Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Заговорив Іов і мовив:

1

А Йов відповів та й сказав:

2

«Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?

2

„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

3

Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.

3

Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

4

Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.

4

Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

5

Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,

5

Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

6

то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.

6

Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

7

Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!

7

Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

8

Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.

8

Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

9

Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.

9

Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

10

Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.

10

Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

11

Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.

11

І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

12

Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.

12

полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

13

Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.

13

Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

14

Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,

14

мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

15

Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.

15

Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

16

Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.

16

Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

17

Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,

17

Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

18

а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.

18

Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

19

Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.

19

Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

20

Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.

20

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

21

Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!

21

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

22

Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?

22

Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

23

О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!

23

О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

24

Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!

24

коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

25

Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.

25

Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

26

Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога.

26

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27

Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!

27

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

28

Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? —

28

Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

29

то бійтеся меча для себе,
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»

29

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Йова 19

Йова 19