Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

«Чому Всемогутній не затаїв часи,
а ті, що його знають, днів його не бачать?

1

Чому ж від Господа сховалися години,

2

Безбожники пересувають межі,
отару й чабана займають.

2

а безбожні з околиць вийшли за межу, пограбувавши стадо з пастирем?

3

Відводять осла в сиротини,
беруть у заклад вола вдовиці.

3

Під’яремного відвели сиротою і взяли в заставу вола вдовиці.

4

Убогі поступаються з дороги,
усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.

4

Звели слабких з дороги праведності, разом сховалися лагідні землі.

5

Мов дикі осли в пустині,
вони виходять на роботу,
шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі — немає дітям хліба.

5

Відійшли ж, наче осли в полі, через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих.

6

Жнуть на чужому полі,
виноград грішника збирають.

6

Передчасно пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безоплатно і без їжі.

7

Голі вони ночують, без одежі,
не мають чим накритись, коли холодно.

7

Численних нагих поклали спати без одягу, а накриття їхньої душі забрали.

8

В горах на дощі мокнуть,
за браком сховку туляться до скелі!

8

Вони мокрі від крапель гір, оскільки вони не мали сховища, то покрили себе скелею.

9

Сиріт від грудей відривають,
беруть у заклад дитину в бідних.

9

Вони забрали сироту від грудей, і впокорили того, хто відпав.

10

Голі блукають, без одежі,
і голодні зносять снопи.

10

Нагих же неправедно приспали, а в голодуючих забрали шматок хліба.

11

Вичавлюють між мурами олію,
спраглі, топчуть виноград у точилі.

11

У тісних проходах неправедно зробили засідку, а праведну дорогу не взнали.

12

З міста чути людей стогін,
душа смертельно поранених кличе на допомогу,
та Бог не чує їхньої молитви!

12

Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже стогнала! А Він чому над цими не наглядає?

13

Є поміж ними й вороги світла,
які шляхів його не знають,
стежками його не простують.

13

Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведності не пізнали, і не пішли їхніми стежками.

14

Удосвіта стає убивник,
убиває бідного й сіромаху,
вночі бродить злодюга.

14

Пізнавши їхні діла, Він їх передав у темряву, і буде вночі, наче злодій.

15

Око перелюбця пильнує, коли смеркне.
Він думає: Ніхто мене не бачить,
і кладе собі на вид запинало.

15

А око перелюбника підстерігало темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав накриття на обличчя.

16

В пітьмі підкопують домівки,
а вдень замикаються,
не знають світла.

16

Він у темряві підкопав доми. У днях собі позначили, не пізнали світла.

17

Тінь смерти то для всіх них ранок;
коли ж він зійде, жах їх огортає.

17

Адже ранок для них усіх разом — тінь смерті, тому що кожний пізнає жахи тіні смерті.

18

Вони від дня втікають;
маєтність їх на землі проклята,
в їх виноградниках не завертає виноградар.

18

Він легкий на поверхні води. Нехай проклятою буде їхня частка на землі.

19

Посуха й спека пожирає сніжну воду —
так грішника Шеол хапає.

19

Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони пограбували снопи сиріт.

20

Утроба, що його родила, його забуває,
черва собі солодко ним пасеться,
не згадується більше його ім'я;
так кривда, неначе деревина, ломиться.

20

Тоді згадано його гріх, і він став невидимим, як туман роси. Нехай віддасться ж йому тим, що він робив, нехай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невиліковного дерева.

21

Він чинив зло безплідній, що не родить;
він не чинив добра вдовиці!

21

Бо він зло чинив неплідній і не помилував слабку жінку,

22

Та той силою своєю хапає дужих,
встає, і він життя непевний.

22

а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя.

23

Забезпечує його й дає опору,
та Господні очі за його путями стежать.

23

Захворівши, хай не має надії вилікуватись, але хай упаде від недуги,