ним вино. Я взяв та й подав цареві й намагався не бути смутним перед ним.
  • В месяце Нисане, в двадцатый год царствования царя Артаксеркса, царю принесли вино. Я взял вино и подал его царю. Царь видел, что я опечален,
  • Але цар промовив до мене: «Чого ти сумний на виду? Адже ж ти не хворий. Ніщо інше, як якусь журбу маєш на серці.» Я злякався вельми
  • и спросил меня: "Ты болен? Почему ты так печален? Я думаю, твоё сердце полно печали". Тогда я очень испугался.
  • й сказав цареві: «Нехай цар живе повіки! Як же не бути смутним моєму обличчю, коли місто, де гроби батьків моїх, зруйноване й брами його спалені вогнем!»
  • Но, несмотря на то, что я очень боялся, я сказал царю: "Пусть царь живёт вечно! Я печален потому, что город, где похоронены мои предки, находится в развалинах. И ворота этого города уничтожены огнём".
  • І сказав цар до мене: «Чого ж ти просиш?» Тут я помолився Богові неба
  • Тогда царь сказал мне: "Чего ты хочешь от меня?"Прежде, чем ответить, я помолился Богу небесному.
  • і сказав цареві: «Коли цареві довподоби й коли слуга твій тобі вгодний, пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його.»
  • Затем я ответил царю: "Если это угодно царю и если я буду у тебя в милости, пожалуйста, пошли меня в город в Иудее, где похоронены мои предки. Я хочу пойти туда и построить тот город заново".
  • І сказав мені цар: із царицею, що сиділа коло нього: «Скільки триватиме твоя подорож, і коли ти повернешся?» Тож припало до серця цареві послати мене, і я означив йому час.
  • Царица сидела рядом с царём. Царь и царица спросили меня: "Долгим ли будет твой путь? Когда ты вернёшься обратно? "Царь был рад послать меня, и я назначил определённое время.
  • Далі сказав я цареві: «Коли цареві довподоби, нехай дадуть мені листи до начальників заріччя, щоб вони мене пропустили, доки не дійду до Юдеї,
  • Я также сказал царю: "Если царю угодно, пожалуйста, дай мне письма, чтобы я показал начальникам области на западе от реки Евфрат. Мне нужны эти письма, чтобы эти начальники дали мне разрешение пройти безопасно через их земли в Иудею.
  • та й лист до Асафа, царського лісничого, щоб дав мені дерева на колоди для брам у твердині, що при храмі, на міські мури та на дім, в якому буду жити. І дав мені цар, бо добродійна рука мого Бога була надо мною.
  • Мне также нужны брёвна для тяжёлых деревянных балок для ворот и стен вокруг храма и моего дома. И ещё мне нужно письмо от тебя к Асафу, начальнику, который отвечает за твои леса". Царь дал мне письма и всё, о чём я просил. Он сделал это потому, что Бог был добр ко мне.
  • От і прийшов я до начальників заріччя і передав їм царські листи. А цар післав зо мною військових начальників і кіннотчиків.
  • И я пошёл к начальникам этой земли, на западе от реки Евфрати дал им письма от царя. Царь также послал со мной военачальников и всадников.
  • Коли зачули про те Санбаллат із Хорону й Товія, слуга аммонський, велика досада пойняла їх, що от прийшов хтось піклуватися про добро синів Ізраїля.
  • Санаваллат из Хорона и Товия из Аммона слышали о том, что я делал. Они были очень расстроены и рассержены тем, что кто-то идёт, чтобы помочь народу Израиля.
  • Прийшов я в Єрусалим і пробув там три дні.
  • Я пошёл в Иерусалим и пробыл там три дня.
  • Тоді ж устав я вночі, ще й кілька чоловік зо мною, та не казав я нікому, що поклав мені Бог мій на серце зробити для Єрусалиму. Скотини ж не було ніякої при мені, крім тієї скотини, на якій я їхав.
  • Затем ночью я вышел вместе с несколькими людьми. Я никому ничего не сказал о том, что Бог внушил моему сердцу сделать для Иерусалима. У меня не было никаких лошадей, кроме той, на которой я ехал.
  • Я вирушив уночі через Долинні ворота до Драконової криниці та до Гнояних воріт, і оглянув мури Єрусалиму, що були в руїнах, а його ворота були спалені вогнем.
  • Пока было темно, я проехал через ворота Долины. Я повернул свою лошадь к источнику Драконаи проскакал на лошади до Пепельных ворот. Я осматривал ту стену Иерусалима, которая была разрушена, и ворота, которые сгорели.
  • Далі прийшов до Джерельних воріт і до царської саджавки, але там не було місця перейти для скотини, що була підо мною.
  • Затем я поехал к воротам Источника и к Царскому пруду. Но когда я подъехал ближе, я увидел, что там не было достаточно места, чтобы проехать на лошади.
  • Отак уночі, долиною, піднявсь я вгору, оглядаючи мур. По тому ж завернув і проїхав через Долинні ворота й повернувся.
  • В темноте я поднялся по долине, осматривая стену. И наконец я вернулся и прошёл через ворота Долины.
  • А старшини не знали, куди то я ходив і що я робив; ні юдеям, ні священикам, ні вельможам, ні старшинам, ні іншим, що робили цю роботу я до того часу нічого не повідав.
  • Начальники и важные люди Израильтяне знали, куда я ходил и что я делал. Я ещё ничего не сказал евреям, священникам, царской семье, приближённым или другим людям, которые должны были работать.
  • Потім же сказав я їм: «Бачите, в яких ми злиднях, як Єрусалим зруйнований та як брами його спалені вогнем. Нумо ж, відбудуймо єрусалимський мур, щоб не бути нам більш посміховищем.»
  • Затем я сказал всем этим людям: "Вы видите, какое мы терпим бедствие: Иерусалим — груда развалин, и его ворота сожжены огнём. Давайте пойдём и заново построим стену Иерусалима. Тогда нам больше не будет стыдно".
  • Оповів я їм про добродійну руку Бога мого, що була надо мною, а й про те, що цар мені сказав був. А вони вго лос: «Берімся до будови!» І заповзя лися завзято до цього доброго діла.
  • Я также рассказал людям, как Бог был добр ко мне, и передал им всё, что говорил мне царь. Тогда эти люди ответили: "Давайте начнём строить!"И мы начали это доброе дело.
  • Як зачули про це Санбаллат із Хорону й Товія, слуга аммонський, та араб Гешем, то стали з нас сміятись і говорили про нас із погордою: «Що то ви робите? Хочете збунтуватись проти царя?»
  • Но Санаваллат из Хорона, и Товия, аммонитский слуга, и Гешем, аравитянин, услышали, что мы снова строим. Они стали страшно насмехаться над нами. Они говорили: "Что вы делаете? Вы восстаёте против царя?"
  • Тоді я у відповідь їм: «Бог неба — він нам сприятиме; ми ж, його слуги, беремось до будови, а ви не маєте ні частки, ні права, — ані й згадки про вас в Єрусалимі!»
  • Но я сказал этим людям: "Бог небесный поможет нам достичь цели. Мы слуги Божьи, и мы построим этот город заново. И вы не можете помочь нам в этом деле. Никто из вашей семьи не жил здесь, в Иерусалиме. Вы не владеете этой землёй. У вас нет права здесь находиться!"

  • ← (Неемії 1) | (Неемії 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025