Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:

1

Озвався Господь до Йова з бурі й промовив:

2

«Хто то такий затемнює мої задуми
нерозважливими словами?

2

Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?

3

Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі:
бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!

3

Зараз підпережи чересла твої*, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї:

4

Де був єси, як я закладав землю?
Скажи, як маєш розум.

4

Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш!

5

Хто визначив їй міру, — може знаєш,
або хто простягнув лінію над нею?

5

Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй?

6

На чім підвалини її оперто,
або хто поклав її наріжний камінь

6

На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її,

7

під радісні співи ранніх зір,
під оклики веселі всіх синів Божих?

7

Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?

8

Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?

8

Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,

9

Коли я зробив для нього одіж-хмару
і пелену для нього — густу мряку?

9

Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,

10

Границю я йому призначив,
поклав засуви й ворота

10

Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,

11

й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!

11

І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?

12

Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові,
вказав зорі належне місце,

12

Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)

13

щоб вона ухопила за краї землю
і щоб безбожників струсила з неї?

13

Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;

14

Вона міняє вид свій, мов глина для печатки,
стає барвистою, немов одежа.

14

Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,

15

І в грішників відібрано їхнє світло,
і ломиться піднесена рука.

15

А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.

16

Чи ти зійшов колись до джерел моря?
Походжав дном безодні?

16

Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?

17

Чи відкрилися тобі ворота смерти?
Чи бачив єси брами смертельної тіні?

17

Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?

18

Чи обійняв оком світ широкий?
Скажи, коли усе те знаєш!

18

Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?

19

Де та дорога — до світла оселі,
і темрява, — де її місце,

19

Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?

20

щоб привести їх до їхнього житла,
направити їх до їхнього дому?

20

А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.

21

Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився,
і число днів твоїх велике.

21

Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!

22

Доходив ти колись до сховищ снігу?
Чи, може, бачив склади граду,

22

А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,

23

що я тримаю на час-пору смутку,
на день війни та битви?

23

Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?

24

Де та дорога, що нею світло ділиться
і шириться по землі східній вітер?

24

Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?

25

Хто зливі канали риє,
дорогу гуркотові грому,

25

Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,

26

щоб дощ послати на безлюдну землю,
пустиню, де нема нікого?

26

Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,

27

Щоб напоїти пустизну та пустелю,
щоб виростити в степу тирсу?

27

Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?

28

Чи має дощ батька?
Хто родить роси краплі?

28

Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?

29

З чийого лона лід виходить?
І іній з небес, — хто його породжує?

29

Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї — хто його родить?

30

Мов камінь, тверднуть води,
обличчя безодні замерзає.

30

Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає.

31

Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?

31

Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона*?

32

Чи вивести у свій час ранню зорю,
Віз із його дітьми повести?

32

Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її?

33

Чи знаєш ти небес закони?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?

33

Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї?

34

Можеш зняти голос твій до хмари,
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?

34

Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе?

35

Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли
й тобі сказали: Ось ми!

35

Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони 'д тобі й скажуть: Ось ми!

36

Хто вклав в ібіса мудрість?
Хто півневі дав розум?

36

Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові?

37

Хто мудро може зчислити хмари
і бурдюки небесні вихиляти?

37

Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний,

38

Як пил стає болотом
і як грудки злипаються до купи?

38

Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь?

39

Невже то ти полюєш для левиці здобич
і голод левенят заспокоюєш,

39

Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш,

40

коли, причаївшися, вони лежать у барлогах,
сидять, в гущавині засівши?

40

Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються?

41

Хто воронові харч готує,
як його діти пищать до Бога,
блукаючи без поживи?»

41

А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

Йова 38

Йова 38