Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
"Как хотелось бы мне вернуть всё ушедшее: дни, когда Бог наблюдал за мной,
коли над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
когда светильник Его сиял над моей головой, и со светом Его шёл я сквозь темноту!
Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,
коли Бог вітав над моїм наметом,
Как хотелось бы мне вернуть дни, когда был я в силе, когда Бог, как близкий друг, был в моём доме,
коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти;
і круг мене були мої діти;
когда Всемогущий ещё был со мной, и дети мои окружали меня,
коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!
і скеля точила потоками олію!
когда, казалось, пути мои лились молоком, и скалы сочились оливковым маслом.
Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані,
встановлював мій ослін на майдані,
Когда входил я в городские ворота и садился на площади,
хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали — і залишалися стояти.
старі ж уставали — і залишалися стояти.
молодые люди, увидев меня, в сторону отступали, и вставали предо мной старики уважительно.
Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.
на уста клали собі руку.
Властители воздерживались от речей своих и прикрывали рты руками,
І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.
язик їхній прилипав до піднебіння.
даже знатные умолкали — их языки прилипали к гортани.
Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене.
око, що мене бачило, свідчило про мене.
Все, кто слышал меня, обо мне хорошо говорили, все, кто видели — хвалили меня.
Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
Потому что спасал я молящих о помощи бедным и сиротам, которым некому было помочь.
Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду.
і серцю вдовиці я давав відраду.
Умирающий благословлял меня и помог я вдове, которая ждала помощи.
Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.
право моє було, мов мантія і корона.
Праведность была мне одеждой и справедливость — головным убором.
Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.
я розглядав невідомого справу.
был я для нищих отцом, помогал даже тем, с кем не был знаком, — в суде за них заступался.
Я торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.
з зубів у нього виривав здобич.
Ядовитые зубы злобных я выбивал и невинные жертвы спасал.
Я думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.
Днів моїх, як піску, буде багато.
Я думал, что умру в собственном доме, и дни мои будут бессчётны, словно песок,
Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.
роса у мене на галуззі заночує.
корни мои будут касаться воды, и на ветви мои ночью будет ложиться роса,
Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.
лук мій зміцніє в руці у мене.
слава моя не увянет, и лук мои всегда будет крепок в руках у меня.
Вони мене слухали уважно
— замовкали, коли я їм радив.
— замовкали, коли я їм радив.
Раньше люди слушали меня молча и ждали советов моих.
По моїй мові не говорили більше,
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
После меня они уже не рассуждали — слова мои нежно впитывал их слух.
Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
Они ждали меня, как дождя, и слова мои пили, как воду весенних потоков.
Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
— веселости з мого обличчя не проганяли.
— веселости з мого обличчя не проганяли.
И люди, потерявшие надежду, отчаялись. Но с ними вместе я смеялся, улыбка моя утешала их.