Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Елігу почав говорити далі й мовив:

1

І говорив Елі́гу та й сказав:

2

«Слухайте мої слова, о мудрі,
нахиліть до мене вухо, о розумні!

2

„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3

Бо вухо слова розрізняє,
як піднебіння куштує страву.

3

Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4

Розсудім разом, що є справедливе,
і визнаймо між нами, що є добре.

4

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5

Ось Іов мовив: ,Я правий,
та Бог відмовив мені суду.

5

Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6

Проти свого права мав би я брехати?
Рана моя невигойна, хоч я й невинний!"

6

Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7

Чи є десь такий чоловік, як Іов,
що глум глитає, немов воду,

7

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8

що з лиходіями товаришує
та що з безбожниками ходить?

8

і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9

Він бо сказав: Нема з того користи
людині, коли догоджає Богу.

9

Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10

Тим слухайте мене, мужі розумні!
Не може бути зла у Бозі
й у Всесильному — неправди!

10

Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11

Він людині відплачує згідно з її ділами;
як кожний ходить, так у Бога знаходить.

11

Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12

Воістину Бог зла не чинить,
Всесильний суду не кривить.

12

Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13

Хто йому довірив землю?
Хто доручив йому всесвіт?

13

Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14

Якщо він візьме дух свій знов до себе,
до себе забере своє дихання, —

14

Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15

усяке тіло зараз же загине,
людина повернеться у порох.

15

всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16

Отже, як маєш розум, слухай!
Вважай на моїх слів голос!

16

Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17

Чи ж міг би правити, хто ненавидить право?
Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?

17

Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18

Того, що до царя мовляє: Негодящий!
А до вельмож: Безбожні! —

18

Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19

що не зважає на князів особу,
не сприяє радше багатому, ніж бідному,
бо всі вони діло рук його.

19

Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20

Раптом вони вмирають, і більше їх немає;
народ бунтується посеред ночі,
без труднощів могутнього скидає.

20

за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21

Бо його очі над путями чоловіка,
він бачить кожен його крок.

21

Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22

Нема ні темряви, ані глухої тіні,
де б лиходії могли заховатись.

22

немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23

Він не накладає на людину строку,
щоб та ставала на суд із Богом.

23

Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24

Він розгромлює без допиту вельможних,
і ставить на їхнє місце інших.

24

Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25

Він знає добре їхні вчинки
скидає їх одної ночі, — і топчуть їх.

25

Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26

Як беззаконних карає їх передочима інших

26

Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27

за те, що відхилилися від нього
й ніколи про путі його не дбали,

27

за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28

так що дійшов до нього зойк злиденних,
і він почує крик смиренних.

28

щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29

Коли він спочиває, хто потривожити його посміє?
Коли обличчя своє сховає, хто його побачить?
Він на народи й одиниці поглядає,

29

Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30

щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.

30

щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31

І коли він до Бога каже: Мене обдурено!
Зла не чинитиму вже більше!

31

Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32

Навчи мене, якщо я помилився!
Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! —

32

Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33

то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити?
Через те, що зневажаєш суди,
через те, що то ти вибираєш, а не я,
— скажи, отже, що знаєш!

33

Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34

Розумні люди мені скажуть,
і мудрий муж, що мене чує:

34

Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35

Іов говорить нерозважно,
в його словах нема глузду!

35

„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36

Коли б то Іова розсліджено докладно
за відповіді, що личать людям нечестивим,

36

О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37

бо він до гріхів своїх додає ще бунт
і затискає кулаки при нас,
і множить слова проти Бога!»

37

бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Йова 34

Йова 34