Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
«А тепер глузують з мене менші віком від мене,
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
Но теперь надо мною смеются те, кто младше меня, чьих отцов не удостоил бы я быть псами, пасущими моих овец.
Ба й сила рук їхніх навіщо була б мені здалася?
Міць їхня ж цілковито заниділа.
Міць їхня ж цілковито заниділа.
Что мне до силы их рук, если она из них ушла?
З-за браку страви та страшного голоду
вони гризли у степу коріння;
їхня мати — пустка та пустиня.
вони гризли у степу коріння;
їхня мати — пустка та пустиня.
Измученные голодом и жаждой, они бродят ночами по выжженной земле и мрачным пустырям.
Вони мальвію й листя на кущах збирали,
коріння з дроку — це хліб їхній.
коріння з дроку — це хліб їхній.
Они ощипывают горькие травы, и хлеб для них — коренья дрока.
Їх із громади проганяли,
на них гукали, наче на злодіїв.
на них гукали, наче на злодіїв.
Их собственный народ изгнал, на них кричали, словно на воров.
Вони жили у байраках при потоках,
у земних печерах та по скелях.
у земних печерах та по скелях.
Им остаётся жить лишь в пересохших руслах рек, среди камней и рытвин.
Вони ревіли поміж кущами,
під будяками тулилися в купу.
під будяками тулилися в купу.
Они рыдают у кустов колючих и жмутся к ним.
Рід упосліджених, нащадки безіменних,
вигнані з землі!
вигнані з землі!
Они — без имени толпа, изгнанники, отверженные всеми.
І нині я став їхньою піснею,
зробився байкою їхньою!
зробився байкою їхньою!
И теперь их сыновья смеются и поют песни про меня, и моё имя для них — ругательное слово.
Вони гидують мною, тікають геть від мене,
не стримуються мені плювати в вічі.
не стримуються мені плювати в вічі.
Они презирают меня и держатся в стороне, не раздумывая, плюют в лицо мне.
Що він розв'язав мій мотуз і мене понизив,
то вони розгнуздуються передо мною.
то вони розгнуздуються передо мною.
Теперь, когда Бог порвал тетиву у лука моего, и унизил меня, они не сдерживаются в присутствии моём.
Праворуч від мене підводиться ота наволоч,
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.
Они набрасываются на меня с правой стороны, сбивают с ног, Я чувствую себя, как город осаждённый, как будто строят земляные валы против стен моих.
Вони зіпсували мені стежку на мою погибель;
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
Они охраняют все дороги, чтобы я не мог убежать, они травят меня, не прибегая к помощи других.
Мов крізь пролом широкий, прибувають,
викочуються з-під руїн.
викочуються з-під руїн.
Как через пролом в стене они пришли, они спешат и камни сыплют на меня.
Великий страх напав на мене,
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара.
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара.
Я содрогаюсь от страха, моё достоинство как ветром унесло, и, как облака, исчезла безопасность.
І душа моя нині ниє в мені,
дні смутку мене посіли.
дні смутку мене посіли.
Теперь моя жизнь на излёте, дни страданий меня захватили.
Уночі крутить мені у костях,
жили мої не дають мені спочити.
жили мої не дають мені спочити.
Ночью болят мои кости, и боль моя никогда не утихает.
Він потужно схопив мене за одежу,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
Господь схватил меня за воротник и изорвал на мне одежду.
кинув мене в болото,
і я взявся попелом та пилом.
і я взявся попелом та пилом.
Он в грязь меня забросил и стал я вровень с пылью, с пеплом.
Кричу до тебе, та ти мені не відповідаєш;
встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
Я взываю к Тебе, Господи, но Ты не отвечаешь, встаю, чтобы молиться, но Ты не слушаешь.
Став єси до мене жорстоким,
твоєю сильною рукою мене бичуєш.
твоєю сильною рукою мене бичуєш.
Господи, Ты стал безжалостным ко мне, и силу мне во вред употребляешь.
Здіймаєш мене вітром летіти,
в бурі спускаєш мене вниз водою.
в бурі спускаєш мене вниз водою.
Ты меня поднял и на сильный ветер бросил, Ты в бурю кидаешь меня из стороны в сторону.
Знаю, що ти ведеш мене до смерти,
дому, де збираються всі живучі.
дому, де збираються всі живучі.
Я знаю, Ты к смерти приведёшь меня, в тот дом, куда должны идти все живущие.
Але я не здіймав руки на сіромаху,
як він кричав до мене у своєму горі.
як він кричав до мене у своєму горі.
Но ведь никто же руку не поднимет на того, кто уже унижен и о пощаде просит.
Чи ж я не плакав над тим, кому живеться тяжко?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
Не плакал ли я о тех, кого беда настигла, и разве не скорбел за бедных?
Я сподівався щастя — і прийшло лихо;
я чекав світла — і наступила пітьма!
я чекав світла — і наступила пітьма!
Надежда на лучшее не оправдалась, и вместо света тьма пришла.
Нутро моє кипить, не угаває:
дні смутку надійшли на мене.
дні смутку надійшли на мене.
Страдания и боль не прекратятся, их много будет в будущем моём.
Ввесь ходжу почорнілий, без сонця;
встаю, кричу серед громади.
встаю, кричу серед громади.
Я стал весь чёрный, но не от солнца, стою перед людьми, о помощи кричу.