Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Елігу почав говорити далі й мовив:

1

І говорив Еліуй дальше й казав:

2

«Слухайте мої слова, о мудрі,
нахиліть до мене вухо, о розумні!

2

Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!

3

Бо вухо слова розрізняє,
як піднебіння куштує страву.

3

Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.

4

Розсудім разом, що є справедливе,
і визнаймо між нами, що є добре.

4

Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.

5

Ось Іов мовив: ,Я правий,
та Бог відмовив мені суду.

5

Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.

6

Проти свого права мав би я брехати?
Рана моя невигойна, хоч я й невинний!"

6

Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана — незаслужена.

7

Чи є десь такий чоловік, як Іов,
що глум глитає, немов воду,

7

Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,

8

що з лиходіями товаришує
та що з безбожниками ходить?

8

Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?

9

Він бо сказав: Нема з того користи
людині, коли догоджає Богу.

9

Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.

10

Тим слухайте мене, мужі розумні!
Не може бути зла у Бозі
й у Всесильному — неправди!

10

Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя — несправедливого суду,

11

Він людині відплачує згідно з її ділами;
як кожний ходить, так у Бога знаходить.

11

Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.

12

Воістину Бог зла не чинить,
Всесильний суду не кривить.

12

Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.

13

Хто йому довірив землю?
Хто доручив йому всесвіт?

13

Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?

14

Якщо він візьме дух свій знов до себе,
до себе забере своє дихання, —

14

Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —

15

усяке тіло зараз же загине,
людина повернеться у порох.

15

Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.

16

Отже, як маєш розум, слухай!
Вважай на моїх слів голос!

16

От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.

17

Чи ж міг би правити, хто ненавидить право?
Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?

17

Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?

18

Того, що до царя мовляє: Негодящий!
А до вельмож: Безбожні! —

18

Хиба можна сказати цареві: ти — безбожник, а князям: ви — беззаконники?

19

що не зважає на князів особу,
не сприяє радше багатому, ніж бідному,
бо всі вони діло рук його.

19

Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони — дїло рук його.

20

Раптом вони вмирають, і більше їх немає;
народ бунтується посеред ночі,
без труднощів могутнього скидає.

20

Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.

21

Бо його очі над путями чоловіка,
він бачить кожен його крок.

21

Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.

22

Нема ні темряви, ані глухої тіні,
де б лиходії могли заховатись.

22

Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.

23

Він не накладає на людину строку,
щоб та ставала на суд із Богом.

23

Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.

24

Він розгромлює без допиту вельможних,
і ставить на їхнє місце інших.

24

Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,

25

Він знає добре їхні вчинки
скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.

25

Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,

26

Як беззаконних карає їх передочима інших

26

Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.

27

за те, що відхилилися від нього
й ніколи про путі його не дбали,

27

За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,

28

так що дійшов до нього зойк злиденних,
і він почує крик смиренних.

28

Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.

29

Коли він спочиває, хто потривожити його посміє?
Коли обличчя своє сховає, хто його побачить?
Він на народи й одиниці поглядає,

29

Як упокій він дарує, — хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? — все одно, чи народ, чи один чоловік,

30

щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.

30

Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.

31

І коли він до Бога каже: Мене обдурено!
Зла не чинитиму вже більше!

31

От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, — більш не буду грішити;

32

Навчи мене, якщо я помилився!
Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —

32

А чого я не розумію, — ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.

33

то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити?
Через те, що зневажаєш суди,
через те, що то ти вибираєш, а не я,
— скажи, отже, що знаєш!

33

Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.

34

Розумні люди мені скажуть,
і мудрий муж, що мене чує:

34

Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:

35

Іов говорить нерозважно,
в його словах нема глузду!

35

Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.

36

Коли б то Іова розсліджено докладно
за відповіді, що личать людям нечестивим,

36

Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.

37

бо він до гріхів своїх додає ще бунт
і затискає кулаки при нас,
і множить слова проти Бога!»

37

Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 34

Йова 34