Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Заговорив Іов і мовив:

1

Підхопивши, Йов промовив:

2

«Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?

2

Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами?

3

Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.

3

Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене.

4

Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.

4

Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана — 4a говорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі.

5

Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,

5

Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором.

6

то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.

6

Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення.

7

Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!

7

Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду.

8

Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.

8

Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву.

9

Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.

9

Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови.

10

Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.

10

Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.

11

Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.

11

Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога.

12

Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.

12

Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися.

13

Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.

13

Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними.

14

Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,

14

Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене.

15

Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.

15

Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем.

16

Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.

16

Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали.

17

Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,

17

І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць.

18

а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.

18

Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене.

19

Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.

19

Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене.

20

Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.

20

У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються.

21

Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!

21

Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене.

22

Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?

22

Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом?

23

О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!

23

Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, —

24

Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!

24

залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях?

25

Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.

25

Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі,

26

Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога.

26

підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа,

27

Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!

27

чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні.

28

Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? —

28

Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи.

29

то бійтеся меча для себе,
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»

29

Остерігайтеся ж і ви від обману. Бо гнів надходить на беззаконних, і тоді пізнають, де їхня сутність.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Йова 19

Йова 19