Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Йова 15) | (Йова 17) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Йова 16

Заговорив Іов і мовив:

А Йов відповів та й сказав:

«Чув я багато вже такого,
гіркі з вас усіх утішителі!

„Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!

Чи буде край словам на вітер?
Яка біда спонукує тебе відповідати?

Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?

Я теж базікав би, як ви,
якби ви були на моєму місці.
Я б теж засипав вас словами,
кивав над вами б головою

I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,

та додавав би вам відваги моїми устами
й не перестав би рухати губами.

уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

Та чи я говорю — не притихає біль мій,
чи мовчу — він мене не покидає.

Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?

Ось і тепер виснажив мене завидющий,
уся його ватага мені допікає.

Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,

Він устає свідком проти мене,
кидає мені ввічі клеветою.

і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!

Гнів його рве й лютує проти мене,
він скрегоче на мене зубами.
Противники мої очима блискають на мене,

Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...

роззявили на мене свою пащу,
у з іевазі б'ють мене по щоках,
зібравшися на мене разом.

Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:

Бог видав мене нечестивцям,
у руки безбожникам мене кинув.

Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.

Я був щасливий, та він струсив мене,
схопив мене за шию і розбив на кавалки,
прицілом собі мене поставив.

Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

Стріли його мене навколо оточили,
він прошиває моє нутро без пощади,
він жовч мою на землю розливає.

Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.

Він пробиває в мені пролом за проломом,
мов велетень, кидається на мене.

Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.

Веретище я зшив собі на шкіру,
й обличчя своє занурив у порох.

Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.

Вид мій почервонів від плачу,
на віях моїх тінь смерти, —

Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,

хоч і нема в руках у мене насильства,
і хоч молитва моя чиста!

хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!

Земле, не закривай моєї крови,

Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —

Тепер також на небі є у мене свідок,
мій оборонець на висотах.

бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.

Думки мої глибокі — мої оборонці,
і око моє ллє до Бога сльози.

Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,

О, якби чоловік міг правуватись з Богом,
як людський син із своїм ближнім!

і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —

Іще бо кілька літ, що прийдуть,
і я піду в дорогу, з якої не повернуся.»

бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.

← (Йова 15) | (Йова 17) →