Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Елігу почав говорити далі й мовив:

1

И продолжал Елиуй и сказал:

2

«Слухайте мої слова, о мудрі,
нахиліть до мене вухо, о розумні!

2

выслушайте, мудрые, речь мою, и приклоните ко мне ухо, рассудительные!

3

Бо вухо слова розрізняє,
як піднебіння куштує страву.

3

Ибо ухо разбирает слова, как гортань различает вкус в пище.

4

Розсудім разом, що є справедливе,
і визнаймо між нами, що є добре.

4

Установим между собою рассуждение и распознаем, что хорошо.

5

Ось Іов мовив: ,Я правий,
та Бог відмовив мені суду.

5

Вот, Иов сказал: «я прав, но Бог лишил меня суда.

6

Проти свого права мав би я брехати?
Рана моя невигойна, хоч я й невинний!"

6

Должен ли я лгать на правду мою? Моя рана неисцелима без вины».

7

Чи є десь такий чоловік, як Іов,
що глум глитає, немов воду,

7

Есть ли такой человек, как Иов, который пьёт глумление, как воду,

8

що з лиходіями товаришує
та що з безбожниками ходить?

8

вступает в сообщество с делающими беззаконие и ходит с людьми нечестивыми?

9

Він бо сказав: Нема з того користи
людині, коли догоджає Богу.

9

Потому что он сказал: «нет пользы для человека в благоугождении Богу».

10

Тим слухайте мене, мужі розумні!
Не може бути зла у Бозі
й у Всесильному — неправди!

10

Итак, послушайте меня, мужи мудрые! Не может быть у Бога неправда или у Вседержителя неправосудие,

11

Він людині відплачує згідно з її ділами;
як кожний ходить, так у Бога знаходить.

11

ибо Он по делам человека поступает с ним и по путям мужа воздаёт ему.

12

Воістину Бог зла не чинить,
Всесильний суду не кривить.

12

Истинно, Бог не делает неправды и Вседержитель не извращает суда.

13

Хто йому довірив землю?
Хто доручив йому всесвіт?

13

Кто, кроме Его, промышляет о земле? И кто управляет всею вселенною?

14

Якщо він візьме дух свій знов до себе,
до себе забере своє дихання, —

14

Если бы Он обратил сердце Своё к Себе и взял к Себе дух её и дыхание её, —

15

усяке тіло зараз же загине,
людина повернеться у порох.

15

вдруг погибла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в прах.

16

Отже, як маєш розум, слухай!
Вважай на моїх слів голос!

16

Итак, если ты имеешь разум, то слушай это и внимай словам моим.

17

Чи ж міг би правити, хто ненавидить право?
Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?

17

Ненавидящий правду может ли владычествовать? И можешь ли ты обвинить Всеправедного?

18

Того, що до царя мовляє: Негодящий!
А до вельмож: Безбожні! —

18

Можно ли сказать царю: «ты — нечестивец», и князьям: «вы — беззаконники»?

19

що не зважає на князів особу,
не сприяє радше багатому, ніж бідному,
бо всі вони діло рук його.

19

Но Он не смотрит и на лица князей и не предпочитает богатого бедному, потому что все они — дело рук Его.

20

Раптом вони вмирають, і більше їх немає;
народ бунтується посеред ночі,
без труднощів могутнього скидає.

20

Внезапно они умирают; среди ночи народ возмутится, и они исчезают; и сильных изгоняют не силою.

21

Бо його очі над путями чоловіка,
він бачить кожен його крок.

21

Ибо очи Его над путями человека, и Он видит все шаги его.

22

Нема ні темряви, ані глухої тіні,
де б лиходії могли заховатись.

22

Нет тьмы, ни тени смертной, где могли бы укрыться делающие беззаконие.

23

Він не накладає на людину строку,
щоб та ставала на суд із Богом.

23

Потому Он уже не требует от человека, чтобы шёл на суд с Богом.

24

Він розгромлює без допиту вельможних,
і ставить на їхнє місце інших.

24

Он сокрушает сильных без исследования и поставляет других на их места;

25

Він знає добре їхні вчинки
скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.

25

потому что Он делает известными дела их и низлагает их ночью, и они истребляются.

26

Як беззаконних карає їх передочима інших

26

Он поражает их, как беззаконных людей, пред глазами других,

27

за те, що відхилилися від нього
й ніколи про путі його не дбали,

27

за то, что они отвратились от Него и не уразумели всех путей Его,

28

так що дійшов до нього зойк злиденних,
і він почує крик смиренних.

28

так что дошёл до Него вопль бедных, и Он услышал стенание угнетённых.

29

Коли він спочиває, хто потривожити його посміє?
Коли обличчя своє сховає, хто його побачить?
Він на народи й одиниці поглядає,

29

Дарует ли Он тишину, кто может возмутить? скрывает ли Он лицо Своё, кто может увидеть Его? Будет ли это для народа, или для одного человека,

30

щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.

30

чтобы не царствовал лицемер к соблазну народа.

31

І коли він до Бога каже: Мене обдурено!
Зла не чинитиму вже більше!

31

К Богу должно говорить: «я потерпел, больше не буду грешить.

32

Навчи мене, якщо я помилився!
Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —

32

А чего я не знаю, Ты научи меня; и если я сделал беззаконие, больше не буду».

33

то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити?
Через те, що зневажаєш суди,
через те, що то ти вибираєш, а не я,
— скажи, отже, що знаєш!

33

По твоему ли рассуждению Он должен воздавать? И как ты отвергаешь, то тебе следует избирать, а не мне; говори, что знаешь.

34

Розумні люди мені скажуть,
і мудрий муж, що мене чує:

34

Люди разумные скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:

35

Іов говорить нерозважно,
в його словах нема глузду!

35

«Иов не умно говорит, и слова его не со смыслом».

36

Коли б то Іова розсліджено докладно
за відповіді, що личать людям нечестивим,

36

Я желал бы, чтобы Иов вполне был испытан, по ответам его, свойственным людям нечестивым.

37

бо він до гріхів своїх додає ще бунт
і затискає кулаки при нас,
і множить слова проти Бога!»

37

Иначе он ко греху своему прибавит отступление, будет рукоплескать между нами и ещё больше наговорит против Бога.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Йова 34

Иов 34