Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
«Чи ж може людина Богові бути корисна,
якщо сам собі мудрий приносить користь!
якщо сам собі мудрий приносить користь!
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Що Всемогутній має з того, що ти справедливий?
Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?
Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Чи може він тебе карає за твою побожність,
іде на суд із тобою?
іде на суд із тобою?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Чи ж не за те, що злоба твоя превелика,
і що переступам твоїм нема краю?
і що переступам твоїм нема краю?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю,
здирав одежу з голих.
здирав одежу з голих.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Спраглому не давав єси води напитись,
голодному відмовляв єси хліба.
голодному відмовляв єси хліба.
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Кожному сильному — була земля,
а прихильники твої заселювали її.
а прихильники твої заселювали її.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Ти відсилав удовиць із порожніми руками,
ламав сиротам руки!
ламав сиротам руки!
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Тим то навколо тебе сіті,
і страх тебе лякає раптово.
і страх тебе лякає раптово.
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш,
і повінь вод тебе вкриває.
і повінь вод тебе вкриває.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Чи ж: Бог не наверху в небі?
Поглянь на зорі вгору, як вони високо!
Поглянь на зорі вгору, як вони високо!
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає?
Хіба він крізь чорну хмару судить?
Хіба він крізь чорну хмару судить?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Хмари йому завіса, він не бачить;
він небесним обрієм походжає.
він небесним обрієм походжає.
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Хочеш триматись одвічної дороги,
яку топтали люди беззаконні,
яку топтали люди беззаконні,
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
що були схоплені передчасно,
коли ріка підмила їхні основи?
коли ріка підмила їхні основи?
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Які до Бога говорили: Одступи од нас!
Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?
Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Бачать те праведники і радіють,
невинний із них сміється:
невинний із них сміється:
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Хіба не пропав їхній статок?
Чи не пожер вогонь їхні рештки?
Чи не пожер вогонь їхні рештки?
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Тож помирися з ним, зроби угоду,
і твоє щастя повернеться до тебе!
і твоє щастя повернеться до тебе!
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Прийми з уст його науку.
Вклади його слова собі до серця.
Вклади його слова собі до серця.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Як до Всесильного ти звернешся покірно,
як віддалиш несправедливість від намету твого,
як віддалиш несправедливість від намету твого,
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
золото вважатимеш за порох,
оте офірське — за рінь із ручаїв.
оте офірське — за рінь із ручаїв.
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Всесильний буде твоїм скарбом,
брусками срібла у тебе!
брусками срібла у тебе!
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Тоді ти будеш радуватися Всесильним
і підведеш обличчя твоє до Бога.
і підведеш обличчя твоє до Бога.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Помолишся до нього, і він тебе почує,
і ти виконаєш твої обітниці.
і ти виконаєш твої обітниці.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Все, що задумаєш, тобі поталанить,
і над дорогами твоїми засяє світло,
і над дорогами твоїми засяє світло,
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
бо він принизить того, хто несеться вгору,
а смиренний очима буде в нього врятований.
а смиренний очима буде в нього врятований.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.