Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Йова 37

«Тому й здрігнулося моє серце
і зрушилось із свого місця!

Слухайте, слухайте гомін його голосу
і грюкіт, що з уст його виходить.

Під усім небом він його розпросторює,
і блискавка його аж до кінців землі сягає.

Позаду нього реве голос;
Бог гримить голосом величним
і блискавиць своїх не зупиняє,
коли лунає голос його.

Бог своїм голосом гримить предивно,
творить діла великі, нам незбагненні!

Він каже снігові: Падай на землю!
Великим зливам: Лийте чимдуж!

Кожній людині кладе печать на руку,
щоб усі, кого створив він, те могли знати.

Звір утікає у свій сховок,
сидить у своїх барлогах.

З півдня буревій надходить,
є холод із півночі.

Від Божого подуву лід береться,
й поверхня вод твердіє.

Він хмари вогкістю вантажить,
і оболок розпускає його світло,

що колами кружляє
і крутиться згідно з його наміром,
виконуючи все, що він йому накаже,
на овиді земного кругу;

воно виконує його волю чи то як кару,
чи як милосердя.

Слухай же це, Іове!
Стань і роздумуй про дивні діла Божі.

Чи знаєш, як Бог їм повеліває,
як його хмара блискає світлом?

Чи розумієш рівновагу хмари,
чудні діла Найзвершенішого у знанні?

Коли нагріється твоя одежа,
коли земля відпочиває під вітерцем із півдня, —

чи міг би ти з ним нап'ясти небо
тверде, мов дзеркало, вилите?

Навчи нас, що маємо йому сказати,
і не сперечатимемось більш, бо справа темна.

Чи буде йому звіщено, як я говорю?
Чи як хто скаже що, дійде до нього?

Та й тепер не видно було світла,
хмари його затьмили,
але повіяв вітер і їх геть розвіяв,

і надійшло з півночі золотисте сяйво.
Навкруги Бога страшна велич!

Всесильний! Не можем його осягнути!
Великий силою і правом,
повний правоти — не утискає.

Тому й бояться його люди,
він же й не споглядає на усіх, що у серці велемудрі.»

← (Йова 36) | (Йова 38) →