Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Після цього Іов розтулив уста й лихословив свій день.

1

После того открыл Иов уста свои и проклял день свой.

2

Він почав говорити й мовив:

2

И начал Иов и сказал:

3

«Нехай загине день, коли я народився
і ніч, що сказала: Зачався чоловік!

3

погибни день, в который я родился, и ночь, в которую сказано: «зачался человек»!

4

Той день хай стане тьмою,
хай Бог з висоти не згадує про нього,
нехай світло не сяє над ним,

4

День тот да будет тьмою; да не взыщет его Бог свыше, и да не воссияет над ним свет!

5

нехай його перекреслить тьма й тінь чорна,
нехай над ним повисне хмара,
нехай густий туман його збентежить.

5

Да омрачит его тьма и тень смертная, да обложит его туча, да страшатся его, как палящего зноя!

6

А ніч оту хай ухопить темрява,
нехай не лічиться з днями року,
у місяців число нехай не входить!

6

Ночь та, — да обладает ею мрак, да не сочтётся она в днях года, да не войдёт в число месяцев!

7

Та ніч нехай буде безплідна,
радість до неї хай не завітає.

7

О! ночь та — да будет она безлюдна; да не войдёт в неё веселье!

8

Хай проклянуть її ті, що проклинають день,
ті, що готові розбудити Левіятана.

8

Да проклянут её проклинающие день, способные разбудить левиафана!

9

Нехай померхнуть зорі її світанку,
нехай чекає світла, та даремно,
нехай повік зорі не бачить,

9

Да померкнут звёзды рассвета её: пусть ждёт она света, и он не приходит, и да не увидит она ресниц денницы

10

тому що не замкнула
дверей мені в утробі
й горя від очей моїх не скрила.

10

за то, что не затворила дверей чрева матери моей и не сокрыла горести от очей моих!

11

Чому, вже у лоні матері, не вмер я,
як вийшов з утроби, не загинув?

11

Для чего не умер я, выходя из утробы, и не скончался, когда вышел из чрева?

12

Навіщо прийняли мене коліна?
Навіщо було мені ссати груди?

12

Зачем приняли меня колени? зачем было мне сосать сосцы?

13

Тепер лежав би, спочивав би я,
спав би й мав би спокій

13

Теперь бы лежал я и почивал; спал бы, и мне было бы покойно

14

з царями й радниками краю,
які споруджують собі могили;

14

с царями и советниками земли, которые застраивали для себя пустыни,

15

або з князями, що мають золота багато
і що наповнюють свої палати сріблом;

15

или с князьями, у которых было золото, и которые наполняли домы свои серебром;

16

і не було б мене, як закопаного викидня,
чи як немовляток, що не бачили світу.

16

или, как выкидыш сокрытый, я не существовал бы, как младенцы, не увидевшие света.

17

Там не шаліють більше злочинці,
там спочивають знеможені,

17

Там беззаконные перестают наводить страх, и там отдыхают истощившиеся в силах.

18

там же спокійні в'язні,
не чують крику посіпаки.

18

Там узники вместе наслаждаются покоем и не слышат криков приставника.

19

Малий, великий, там вони обидва,
і раб від свого пана вільний.

19

Малый и великий там равны, и раб свободен от господина своего.

20

Пощо дає він світло бідоласі,
і життя тим, яким на серці гірко?

20

На что дан страдальцу свет, и жизнь огорчённым душою,

21

Тим, що виглядають смерти, а її немає,
тим, що шукають її більш, ніж скарбів;

21

которые ждут смерти, и нет её, которые вырыли бы её охотнее, нежели клад,

22

тим, що радіють без міри,
веселяться, коли знайдуть домовину!

22

обрадовались бы до восторга, восхитились бы, что нашли гроб?

23

Людині, що її дорога закрита,
що її Бог огородив навколо?

23

На что дан свет человеку, которого путь закрыт, и которого Бог окружил мраком?

24

Зідхання стало мені хлібом,
як вода, линуть мої скарги,

24

Вздохи мои предупреждают хлеб мой, и стоны мои льются, как вода,

25

бо страх, якого я побоювався, напав на мене,
і те, чого лякавсь я, надійшло на мене.

25

ибо ужасное, чего я ужасался, то и постигло меня; и чего я боялся, то и пришло ко мне.

26

Нема мені ні миру, ні спокою,
нема відради, прийшов на мене клопіт.»

26

Нет мне мира, нет покоя, нет отрады: постигло несчастье.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Йова 3

Иов 3