Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
«Доки ж таке говоритимеш,
і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
Чи то ж Бог перекручує право,
і Всемогутній кривить справедливість?
і Всемогутній кривить справедливість?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Коли діти твої згрішили проти нього,
то він і видав їх у руки їхніх переступів.
то він і видав їх у руки їхніх переступів.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Ти ж, якіцо будеш шукати Бога,
як Всемогутнього будеш благати,
як Всемогутнього будеш благати,
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
як будеш чистий, правий,
то він тепер напевне дбатиме про тебе
й обновить тобі домівку правди.
то він тепер напевне дбатиме про тебе
й обновить тобі домівку правди.
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
І твоє перше щастя буде маленьким,
та сильно забуяє те, що прийде.
та сильно забуяє те, що прийде.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Спитай лишень у давніх поколінь,
уважай на досвід предків,
уважай на досвід предків,
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
бо ми, вчорашні, не знаємо нічого,
тінь на землі — дні наші.
тінь на землі — дні наші.
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
Вони навчать тебе і тобі скажуть,
візьмуть науку зо свого серця.
візьмуть науку зо свого серця.
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Хіба росте тростина без мочару?
Чи очерет буяє на безвідді?
Чи очерет буяє на безвідді?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Ще в повному цвіту він, ще не стятий,
а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Отака доля всіх, що забувають Бога,
надія ж нечестивого пропаща.
надія ж нечестивого пропаща.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Його надія — нитка,
а певність — павутиння.
а певність — павутиння.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться;
ухопиться за нього, — не вдержиться.
ухопиться за нього, — не вдержиться.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Він повний сил на сонці,
його галуззя поза сад сягає;
його галуззя поза сад сягає;
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
поміж каміння вплітається його коріння
і врізується в саме серце скелі.
і врізується в саме серце скелі.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Та коли вирвуть його з його місця,
воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Тож так гниє він на дорозі,
коли з землі вже інші виростають.
коли з землі вже інші виростають.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
О ні! Безвинного Бог не відштовхує,
ані злочинцеві руки не простягає.
ані злочинцеві руки не простягає.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Він ще наповнить уста твої сміхом,
уста твої веселим окликом.
уста твої веселим окликом.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...