Переклад Хоменка

King James Bible

Заговорив Іов і мовив:

1

Job: No Arbiter Between God and Man

Then Job answered and said,

2

«Правда! Я знаю, що воно так;
та й як би чоловік міг бути
справедливим перед Богом?

2

I know it is so of a truth: but how should man be just with God?

3

Коли б він захотів на прю з ним стати,
на тисячу ні разу йому не відповів би.

3

If he will contend with him, he cannot answer him one of a thousand.

4

Він мудрий серцем і силою могутній;
хто проти нього коли вперся й зостався цілим?

4

He is wise in heart, and mighty in strength: who hath hardened himself against him, and hath prospered?

5

Він переносить гори, і вони не знають,
в своєму гніві їх перевертає.

5

Which removeth the mountains, and they know not: which overturneth them in his anger.

6

Зрушує землю з її місця,
й її стовпи стрясаються.

6

Which shaketh the earth out of her place, and the pillars thereof tremble.

7

Він велить сонцю, і воно не сходить;
кладе печать на звізди.

7

Which commandeth the sun, and it riseth not; and sealeth up the stars.

8

Він небеса нап'яв, сам він;
він ходить по морських висотах.

8

Which alone spreadeth out the heavens, and treadeth upon the waves of the sea.

9

Він створив Віз, Косарів,
Квочку і Комори Півдня.

9

Which maketh Arcturus, Orion, and Pleiades, and the chambers of the south.

10

Він творить діла великі, незбагненні
і чудеса без ліку!

10

Which doeth great things past finding out; yea, and wonders without number.

11

Як пройде попри мене, я не побачу,
як промайне, я не помічу.

11

Lo, he goeth by me, and I see him not: he passeth on also, but I perceive him not.

12

Як він щось забере, хто йому заборонить?
Хто йому скаже: Що чиниш?

12

Behold, he taketh away, who can hinder him? who will say unto him, What doest thou?

13

Бог не одвертає свого гніву;
під ним лежать помічники Рагава!

13

If God will not withdraw his anger, the proud helpers do stoop under him.

14

Де вже мені йому відповідати
та проти нього слова підбирати?

14

How much less shall I answer him, and choose out my words to reason with him?

15

Я хоч би й правий був, не озвався б,
а радше милосердя в судді мого благав би.

15

Whom, though I were righteous, yet would I not answer, but I would make supplication to my judge.

16

Коли б я і покликав, і він озвався,
я не повірив би, що він мій голос слухає.

16

If I had called, and he had answered me; yet would I not believe that he had hearkened unto my voice.

17

Він, що торощить мене в хуртовині
і множить без причини мої рани, —

17

For he breaketh me with a tempest, and multiplieth my wounds without cause.

18

він не дає мені й відідхнути
так насичує мене гіркотою.

18

He will not suffer me to take my breath, but filleth me with bitterness.

19

Коли йдеться про силу, він могутній!
Коли про суд, хто сміє його позивати?

19

If I speak of strength, lo, he is strong: and if of judgment, who shall set me a time to plead?

20

Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об'явлю себе невинним, мене обвинуватять.

20

If I justify myself, mine own mouth shall condemn me: if I say, I am perfect, it shall also prove me perverse.

21

Невинний я? Я й сам не знаю!
Життя моє мені нінащо.

21

Though I were perfect, yet would I not know my soul: I would despise my life.

22

Тому й кажу: Усе одно
безвинного й грішника він губить.

22

This is one thing, therefore I said it, He destroyeth the perfect and the wicked.

23

А коли бич зненацька убиває,
з невинного розпуки він сміється.

23

If the scourge slay suddenly, he will laugh at the trial of the innocent.

24

Коли якусь країну віддано в руки лиходія,
обличчя її правителів він закриває.
Як же не він — хто інший?

24

The earth is given into the hand of the wicked: he covereth the faces of the judges thereof; if not, where, and who is he?

25

І мчать мої дні від гінця швидше,
біжать, щастя не бачать.

25

Now my days are swifter than a post: they flee away, they see no good.

26

Линуть, мов чайки з очерету,
неначе яструб, що падає на здобич.

26

They are passed away as the swift ships: as the eagle that hasteth to the prey.

27

Як я скажу собі: Забуду мою скаргу,
скину хмурий вид, розвеселюся! —

27

If I say, I will forget my complaint, I will leave off my heaviness, and comfort myself:

28

то я тремчу перед усіма муками моїми,
бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.

28

I am afraid of all my sorrows, I know that thou wilt not hold me innocent.

29

Коли ж я винуватий,
чому маю томитися надармо?

29

If I be wicked, why then labour I in vain?

30

Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,

30

If I wash myself with snow water, and make my hands never so clean;

31

навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько,
мною гидилась би моя одежа.

31

Yet shalt thou plunge me in the ditch, and mine own clothes shall abhor me.

32

Бо він не людина, як я,
щоб я міг йому відповісти:
Ходімо на суд разом!

32

For he is not a man, as I am, that I should answer him, and we should come together in judgment.

33

Немає посередника між нами,
що поклав би на нас обох свою руку,

33

Neither is there any daysman betwixt us, that might lay his hand upon us both.

34

що відвернув би свій бич від мене,
щоб страх його не лякав мене більше.

34

Let him take his rod away from me, and let not his fear terrify me:

35

Однак я говоритиму; я його не боюся,
бо не такий я перед самим собою.»

35

Then would I speak, and not fear him; but it is not so with me.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

King James Bible

Йова 9

Job 9