Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
«Чи ж то життя людини на землі не служба?
Чи ж не як дні поденника, дні його?
Чи ж не як дні поденника, дні його?
Иов сказал: "Тяжела борьба человека на этой земле. Жизнь его словно жизнь батрака.
Неначе раб, що прагне холодку,
немов поденник, що жде заплати,
немов поденник, що жде заплати,
Человек — словно раб, мечтающий о прохладе, словно батрак, ждущий вознагражденья.
так місяці омани випали мені на долю,
і припали мені ночі болю.
і припали мені ночі болю.
Месяц за месяцем в опустошении прошли, ночи мои проходят в страданьях.
Коли лягаю, то кажу: Коли той день настане?
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.
Когда ложусь, я думаю: "Когда я встану?" Но длится ночь, и ворочаюсь я, пока не встанет солнце.
Тіло моє вкрилось червою і струпом,
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.
Черви и грязь покрывают тело моё, кожа потрескалась и нарывает.
Дні мої линуть швидше, ніж човник,
і безнадійно пропадають.
і безнадійно пропадають.
Дни мои торопливей, чем челноки ткача. И завершается жизнь моя без надежды.
Згадай же, що життя моє — лиш подув.
Очі мої вже не зазнають більше щастя.
Очі мої вже не зазнають більше щастя.
Господи, вспомни, что жизнь моя лишь вздох, и ничего хорошего я не увижу вновь.
Око, що бачило мене, вже більше не побачить,
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.
И Ты меня не увидишь: Ты будешь меня искать, но не будет меня.
Розвіюється хмара і минає,
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.
Облака редеют и уходят. Так и с человеком — он похоронен в могиле и не вернётся обратно.
Не повернеться вже більше до себе в хату,
і місце, де він був, його вже не впізнає.
і місце, де він був, його вже не впізнає.
Он никогда не вернётся в свой старый оставленный дом, чужим он будет в доме этом.
Тим то не буду стримувати уст моїх
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.
И поэтому не буду я молчать — я всё скажу! Мой дух страдает — я жаловаться буду, ибо горестно душе моей.
Чи ж то я море чи морська потвора,
що ти проти мене ставиш сторожу?
що ти проти мене ставиш сторожу?
Разве я неукротимое море иль чудовище морское? Не потому ль следишь за мною постоянно?
Коли гадаю: втішить мене моя постіль,
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,
Успокоение должна мне дать постель, — освобождение и отдых.
тоді жахаєш мене снами,
і примарами мене лякаєш.
і примарами мене лякаєш.
Но, Господи, всегда, когда ложусь, видениями меня кошмарными пугаешь.
І я волів би задушитись,
смерть мені ліпша від страждання.
смерть мені ліпша від страждання.
Поэтому уж лучше быть задушенным, чем жить, как я живу.
Я сохну, я не буду жити завжди!
Облиш мене, бо дні мої — лише подув!
Облиш мене, бо дні мої — лише подув!
Я ненавижу жизнь мою — сдаюсь. Жить вечно не хочу. Оставь меня! Жизнь ничего не значит!
І що той чоловік, щоб його цінувати,
звертати на нього твою увагу,
звертати на нього твою увагу,
И почему Тебе, Господь, так важен человек? Честь воздаёшь ему за что? Зачем его Ты замечаешь?
навідуватись до нього щоранку,
і випробовувати його щохвилі?
і випробовувати його щохвилі?
Почему Ты его навещаешь каждое утро и испытываешь каждый миг?
Коли ти перестанеш за мною назирати,
даси мені спокійно слину проковтнути?
даси мені спокійно слину проковтнути?
Господь, Ты глаз с меня не сводишь, ни на секунду меня не оставляешь.
Та коли я і згрішив, що тобі заподіяв,
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?
Ты следишь за тем, что делают люди. Что ж, если согрешил я, что могу я сделать? Ну почему вдруг стал я Твоею целью? Иль стал я преткновеньем для Тебя?
Чому гріха мені не відпускаєш?
Чому мені переступу не даруєш?
Бо ось я скоро ляжу в землю, шукатимеш мене, та більш мене не буде.»
Чому мені переступу не даруєш?
Бо ось я скоро ляжу в землю, шукатимеш мене, та більш мене не буде.»
И почему ты не простишь меня за то, что сделал я неверно? Почему Ты не отпустишь все грехи мои? Ведь скоро я умру и лягу в могилу, и будешь Ты искать меня, но я уйду, и меня не будет".