Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
«Клич, отже, коли є хто, щоб озвавсь до тебе!
До кого із святих хочеш звернутись?
До кого із святих хочеш звернутись?
Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
Отак безумного досада вбиває,
і дурного губить завзяття.
і дурного губить завзяття.
Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Я бачив, як дурний пускав коріння,
але прокляв умить свою домівку.
але прокляв умить свою домівку.
Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
Далеко від спасіння його діти,
їх топчуть, вони без оборонця при брамі.
їх топчуть, вони без оборонця при брамі.
Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
Те, що вони пожали — голодний поїдає,
та ще й до сховку забирає,
а спрагнений глитає їхнє майно.
та ще й до сховку забирає,
а спрагнений глитає їхнє майно.
Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
О, ні! Біда не з-під землі береться,
й не на ниві родиться недоля.
й не на ниві родиться недоля.
Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
Ні! Чоловік призводить лихо,
як іскри, що летять угору.
як іскри, що летять угору.
бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
Я б, однак, звернувсь до Бога,
я виклав би мою справу перед Богом,
я виклав би мою справу перед Богом,
А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
що творить діла великі й недослідимі,
чуда без ліку,
чуда без ліку,
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
що дає дощ на землю і що на ниви посилає воду;
бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
щоб смиренних підійняти вгору
і засмученим дати дізнати щастя.
і засмученим дати дізнати щастя.
щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
Він розбиває думки хитрих
і руки їхні не виконують їхніх задумів.
і руки їхні не виконують їхніх задумів.
Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
Він ловить мудреців їхнім же лукавством
і рада крутіїв сходить нінащо.
і рада крутіїв сходить нінащо.
Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
Вони вдень натикаються на пітьму,
немов уночі, ходять навпомацки опівдні.
немов уночі, ходять навпомацки опівдні.
вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
Він бідного рятує з їхньої пащі,
і з руки сильного сіромаху,
і з руки сильного сіромаху,
І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
й отак є нещасному надія,
і неправда затуляє рот свій.
і неправда затуляє рот свій.
і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
Блажен той чоловік, якого Бог картає!
Тож не цурайся Всемогутнього науки.
Тож не цурайся Всемогутнього науки.
Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Бо він поранить і сам він перев'яже рану,
він ударить, та його ж руки й загоять.
він ударить, та його ж руки й загоять.
Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
Шість разів з біди тебе він урятує,
а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.
а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.
В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
У голоді спасе тебе від смерти,
а на війні з рук меча.
а на війні з рук меча.
Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
І ти сховаєшся від бича язика,
і не злякаєшся нещастя, як надійде.
і не злякаєшся нещастя, як надійде.
Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
Сміятимешся з спустошення та голоднечі,
звірів, що на землі, боятися не будеш.
звірів, що на землі, боятися не будеш.
З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Бо будеш у змові з камінням, що на полі,
і дикий звір буде з тобою в мирі.
і дикий звір буде з тобою в мирі.
Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
Знайдеш намет твій цілим,
а як оглянеш свою хату, не обманешся.
а як оглянеш свою хату, не обманешся.
І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
Побачиш, що розмножилось твоє потомство,
і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть.
і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть.
І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
Зійдеш зрілий літами у гріб,
немов копа снопів, яку складають своєчасно.
немов копа снопів, яку складають своєчасно.
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!