Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

І знову Елігу взяв говорити:

1

І провадив Еліуй річ дальше й говорив:

2

«Зажди но трошки, і я тобі з'ясую,
бо ще чимало можна сказати про Бога.

2

Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.

3

Сягну знанням моїм далеко
і визнаю Творцеві моєму слушність.

3

Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.

4

Воістину в словах моїх нема неправди,
і звершений знанням стоїть біля тебе.

4

Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.

5

Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.

5

Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.

6

Він не дає грішникові жити,
він бідолашним чинить правосуддя,

6

Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.

7

і праведника не позбавляє права.
Він царів ставить на престолі,
саджає їх назавжди! Але що загорділи,

7

Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.

8

тому вони закуті в кайдани,
обплутані мотуззям нужди!

8

Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —

9

Він виявляє їм діла
й переступи їхні, бо вони загорділи.

9

Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;

10

Він відкриває їм вухо на навчання,
від беззаконства велить відвернутись.

10

Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.

11

І як вони послухаються, почнуть йому служити,
то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.

11

І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;

12

А коли не послухаються, то пройдуть через Яму
і пропадуть у невіданні.

12

Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.

13

Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають,
і що не звали на допомогу, коли їх в'язано,

13

Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;

14

то їхня душа загине замолоду,
життя їхнє — між розпусниками.

14

Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.

15

Він бідного рятує власною його бідою
і в злиднях об'являється для його вух.

15

Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його*.

16

Отож і тебе він вирве з пащі скрути,
її тобі заступить достаток щедрий,
і стіл твій буде повен туку.

16

Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.

17

А наповнишся нечестивими осудами,
то спіткають тебе суд і розправа.

17

Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.

18

Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком
і щоб дар великий не збив тебе з дороги!

18

О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.

19

Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть?
Або твоєї сили всі потуги?

19

Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.

20

О, не бажай тієї ночі,
коли народи з своїх місць ізникають!

20

О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!

21

Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди:
тим бо й випробувано тебе стражданням.

21

Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.

22

Бог, справді, силою великий,
і хто такий учитель, як він?

22

Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?

23

Хто йому вкаже його дорогу?
Хто скаже: Ти дієш кривду.

23

Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?

24

Тож пам'ятай: ти маєш величати його діло,
яке оспівують люди.

24

Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.

25

Усі люди над ним розважають,
кожний здалека дивиться на нього.

25

Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.

26

Так! Бог великий, не нам його збагнути!
Число його років не має ліку.

26

Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.

27

Він притягає води краплі
і прочищує їх на дощ у парі;

27

Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;

28

спускають його хмари,
і на натовп людей виливають.

28

Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.

29

Хто зможе зміркувати,
доки сягають хмари
або гуркіт грому у його наметі?

29

А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?

30

Він розстелює над ним свій оболок
і вкриває вершини гір.

30

А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.

31

Ними годує він народи,
дає поживу подостатком.

31

Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.

32

Він бере блискавицю обома руками,
велить їй бити у ціль.

32

В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.

33

Він нею чабана попереджає,
та й скот, що нюхом чує бурю.»

33

Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 36

Йова 36