Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

1

І відказав Елифаз із Теману й промовив:

2

«Чи ж може людина Богові бути корисна,
якщо сам собі мудрий приносить користь!

2

Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.

3

Що Всемогутній має з того, що ти справедливий?
Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?

3

Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?

4

Чи може він тебе карає за твою побожність,
іде на суд із тобою?

4

Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?

5

Чи ж не за те, що злоба твоя превелика,
і що переступам твоїм нема краю?

5

Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.

6

Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю,
здирав одежу з голих.

6

Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.

7

Спраглому не давав єси води напитись,
голодному відмовляв єси хліба.

7

Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;

8

Кожному сильному — була земля,
а прихильники твої заселювали її.

8

Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.

9

Ти відсилав удовиць із порожніми руками,
ламав сиротам руки!

9

Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.

10

Тим то навколо тебе сіті,
і страх тебе лякає раптово.

10

За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,

11

Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш,
і повінь вод тебе вкриває.

11

Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.

12

Чи ж: Бог не наверху в небі?
Поглянь на зорі вгору, як вони високо!

12

Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!

13

Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає?
Хіба він крізь чорну хмару судить?

13

Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?

14

Хмари йому завіса, він не бачить;
він небесним обрієм походжає.

14

Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.

15

Хочеш триматись одвічної дороги,
яку топтали люди беззаконні,

15

Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,

16

що були схоплені передчасно,
коли ріка підмила їхні основи?

16

Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?

17

Які до Бога говорили: Одступи од нас!
Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?

17

Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?

18

Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.

18

Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —

19

Бачать те праведники і радіють,
невинний із них сміється:

19

Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:

20

Хіба не пропав їхній статок?
Чи не пожер вогонь їхні рештки?

20

Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!

21

Тож помирися з ним, зроби угоду,
і твоє щастя повернеться до тебе!

21

Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.

22

Прийми з уст його науку.
Вклади його слова собі до серця.

22

Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.

23

Як до Всесильного ти звернешся покірно,
як віддалиш несправедливість від намету твого,

23

Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —

24

золото вважатимеш за порох,
оте офірське — за рінь із ручаїв.

24

Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.

25

Всесильний буде твоїм скарбом,
брусками срібла у тебе!

25

І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;

26

Тоді ти будеш радуватися Всесильним
і підведеш обличчя твоє до Бога.

26

Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.

27

Помолишся до нього, і він тебе почує,
і ти виконаєш твої обітниці.

27

Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.

28

Все, що задумаєш, тобі поталанить,
і над дорогами твоїми засяє світло,

28

Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.

29

бо він принизить того, хто несеться вгору,
а смиренний очима буде в нього врятований.

29

А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;

30

Безвинного він визволяє,
ти чистотою рук твоїх спасешся.»

30

Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх*.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 22

Йова 22