Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
«Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?
промовами, мене пригноблювати?
доколе будете мучить душу мою и терзать меня речами?
Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.
і не стидаєтесь мене зневажати.
Вот, уже раз десять вы срамили меня и не стыдитесь теснить меня.
Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.
то провина моя на мені зостанеться.
Если я и действительно погрешил, то погрешность моя при мне остаётся.
Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,
та закидати мені мою ганьбу,
Если же вы хотите повеличаться надо мною и упрекнуть меня позором моим,
то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.
обвів мене навколо сіткою своєю.
то знайте, что Бог ниспроверг меня и обложил меня Своею сетью.
Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!
коли закличу — немає суду!
Вот, я кричу: «обида!», и никто не слушает; вопию, и нет суда.
Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.
і на стежки мої поклав пітьму.
Он преградил мне дорогу, и не могу пройти, и на стези мои положил тьму.
Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.
вінець ізняв з голови у мене.
Совлёк с меня славу мою и снял венец с головы моей.
Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.
неначе дерево, надію в мене вириває.
Кругом разорил меня, и я отхожу; и, как дерево, Он исторг надежду мою.
Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.
за ворога собі вважає.
Воспылал на меня гневом Своим и считает меня между врагами Своими.
Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.
Полки Его пришли вместе и направили путь свой ко мне и расположились вокруг шатра моего.
Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.
і мої знайомі відчужилися від мене.
Братьев моих Он удалил от меня, и знающие меня чуждаются меня.
Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,
друзі мої мене забули,
Покинули меня близкие мои, и знакомые мои забыли меня.
Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.
я зайдою в їхніх очах зробився.
Пришлые в доме моём, и служанки мои чужим считают меня; посторонним стал я в глазах их.
Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.
хоч я і власними устами його прошу.
Зову слугу моего, и он не откликается; устами моими я должен умолять его.
Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,
я став гидким синам мого лона,
Дыхание моё опротивело жене моей, и я должен умолять её ради детей чрева моего.
а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.
Як підведусь, вони глузують з мене.
Даже малые дети презирают меня: поднимаюсь, и они издеваются надо мною.
Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.
а ті, що я любив, обернулись проти мене.
Гнушаются мною все наперсники мои, и те, которых я любил, обратились против меня.
Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
Кости мои прилипли к коже моей и плоти моей, и я остался только с кожею около зубов моих.
Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!
бо рука Божа мене доторкнулась!
Помилуйте меня, помилуйте меня вы, друзья мои, ибо рука Божия коснулась меня.
Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?
не насичуєтеся моїм тілом?
Зачем и вы преследуете меня, как Бог, и плотью моею не можете насытиться?
О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!
якби вони були вириті на міді!
О, если бы записаны были слова мои! Если бы начертаны были они в книге
Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!
видовбані у скелі повіки!
резцом железным с оловом, — на вечное время на камне вырезаны были!
Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.
і останнім він устане над порохом.
А я знаю, Искупитель мой жив, и Он в последний день восставит из праха распадающуюся кожу мою сию,
Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!
Я узрю Его сам; мои глаза, не глаза другого, увидят Его. Истаевает сердце моё в груди моей!
Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? —
яку зачіпку знайти нам на нього? —
Вам надлежало бы сказать: «зачем мы преследуем его?» Как будто корень зла найден во мне.