Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
«Чоловік, що родиться від жінки,
віком короткий і тривоги повний.
віком короткий і тривоги повний.
Человек, рождённый женою, краткодневен и пресыщен печалями:
Зростає, немов квітка, і в'яне,
і біжить тінню без упинку!
і біжить тінню без упинку!
как цветок, он выходит и опадает; убегает, как тень, и не останавливается.
І на такого відкриваєш твої очі,
тягнеш на суд із собою?
тягнеш на суд із собою?
И на него-то Ты отверзаешь очи Твои, и меня ведёшь на суд с Тобою?
Коли йому дні визначені,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
Если дни ему определены, и число месяцев его у Тебя, если Ты положил ему предел, которого он не перейдёт,
то відверни від нього твої очі, залиш його,
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
то уклонись от него: пусть он отдохнёт, доколе не окончит, как наёмник, дня своего.
І дерево має надію;
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.
Для дерева есть надежда, что оно, если и будет срублено, снова оживёт, и отрасли от него выходить не перестанут:
Навіть як його корінь у землі постарівся,
і пень його у ґрунті струхлявів,
і пень його у ґрунті струхлявів,
если и устарел в земле корень его, и пень его замер в пыли,
але, скоро воно почує воду, знов зазеленіє
і поросте галуззям, наче молоденьке.
і поросте галуззям, наче молоденьке.
но, лишь почуяло воду, оно даёт отпрыски и пускает ветви, как бы вновь посаженное.
А людина вмирає і лежить бездушна;
людина йде на той світ, — і де вона?
людина йде на той світ, — і де вона?
А человек умирает и распадается; отошёл, и где он?
Води зникають з моря,
ріки стають сухими, сохнуть;
ріки стають сухими, сохнуть;
Уходят воды из озера, и река иссякает и высыхает:
отак людина ляже і не встане;
покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,
не підведеться від сну свого.
покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,
не підведеться від сну свого.
так человек ляжет и не встанет; до скончания неба он не пробудится и не воспрянет от сна своего.
Коли б уже ти сховав мене в Шеолі,
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк — потім згадати про мене!
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк — потім згадати про мене!
О, если бы Ты в преисподней сокрыл меня и укрывал меня, пока пройдёт гнев Твой, положил мне срок и потом вспомнил обо мне!
Коли хтось умре, хіба оживе знову?
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
Когда умрёт человек, то будет ли он опять жить? Во все дни определённого мне времени я ожидал бы, пока придёт мне смена.
Ти кликнув би, і я тобі відповів би,
ти прагнув би діла рук твоїх.
ти прагнув би діла рук твоїх.
Воззвал бы Ты, и я дал бы Тебе ответ, и Ты явил бы благоволение творению рук Твоих;
Замість, як нині, рахувати мої кроки,
ти не вважав би більше на гріх мій!
ти не вважав би більше на гріх мій!
ибо тогда Ты исчислял бы шаги мои и не подстерегал бы греха моего;
І запечатаний у торбинці був би мій переступ,
мою провину ти перекреслив би!
мою провину ти перекреслив би!
в свитке было бы запечатано беззаконие моё, и Ты закрыл бы вину мою.
Та ба! Як гора падає, валиться,
і скеля зо свого місця сходить,
і скеля зо свого місця сходить,
Но гора, падая, разрушается, и скала сходит с места своего;
води каміння витирають,
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш.
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш.
вода стирает камни; разлив её смывает земную пыль: так и надежду человека Ты уничтожаешь.
Кидаєшся на нього постійно, і він зникає,
змінюєш вид його і відсилаєш.
змінюєш вид його і відсилаєш.
Теснишь его до конца, и он уходит; изменяешь ему лицо и отсылаешь его.
Чи в честі його діти, він не знає,
чи в ганьбі, він не помічає.
чи в ганьбі, він не помічає.
В чести ли дети его — он не знает, унижены ли — он не замечает;