Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Двадцять четвертого дня того ж місяця сини Ізраїля зібрались і постили в волосяницях із порохом на голові.
На двадцять четвертий день цього місяця зібралися сини Ізраїля в пості та в мішковині і з попелом на своїй голові.
Потомки Ізраїля відділились від усіх чужинців і встали та сповідалися з своїх гріхів і з беззаконь батьків своїх.
І сини Ізраїля відділилися від усякого чужого сина, стали і визнали свої гріхи та гріхи їхніх батьків.
Потім, стоявши на своєму місці, четвертину дня читали книгу закону Господа, Бога свого, а четвертину сповідались і поклонялись Господеві, Богові своєму.
І вони стали на своєму місці, прочитали з книги закону Господа, свого Бога, прославляли Господа і поклонялися Господу, своєму Богові.
На помості ж левітів стали Ісус, Бані, Кадмієл, Шеванія, Бунні, Шеревія, Бані та Хенані й гучним голосом закликали до Господа, Бога свого.
А наступні стали з левітів: Ісус і сини Кадміїла, Сехенія, син Саравія, сини Хананія, і заголосили гучним голосом до Господа, їхнього Бога.
Тоді левіти Ісус, Кадмієл, Бані, Хашавнія, Шеревія, Годія, Шеванія і Петахія сказали: «Встаньте, благословіте Господа, Бога вашого, від віку й довіку.» І благословили ім'я твоє славне, що вище понад усяке благословення та хвалу:
І сказали левіти — Ісус і Кадміїл: Устаньте, благословіть Господа, нашого Бога від віку і навіки! І хай благословлять Ім’я Твоєї слави, і хай підносять над усяке благословення і хвалу.
«Ти, Господи, єдиний! Ти сотворив небо, небеса небес і все їхнє впорядження; землю й усе, що є на ній; моря й усе, що є в них. Ти живиш усе, й небесна рать перед тобою припадає.
І сказав Ездра: Ти Сам єдиний Господь. Ти створив небо, небо небес і все їхнє розташування, землю і все, що є в ній, моря і все, що в них, і Ти все оживляєш, і небесні війська Тобі поклоняються.
Ти єси той Господь Бог, що вибрав Аврама й вивів його з Уру халдейського й дав йому ім'я Авраама.
Ти — Господь Бог! Ти вибрав Аврама, вивів його з країни халдеїв і дав йому ім’я — Авраам.
Ти знайшов його серце вірним тобі, й уклав з ним договір, що даси його потомству землю ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, євусіїв, гіргашіїв, і ти додержав твоє слово, бо ти справедливий.
І знайшов його серце вірним перед Тобою, і склав з ним завіт, щоб дати йому та його нащадкам землю ханаанців, хетів, аморейців, ферезейців, євусейців, ґерґесейців. І Ти виконав Свої слова, бо Ти — праведний.
Ти узрів злидні батьків наших у Єгипті й почув їхній зойк над Червоним морем,
Ти побачив приниження наших батьків у Єгипті, і їхній крик Ти почув біля Червоного моря.
і виявив знаки й чудеса над фараоном, над усіма його слугами й над усім народом його краю, бо ти знав як згірдливо вони обходилися з ними, і вчинив єси собі ім'я, що по цей день існує.
Ти дав ознаки в Єгипті на фараонові, на всіх його рабах і на всьому народі його землі, бо Ти пізнав, що повелися принизливо з ними, і Ти зробив Собі Ім’я до цього дня.
Ти розділив перед ними море, і вони пройшли серединою моря по сухій землі, а тих, що за ними гнались, ти вкинув у глибінь, неначе камінь у буйні води.
Ти розділив море перед ними, і вони пройшли посеред моря по суші, а тих, які гналися за ними, Ти кинув у глибину, наче камінь у велику воду.
Ти хмарним стовпом вів їх удень, а вночі стовпом вогненним, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали вони йти.
Хмарним стовпом Ти вів їх удень, а стовпом вогню — уночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали іти.
Ти зійшов на Синай-гору й говорив з ними з неба, дав їм суди справедливі, закони певні, постанови й заповіді добрі.
Ти спустився на гору Синай і заговорив до них з неба, Ти дав їм праведні суди і праведні закони, приписи та добрі заповіді.
Ти об'явив їм твою святу суботу й дав їм заповіді, постанови й закон через слугу твого Мойсея.
Ти об’явив їм Твою святу суботу, Ти заповів їм заповіді, приписи і закон через Мойсея, Твого раба.
І хліб із неба дав їм, заради їхнього голоду, і воду із скелі добув їм, ради їхньої спраги, і сказав їм, щоб ішли й зайняли землю, яку поклявсь єси їм дати.
Ти дав їм хліб з неба — їм досита, і Ти дав їм воду з каменя в їхній спразі. Ти сказав їм увійти успадкувати землю, над якою Ти простягнув Свою руку, щоб їм дати.
Але вони й батьки наші були зухвалі, твердого карку, і вони не слухали твоїх заповідей;
А вони — наші батьки — згорділи і твердою вчинили свою шию, і не послухалися Твоїх заповідей.
не хотіли слухати й не згадали про чудеса твої, які ти чинив з ними, були тугошиї й настановили провідника, щоб повернутись у свою неволю в Єгипет. Але ти — Бог скорий прощати, добрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, — ти їх не покинув.
Вони відмовилися послухатися і не згадали Твоїх чудес, які Ти вчинив посеред них, і твердою зробили свою шию, і дали початок, щоб повернутися до свого рабства в Єгипті. Ти — Бог, Який прощаєш гріхи, милосердний і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий, і Ти їх не залишив.
Навіть коли вони зробили собі вилите теля й сказали: Це твій Бог, що вивів тебе з Єгипту, і завдали великої зневаги, —
І ще зробили собі вилите теля і сказали: Це боги, які вивели нас з Єгипту. І спричинили великі обурення.
ти в великому твоєму милосерді не покинув їх у пустині; і хмарний стовп не відступив від них удень, щоб вести їх дорогою, ані вогненний стовп уночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали вони йти.
Ти ж у Своєму великому милосерді не залишив їх у пустелі. Не забрав від них хмарний стовп удень, щоб вести їх дорогою, і стовп вогню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали іти.
Ти дав їм дух твій добрий, щоб врозумив їх, і манни твоєї не відняв від уст їхніх та й воду дав їм у їхній спразі.
Ти дав Твого доброго Духа, щоб навчати їх, і Твою манну Ти не затримав від їхніх уст, і Ти дав їм воду в їхній спразі.
Сорок років харчував ти їх у пустині; нічого їм не бракувало, одежа їхня не зношувалась, ноги їхні не пухли.
Сорок років Ти їх годував у пустелі, не бракувало їм нічого. Одяг їхній не зносився, їхнє взуття не подерлося.
Ти й дав їм царства й народи, і наділив їх ними, і вони забрали землю Сихона, хешбоньского царя, і землю Ога, царя башанського.
Ти дав їм царства, і народи Ти для них розподілив, і вони успадкували землю Сеона, царя Есевона, і землю Оґа, царя Васана.
Синів їхніх ти розмножив, як зорі на небі, й увів їх у землю, про яку ти говорив батькам їхнім, що вони ввійдуть, щоб її посісти.
І помножив Ти їхніх синів, як небесні зірки, і Ти їх вів у землю, про яку сказав їхнім батькам, і вони успадкували її.
І ввійшли сини, і посіли землю. Ти підбив під них мешканців краю, ханаанян, видав їх їм у руки, царів їхніх і народи краю, щоб вони робили з ними за своєю волею.
Ти вигубив перед ними тих, хто жив на ханаанській землі, і видав їх, їхніх царів і народи землі в їхні руки, щоб зробити їм так, як до вподоби перед ними.
І зайняли вони укріплені міста й родючу землю, і забрали доми, повні всякого добра, висічені криниці, виноградники, сади оливкові й силу дерев плодових. Отож їли вони, насичувались, товстішали, і розкошували з твоєї великої доброти.
Вони захопили високі міста, і успадкували доми, повні всякого добра, висічені стави, виноградники, оливкові сади і всяке їстівне дерево — дуже багато. І їли, наситилися, розповніли і зажили у Твоєму великому добрі.
Та все ж таки були вони неслухняні й бунтувались проти тебе; відкинули закон твій від себе; пророків твоїх, що умовляли їх навернутись до тебе, вбили вони, і допускалися великої зневаги.
Та вони змінилися й відступили від Тебе, покинули Твій закон за своїм тілом і повбивали Твоїх пророків, які свідчили між ними, щоб повернути їх до Тебе, і викликали сильний гнів.
Тому ти видав їх у руки ворогів їхніх, що їх гнобили; коли ж у лиху годину вони закликали до тебе, ти їх вислуховував з неба і, з великого твого милосердя, посилав їм визволителів, що визволяли їх із рук ворогів їхніх.
І Ти видав їх у руки тих, хто їх гнітив, і вони їх засмутили. І в час їхнього смутку вони заволали до Тебе, і Ти почув з Твого неба, і у Твоєму великому милосерді Ти дав їм спасителів і врятував їх з руки тих, хто їх гнобив.
А коли мали вони спокій, то знову чинили зло перед тобою, і ти видавав їх у руки ворогів їхніх, то ці й панували над ними. Тоді вони знову закликали до тебе, й ти вислуховував їх з неба і, з великого милосердя, рятував їх багато разів.
Та коли вони отримали спокій, то повернулися, щоб чинити зло перед Тобою. І Ти їх залишив у руках їхніх ворогів, і ті панували над ними. І знову вони заволали до Тебе, і Ти вислухав з неба, і спас їх у Твоєму великому милосерді.
Ти пригадував їм, щоб навернути їх до закону твого, але вони були зухвалі й не слухали заповідей твоїх, і грішили проти твоїх постанов, які дають життя тому, хто їх виконує. Вони бунтуючись, обернулися спиною, стали тугошиїми й не слухали.
І Ти їм засвідчив, щоб повернути їх до Твого закону, та вони не послухалися, але грішили у Твоїх заповідях і в судах, якими, коли їх чинитиме людина, то житиме ними. І дали спини, щоб не слухатися, і твердою вчинили свою шию, і не послухалися.
Багато років ти був з ними терпеливим і впоминав їх духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали; тоді ти видав їх у руки народів чужоземних,
Ти їм терпів багато років і засвідчив їм Твоїм Духом, рукою Твоїх пророків. Та вони не послухали, і Ти видав їх у руки народів землі.
але в великому твоєму милосерді не винищив їх цілком і не покинув їх, бо ти — Бог добрий і милостивий.
Та у Твоєму великому милосерді Ти не зробив їм кінця і не залишив їх, бо Ти є сильний, милосердний і милостивий.
Тож і тепер, Боже наш, Боже великий, могутній і страшний, ти, що додержуєш союз і милость! Не маловаж усіма тими стражданнями, що спіткали нас, царів наших, князів наших, священиків наших, пророків наших, батьків наших і ввесь народ твій, від часів асирійських царів і по цей день.
Тепер же, Боже наш, сильний, великий, могутній і грізний, Який зберігаєш завіт і Своє милосердя,
Ти справедливий у всьому, що над нами сталося, бо ти чинив по правді, а ми чинили зло.
Ти праведний в усьому, що найшло на нас, бо Ти вчинив по правді, а ми згрішили,
Царі наші, князі наші, священики наші й батьки наші закону твого не додержувались і на заповіді твої та на упімнення твої, якими ти впоминав їх, не вважали.
і наші царі, наші володарі, наші священики і наші батьки не виконали Твого закону і не прислухалися до Твоїх заповідей і Твоїх свідчень, якими Ти їм засвідчив.
В державі своїй, у великім добрі твоїм, що ти їм дав, у землі просторій та родючій, що нею наділив сси їх, вони тобі не служили, ані й від лихих своїх учинків не відвернулись.
І вони у Твоєму царстві та у Твоїй великій доброті, яку Ти їм дав, на просторій і жирній землі, яку Ти дав перед ними, не служили Тобі й не відвернулися від своїх злих учинків.
І от ми раби тепер; і на тій землі, що ти дав був батькам нашим, щоб живитись її плодами та її благами, — ось із нас наймити!
Ось сьогодні ми і земля, яку Ти дав нашим батькам, щоб їсти її плід, є рабами
Врожай свій вона множить для царів, що ти настановив над нами за гріхи наші; вони панують над нашими тілами й над нашим товаром за своєю волею, а ми у великій нужді.»
у царів, яких Ти поставив над нами за наші гріхи, і щоб панували над нашими тілами і над нашою худобою, як їм до вподоби, і ми є у великому смутку.