Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
«Життя моє мені набридло!
Дам волю смуткові моєму,
і говоритиму в гіркоті душі моєї.
Дам волю смуткові моєму,
і говоритиму в гіркоті душі моєї.
Знеможений моєю душею, стогнучи, випущу на Нього мої слова. Викажу, охоплений, гіркоту моєї душі
Я скажу Богові: Не засуджуй мене!
Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
і скажу Господу: Не вчи мене безбожно чинити! І чому Ти мені так присудив?
Чи це для тебе добре мене гнітити,
твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
Хіба добре Тобі, якщо безбожно чинитиму, адже Ти відкинув діла моїх рук, а раду безбожних Ти прийняв?
Невже в тебе тілесні очі?
Невже ти бачиш, як людина бачить?
Невже ти бачиш, як людина бачить?
Невже Ти бачиш, як бачить смертний, хіба Ти бачиш, як бачить людина?
Чи дні твої подібні до днів людських,
роки твої, немов дні смертних,
роки твої, немов дні смертних,
Чи Твоє життя є людським, чи Твої роки людські?
що ти шукаєш у мене провини,! розвідуєшся, чи є гріх у мені,
Адже Ти відшукав моє беззаконня і вистежив мої гріхи.
хоча й знаєш, що я не провинився,
що нікому спастися з руки твоєї?
що нікому спастися з руки твоєї?
Бо Ти знаєш, що я не чинив безбожно. Але хто є той, який спасає з Твоїх рук?
Руки твої мене склали й сотворили,
і ти ж мене всього руйнуєш?
і ти ж мене всього руйнуєш?
Твої руки зліпили мене і створили мене, після цього, змінивши, Ти мене уразив.
Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину;
і хочеш знову в порох мене повернути.
і хочеш знову в порох мене повернути.
Згадай, що Ти мене утворив з глини, і знову повертаєш мене в землю.
Чи ж ти не вилив мене молоком,
не згустив мене сиром?
не згустив мене сиром?
Хіба не як молоко Ти мене видоїв, витиснув мене, подібно до сиру?
Ти одяг мене шкірою й тілом,
з костей і жил зіткав єси мене.
з костей і жил зіткав єси мене.
Шкірою і тілом Ти мене одягнув, кістьми і сухожиллями Ти мене зшив.
Ти дав мені життя і милість,
і твоя опіка зберегла мій дух.
і твоя опіка зберегла мій дух.
Життя і милосердя Ти мені дав, а Твій нагляд оберіг мій дух.
Та ось що скрив ти в твоїм серці,
я знаю, що воно оце на думці в тебе:
я знаю, що воно оце на думці в тебе:
Маючи це в собі, знаю, що все можеш, ніщо для Тебе не є непосильним.
якщо грішу, — за мною назирати
й гріха мені не відпускати.
й гріха мені не відпускати.
Адже коли грішу, Ти наді мною сторожиш, і безвинним від беззаконня Ти мене не зробив.
Горе мені, як завиню!
Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти,
я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти,
я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
Бо якщо буду безбожний, горе мені! Якщо ж буду праведний, не можу піднятися, бо я є повний безчестя.
Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною
і знов показуєш на мені твою велич.
і знов показуєш на мені твою велич.
Адже на мене полюють, наче на лева, щоб убити. І знову, повернувшись, Ти страшно нищиш мене,
Виводиш нових свідків проти мене,
і збільшуєш твій гнів на мене:
дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
і збільшуєш твій гнів на мене:
дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
обновляючи проти мене моє випробування, — гнів великий Ти виказав мені та навів на мене випробування.
Навіщо вивів мене з лона?
Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око.
Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око.
Тож навіщо Ти мене вивів з лона матері, і я не помер, і мене око не побачило б,
Я був би, наче б мене й не було ніколи;
мене перенесли б з утроби в домовину.
мене перенесли б з утроби в домовину.
і став би я, наче той, якого не існувало? Тож чому з лона я не був покладений у могилу?
Днів життя мого так мало!
Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
Хіба не коротким є час мого життя? Дозволь мені трохи спочити,
поки піду й не повернуся,
в країну темряви й смертельної тіні,
в країну темряви й смертельної тіні,
поки я піду, звідки не повернуся, у землю темряви і мороку,