Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Йова 29

І повів Іов далі свою мову і сказав:

«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,

коли над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі!

Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,

коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти;

коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!

Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані,

хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали — і залишалися стояти.

Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.

І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.

Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене.

Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.

Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду.

Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.

Я був сліпому оком,
кульгавому я був ногами!

Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.

Я торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.

Я думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.

Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.

Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.

Вони мене слухали уважно
— замовкали, коли я їм радив.

По моїй мові не говорили більше,
— крапля по краплі спадало на них моє слово.

Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.

Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
— веселости з мого обличчя не проганяли.

Я призначав дорогу їм, я був їм головою.
Я жив, неначе цар при війську;
куди б я їх тільки вів, — ішли за мною.»

← (Йова 28) | (Йова 30) →