Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:
Коли Еліус перестав говорити, то до Йова крізь бурю і хмари заговорив Господь:
«Хто то такий затемнює мої задуми
нерозважливими словами?
нерозважливими словами?
Хто цей, який скриває від Мене раду, хто тримає слова в серці й думає від Мене втаїти?
Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі:
бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!
бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!
Підв’яжи, як муж, твої стегна, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси!
Де був єси, як я закладав землю?
Скажи, як маєш розум.
Скажи, як маєш розум.
Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням.
Хто визначив їй міру, — може знаєш,
або хто простягнув лінію над нею?
або хто простягнув лінію над нею?
Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній?
На чім підвалини її оперто,
або хто поклав її наріжний камінь
або хто поклав її наріжний камінь
На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь?
під радісні співи ранніх зір,
під оклики веселі всіх синів Божих?
під оклики веселі всіх синів Божих?
Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом.
Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?
Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері.
Коли я зробив для нього одіж-хмару
і пелену для нього — густу мряку?
і пелену для нього — густу мряку?
Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою.
Границю я йому призначив,
поклав засуви й ворота
поклав засуви й ворота
І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами.
й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!
Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі!
Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові,
вказав зорі належне місце,
вказав зорі належне місце,
Хіба Я при тобі наказав ранньому світлові, і ранкова зірка побачила своє визначене місце,
щоб вона ухопила за краї землю
і щоб безбожників струсила з неї?
і щоб безбожників струсила з неї?
щоб схопитися за краї землі, аби скинути із себе безбожних?
Вона міняє вид свій, мов глина для печатки,
стає барвистою, немов одежа.
стає барвистою, немов одежа.
Хіба ти, взявши глинисту землю, зліпив живу істоту і наділив її мовою на землі?
І в грішників відібрано їхнє світло,
і ломиться піднесена рука.
і ломиться піднесена рука.
Чи ти забрав світло від безбожних, а плече гордих знищив,
Чи ти зійшов колись до джерел моря?
Походжав дном безодні?
Походжав дном безодні?
прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні?
Чи відкрилися тобі ворота смерти?
Чи бачив єси брами смертельної тіні?
Чи бачив єси брами смертельної тіні?
Хіба тобі зі страхом відкриваються брами смерті, а придверники аду, бачачи тебе, лякалися?
Чи обійняв оком світ широкий?
Скажи, коли усе те знаєш!
Скажи, коли усе те знаєш!
Чи ти збагнув широчінь піднебесної? Сповісти ж мені, якою вона є!
Де та дорога — до світла оселі,
і темрява, — де її місце,
і темрява, — де її місце,
А в якій це землі замешкує світло, і де місце темряви?
щоб привести їх до їхнього житла,
направити їх до їхнього дому?
направити їх до їхнього дому?
Хіба ти Мене приведеш до їхніх околиць? Чи й ти вивідав їхні стежки?
Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився,
і число днів твоїх велике.
і число днів твоїх велике.
Знаю, що ти тоді народився, і число твоїх років велике.
Доходив ти колись до сховищ снігу?
Чи, може, бачив склади граду,
Чи, може, бачив склади граду,
Та чи ходив ти до сховищ снігу, і чи бачив ти сховища граду?
що я тримаю на час-пору смутку,
на день війни та битви?
на день війни та битви?
Можливо воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви?
Де та дорога, що нею світло ділиться
і шириться по землі східній вітер?
і шириться по землі східній вітер?
Звідки виходить мороз чи розноситься південний вітер на піднебесну?
Хто зливі канали риє,
дорогу гуркотові грому,
дорогу гуркотові грому,
Хто ж приготував русло для дощової зливи, і дорогу громоносним бурям,
щоб дощ послати на безлюдну землю,
пустиню, де нема нікого?
пустиню, де нема нікого?
щоб посилати дощ на безлюдну землю, на пустелю, де немає людини,
Щоб напоїти пустизну та пустелю,
щоб виростити в степу тирсу?
щоб виростити в степу тирсу?
щоб наситити незаселену і непрохідну землю і викликати ріст зелені?
Чи має дощ батька?
Хто родить роси краплі?
Хто родить роси краплі?
Хто є батько дощу? Хто ж є той, котрий породив краплі роси?
З чийого лона лід виходить?
І іній з небес, — хто його породжує?
І іній з небес, — хто його породжує?
З якого лона виходить лід? А хто на небі породив мороз,
Мов камінь, тверднуть води,
обличчя безодні замерзає.
обличчя безодні замерзає.
який сходить, наче вода, що тече? Поверхню ж безодні хто оснував?
Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?
Чи ти збагнув пов’язь Плеяди і відкрив огорожу Оріона?
Чи вивести у свій час ранню зорю,
Віз із його дітьми повести?
Віз із його дітьми повести?
Чи ти відкриєш сузір’я у своєму часі, і чи притягнеш Вечірню зорю за її косу?
Чи знаєш ти небес закони?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається у злагоді в піднебесній?
Можеш зняти голос твій до хмари,
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається поривами бурхливої зливи?
Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли
й тобі сказали: Ось ми!
й тобі сказали: Ось ми!
Чи пошлеш блискавки, і вони підуть? Чи запитають вони тебе: Що робити?
Хто вклав в ібіса мудрість?
Хто півневі дав розум?
Хто півневі дав розум?
Хто ж дав жінкам мудрість ткати чи вміння вишивати?
Хто мудро може зчислити хмари
і бурдюки небесні вихиляти?
і бурдюки небесні вихиляти?
Хто ж у своїй мудрості перераховує хмари, і прихилив небо до землі?
Як пил стає болотом
і як грудки злипаються до купи?
і як грудки злипаються до купи?
Розлився порох, наче земля, Я ж зліпив його, наче кам’яну брилу.
Невже то ти полюєш для левиці здобич
і голод левенят заспокоюєш,
і голод левенят заспокоюєш,
Хіба ти полюєш їжу для левів, чи наповнюєш душі зміїв?
коли, причаївшися, вони лежать у барлогах,
сидять, в гущавині засівши?
сидять, в гущавині засівши?
Адже вони перелякалися у своїх лігвищах, перебувають у лісах, чатуючи.