Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

«Срібло має жилу початкову,
золото — також місце, де його очищують.

1

Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.

2

Залізо з землі добувають,
розтоплений камінь стає міддю.

2

Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.

3

Людина кладе край пітьмі,
розшукує до крайньої межі
— каміння темне, чорне.

3

(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.

4

Люди з світлом пробивають копальню,
де стопи не залишили пам'яті,
— зависають на далекому відлюдді.

4

Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.

5

Земля, що з неї хліб родиться,
під сподом, мов вогнем, розрита: —

5

Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.

6

місце сафірового каміння
та золотого пороху.

6

Камінь її — то сафир із золотими крупцями.

7

Стежки туди не знає хижа птиця,
і око яструба її не бачить.

7

Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;

8

Її не топчуть звірі дикі,
лев по ній не проходить!

8

Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.

9

Людина на кремінь кладе свою руку,
перевертає шкереберть гори.

9

На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.

10

У скелях прорубує рови,
усе дорогоцінне бачить його око.

10

В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.

11

Досліджує джерела рік,
виносить сховане на світло.

11

Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.

12

А мудрість звідкіля береться?
Де розумові місце?

12

А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?

13

Ніяка людина її путі не знає,
і не знайти її в землі живих.

13

Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.

14

Безодня каже: Вона не в мені!
Та й море мовить: Не у мене!

14

Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!

15

Її й за щире золото не придбати,
ані сріблом її не можна оцінити.

15

Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;

16

Її не можна оцінити золотом офірським,
ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.

16

Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.

17

Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею;
її не виміняти за щирозлотний посуд.

17

Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.

18

А про коралі та кришталь і згадувати нічого!
Здобувати мудрість важче, ніж перли.

18

А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.

19

Їй не рівня топаз етіопський,
ні щирим золотом її не оцінити!

19

Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.

20

Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?

20

Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?

21

Вона від зору всього живого скрита,
і схована від птиць небесних.

21

Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.

22

Погибель і смерть кажуть:
До наших вух дійшла про неї чутка, —

22

Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;

23

але лиш Бог до неї знає стежку,
він знає її місце.

23

Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.

24

Бо він аж на край світу бачить,
на все, що є під небом, поглядає.

24

Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.

25

Коли він призначав вагу вітрові
і давав міру водам,

25

Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,

26

коли встановлював закон дощеві,
дорогу гуркотові грому, —

26

Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —

27

тоді її угледів, облічив,
усталив її, добре її розслідивши.

27

Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,

28

А людині сказав: Страх перед Господом — це мудрість,
берегтися зла — це розум!»

28

І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 28

Йова 28