Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
Хто мене поставить, як у місяці попередніх днів, в які мене оберігав Бог?
коли над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
Так, як тоді, коли Його світильник світив над моєю головою, коли я ходив при Його світлі в темряві.
Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,
коли Бог вітав над моїм наметом,
Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.
коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти;
і круг мене були мої діти;
Коли я був дуже плідним, а навколо мене були діти.
коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!
і скеля точила потоками олію!
Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.
Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані,
встановлював мій ослін на майдані,
Коли я виходив вранці в місті, то на площах ставили моє крісло.
хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали — і залишалися стояти.
старі ж уставали — і залишалися стояти.
Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.
Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.
на уста клали собі руку.
Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.
І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.
язик їхній прилипав до піднебіння.
Ті ж, хто слухав, мене блаженним називали, а їхній язик прилипав до їхнього горла,
Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене.
око, що мене бачило, свідчило про мене.
бо вухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, ухилялося.
Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
Адже я спасав бідного з руки сильного, і я допомагав сироті, в якого не було помічника.
Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду.
і серцю вдовиці я давав відраду.
Нехай на мене прийде благословення того, хто гине, а уста вдови мене благословили.
Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.
право моє було, мов мантія і корона.
Я ж одягався в праведність, і наряджався в суд, наче в подвійний одяг.
Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.
я розглядав невідомого справу.
я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не бачив.
Я торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.
з зубів у нього виривав здобич.
Я трощив челюсті безбожних, я виривав грабунок з-посеред їхніх зубів.
Я думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.
Днів моїх, як піску, буде багато.
Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стовбур фінікового дерева, я проживу довгий час.
Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.
роса у мене на галуззі заночує.
Мій корінь розкрився біля води, і роса поселиться в моїх жнивах.
Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.
лук мій зміцніє в руці у мене.
Слава моя марна зі мною, і мій лук у Його руці йде.
Вони мене слухали уважно
— замовкали, коли я їм радив.
— замовкали, коли я їм радив.
Мене чули ті, які слухали, і замовкали на мою раду.
По моїй мові не говорили більше,
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
А до моєї мови не додавали, раді ж були, коли я до них говорив.
Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
Наче спрагла земля, що очікувала дощу, так вони чекали на мої слова.
Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
— веселости з мого обличчя не проганяли.
— веселости з мого обличчя не проганяли.
Якщо засміюся до них, не повірять, і світло мого обличчя не занепадало.