Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Після цього Іов розтулив уста й лихословив свій день.

1

Після цього Йов відкрив свої уста

2

Він почав говорити й мовив:

2

і прокляв свій день, кажучи:

3

«Нехай загине день, коли я народився
і ніч, що сказала: Зачався чоловік!

3

Нехай пропаде день, в який я народився, і ніч, в яку сказали: Ось хлоп’я!

4

Той день хай стане тьмою,
хай Бог з висоти не згадує про нього,
нехай світло не сяє над ним,

4

Нехай буде той день темрявою, і нехай Господь згори його не шукає, і хай не зійде світло на нього.

5

нехай його перекреслить тьма й тінь чорна,
нехай над ним повисне хмара,
нехай густий туман його збентежить.

5

Нехай же його охопить темрява і тінь смерті, нехай на нього надійде морок.

6

А ніч оту хай ухопить темрява,
нехай не лічиться з днями року,
у місяців число нехай не входить!

6

Нехай буде проклятим день і та ніч, нехай понесе його темрява. Хай не буде днем року, і хай не буде зарахований до днів місяця.

7

Та ніч нехай буде безплідна,
радість до неї хай не завітає.

7

Але нехай та ніч буде болем, і хай не прийде на неї веселість чи радість.

8

Хай проклянуть її ті, що проклинають день,
ті, що готові розбудити Левіятана.

8

Але нехай прокляне її той, хто проклинає той день, той, хто бажає заволодіти великим китом.

9

Нехай померхнуть зорі її світанку,
нехай чекає світла, та даремно,
нехай повік зорі не бачить,

9

Хай потемніють зорі тієї ночі, нехай залишиться темною і до світання хай не прийде, і хай не побачить ранкової зорі, як сходить,

10

тому що не замкнула
дверей мені в утробі
й горя від очей моїх не скрила.

10

тому що не замкнула дверей лона моєї матері. Бо відняло би біль від моїх очей.

11

Чому, вже у лоні матері, не вмер я,
як вийшов з утроби, не загинув?

11

Чому ж я не помер у лоні, а вийшов з лона, і чому я відразу не помер?

12

Навіщо прийняли мене коліна?
Навіщо було мені ссати груди?

12

Чому ж мене зустріли коліна? Чому ж я ссав груди?

13

Тепер лежав би, спочивав би я,
спав би й мав би спокій

13

Тепер же, лігши, мовчав би я, і, заснувши, спочив би я

14

з царями й радниками краю,
які споруджують собі могили;

14

із царями, радниками землі, які хвалилися мечами,

15

або з князями, що мають золота багато
і що наповнюють свої палати сріблом;

15

чи з володарями, у кого багато золота, які наповнили свої доми сріблом,

16

і не було б мене, як закопаного викидня,
чи як немовляток, що не бачили світу.

16

чи наче покидьок, який виходить з лона матері, чи наче немовлята, які не побачили світла.

17

Там не шаліють більше злочинці,
там спочивають знеможені,

17

Там безбожні спалили гнів люті, там спочили змучені тілом.

18

там же спокійні в'язні,
не чують крику посіпаки.

18

Спільно старі не почули голосу збирача податків.

19

Малий, великий, там вони обидва,
і раб від свого пана вільний.

19

Там є малий, великий і раб, який боявся свого володаря.

20

Пощо дає він світло бідоласі,
і життя тим, яким на серці гірко?

20

Чому ж дано світло тим, хто в гіркоті, і життя — тим, хто в душевних болях,

21

Тим, що виглядають смерти, а її немає,
тим, що шукають її більш, ніж скарбів;

21

які бажають смерті й не осягають, копають, наче за скарбами,

22

тим, що радіють без міри,
веселяться, коли знайдуть домовину!

22

і дуже радими стали б, якщо би здобули?

23

Людині, що її дорога закрита,
що її Бог огородив навколо?

23

Смерть для чоловіка — спочинок, бо замкнув Бог довкруги нього.

24

Зідхання стало мені хлібом,
як вода, линуть мої скарги,

24

Бо стогін приходить перед моєю їжею, і я ллю сльози, огорнений страхом.

25

бо страх, якого я побоювався, напав на мене,
і те, чого лякавсь я, надійшло на мене.

25

Бо страх, над яким я роздумував, прийшов на мене, і той, кого я боявся, зустрів мене.

26

Нема мені ні миру, ні спокою,
нема відради, прийшов на мене клопіт.»

26

Я не був у мирі й не замовк, і я не спочив, а на мене прийшов гнів.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

Йова 3

Йова 3