Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

1

Підхопивши, Еліфас, теманієць, сказав:

2

«Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,

2

Чи дасть мудрий відповідь на повчання духа? Він наповнив біль лона,

3

сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?

3

звинувачуючи словами, якими не годиться, словами, від яких немає жодної користі.

4

Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом.

4

Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?

5

Твоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,

5

Ти винний за слова твоїх уст, і ти не розсудив слова сильних.

6

тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.

6

Хай оскаржують тебе твої уста, а не я, і твої губи хай свідчать проти тебе.

7

Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?

7

Бо ж що? Хіба ти народився першою людиною? Чи ти постав раніше за пагорби?

8

Хіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість?

8

Чи ти чув накази Господні, чи до тебе прийшла мудрість?

9

Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?

9

Адже що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого й ми не розуміємо?

10

Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.

10

І старець, і древній між нами віком старший від твого батька!

11

Хіба для тебе мала річ — Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?

11

Ти був трохи покараний за дещо з того, у чому ти згрішив, ти говорив високо, гордовито.

12

Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,

12

На що наважилося твоє серце, і на що піднялися твої очі,

13

коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?

13

що ти вибухнув гнівом перед Господом, і вивів з уст такі слова?

14

Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?

14

Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведним той, хто народився від жінки,

15

Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,

15

якщо святим Він не вірить, і небо не є чистим перед Ним?

16

оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.

16

Тож наскільки мерзенний і нечистий чоловік, котрий п’є неправду, наче напій!

17

Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,

17

Сповіщу ж тобі, послухай мене. Тож я сповіщу тобі те, що я побачив,

18

що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.

18

те, що говорять мудрі й що не затаїли їхні батьки.

19

Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.

19

Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.

20

Поки віку у злого — себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ

20

Усе життя безбожного в клопотах, і пораховані роки дані сильному,

21

жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.

21

страх же його — в його вухах. Коли йому здається, що вже є в мирі, тоді прийде його знищення.

22

Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.

22

Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий у руки залізного меча,

23

Його кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла.

23

призначений на їжу грифам. А в собі знає, що на нього очікує доля трупа. Темний день його налякає,

24

День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.

24

а біда і смуток захоплять його, наче полководця, який упаде в перших рядах.

25

Він здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.

25

Адже він підняв руки перед Господом, і перед Господом Вседержителем став твердошиєм,

26

З випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.

26

біг перед Ним гординею в товстих плечах свого щита,

27

Обличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.

27

бо він закрив своє обличчя у своїй товщі та зробив облямівку на стегнах.

28

Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.

28

Нехай же поселиться в пустинних містах, увійде до незаселених домів. Те, що вони приготували, інші заберуть.

29

Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.

29

Він не розбагатіє, і його майно не залишиться. Він не кидатиме на землю тінь,

30

Він не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.

30

і не втече від темряви. Нехай вітер висушить те, що в нього сходить, нехай же впаде його цвіт.

31

Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то — марнота.

31

Хай не вірить, що залишиться, бо марне поставиться йому.

32

Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.

32

Ним зрізане зітліє передчасно, і його галузка не покриється листям.

33

Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить.

33

Нехай буде зібраний, як неспілий плід передчасно, нехай упаде, як цвіт оливки.

34

Так! Кодло нечестивого буде безплідне,
і вогонь пожере шатра продажних.

34

Бо свідчення безбожного — смерть, і вогонь спалить доми тих, хто бере хабарі.

35

Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».

35

Він у лоні прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе оману.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Йова 15

Йова 15