Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

«Чи знаєш час, коли гірські кози котяться?
Чи спостеріг пологи ланей?

1

Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2

Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять?
Чи знаєш час, коли вони родять?

2

Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3

Вони злягають, приводять своїх діток
і пускають плід свій.

3

коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4

Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині,
відходять і не повертаються вже більше.

4

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5

Хто пустив дикого осла на волю?
Хто розв'язав пута онагра,

5

Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6

якому я призначив степ на житло,
солонці на перебування?

6

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7

Він кпить з гармидеру у місті,
крик погонича не чує.

7

Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8

Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську,
вишукуючи всяку зелень.

8

Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9

Чи схоче служити тобі буйвол?
Чи заночує він при яслах у тебе?

9

Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10

Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок?
Чи боронуватиме він за тобою ниву?

10

Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11

Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила,
і лишиш на нього твою працю?

11

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12

Чи будеш певний, що він назад прийде
і завезе зерно на тік твій?

12

Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13

Крило у струся красне,
пір'я й пух у нього гарні?

13

Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14

Коли кладе на землі свої яйця
і на піску їх вигріває,

14

Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15

він забуває, що нога їх може роздушити,
що дикий звір їх може розтоптати.

15

і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16

До власних дітей він жорстокий,
мов би вони не його були;
йому байдуже, що праця його марна.

16

Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17

Бо Бог позбавив його глузду,
не наділив його розумом.

17

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18

Але скоро здійметься, махнувши крильми,
з коня й комонного сміється!

18

А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19

Хіба то ти даєш коневі силу?
Вдягаєш гривою його шию?

19

Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20

Силуєш його, неначе сарану, стрибати?
Його величне іржання жах наводить.

20

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21

Він риє копитами землю й силою радіє,
кидається назустріч зброї.

21

Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22

Він зо страху сміється, нічого не боїться,
перед мечем не відступає.

22

— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23

Над ним гуркоче сагайдак,
вогненний спис і ратище.

23

хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24

В тріпотливому запалі він мов глитає землю,
не може встоятись коли сурма засурмить.

24

Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25

Щоразу, як засурмить, він іга-га! — каже,
здалека чує битву,
грімкий голос старшин і військовії кличі.

25

При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26

Чи то твоєю мудрістю літає сокіл,
на південь простягає крила?

26

Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27

Чи на твій наказ орел летить угору,
гніздо собі на висоті звиває?

27

Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28

Живе на скелі і ночує,
на верхах зубчастих та на твердинях.

28

На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29

Звідти чигає він на здобич,
очі його бачать далеко.

29

ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30

Його орлята кров смокчуть:
де труп — і він там!»

30

а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

Йова 39

Йова 39