Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Заговорив Іов і мовив:

1

И отвечал Иов и сказал:

2

«Правда! Я знаю, що воно так;
та й як би чоловік міг бути
справедливим перед Богом?

2

правда! знаю, что так; но как оправдается человек пред Богом?

3

Коли б він захотів на прю з ним стати,
на тисячу ні разу йому не відповів би.

3

Если захочет вступить в прение с Ним, то не ответит Ему ни на одно из тысячи.

4

Він мудрий серцем і силою могутній;
хто проти нього коли вперся й зостався цілим?

4

Премудр сердцем и могущ силою; кто восставал против Него и оставался в покое?

5

Він переносить гори, і вони не знають,
в своєму гніві їх перевертає.

5

Он передвигает горы, и не узнают их: Он превращает их в гневе Своём;

6

Зрушує землю з її місця,
й її стовпи стрясаються.

6

сдвигает землю с места её, и столбы её дрожат;

7

Він велить сонцю, і воно не сходить;
кладе печать на звізди.

7

скажет солнцу, — и не взойдёт, и на звёзды налагает печать.

8

Він небеса нап'яв, сам він;
він ходить по морських висотах.

8

Он один распростирает небеса и ходит по высотам моря;

9

Він створив Віз, Косарів,
Квочку і Комори Півдня.

9

сотворил Ас, Кесиль и Хима, и тайники юга;

10

Він творить діла великі, незбагненні
і чудеса без ліку!

10

делает великое, неисследимое и чудное без числа!

11

Як пройде попри мене, я не побачу,
як промайне, я не помічу.

11

Вот, Он пройдёт предо мною, и не увижу Его; пронесётся, и не замечу Его.

12

Як він щось забере, хто йому заборонить?
Хто йому скаже: Що чиниш?

12

Возьмёт, и кто возбранит Ему? кто скажет Ему: «что Ты делаешь»?

13

Бог не одвертає свого гніву;
під ним лежать помічники Рагава!

13

Бог не отвратит гнева Своего; пред Ним падут поборники гордыни.

14

Де вже мені йому відповідати
та проти нього слова підбирати?

14

Тем более могу ли я отвечать Ему и приискивать себе слова пред Ним?

15

Я хоч би й правий був, не озвався б,
а радше милосердя в судді мого благав би.

15

Хотя бы я и прав был, но не буду отвечать, а буду умолять Судию моего.

16

Коли б я і покликав, і він озвався,
я не повірив би, що він мій голос слухає.

16

Если бы я воззвал, и Он ответил мне, — я не поверил бы, что голос мой услышал Тот,

17

Він, що торощить мене в хуртовині
і множить без причини мої рани, —

17

Кто в вихре разит меня и умножает безвинно мои раны,

18

він не дає мені й відідхнути
так насичує мене гіркотою.

18

не даёт мне перевести духа, но пресыщает меня горестями.

19

Коли йдеться про силу, він могутній!
Коли про суд, хто сміє його позивати?

19

Если действовать силою, то Он могуществен; если судом, кто сведёт меня с Ним?

20

Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об'явлю себе невинним, мене обвинуватять.

20

Если я буду оправдываться, то мои же уста обвинят меня; если я невинен, то Он признает меня виновным.

21

Невинний я? Я й сам не знаю!
Життя моє мені нінащо.

21

Невинен я; не хочу знать души моей, презираю жизнь мою.

22

Тому й кажу: Усе одно
безвинного й грішника він губить.

22

Всё одно; поэтому я сказал, что Он губит и непорочного и виновного.

23

А коли бич зненацька убиває,
з невинного розпуки він сміється.

23

Если этого поражает Он бичом вдруг, то пытке невинных посмевается.

24

Коли якусь країну віддано в руки лиходія,
обличчя її правителів він закриває.
Як же не він — хто інший?

24

Земля отдана в руки нечестивых; лица судей её Он закрывает. Если не Он, то кто же?

25

І мчать мої дні від гінця швидше,
біжать, щастя не бачать.

25

Дни мои быстрее гонца — бегут, не видят добра,

26

Линуть, мов чайки з очерету,
неначе яструб, що падає на здобич.

26

несутся, как лёгкие ладьи, как орёл стремится на добычу.

27

Як я скажу собі: Забуду мою скаргу,
скину хмурий вид, розвеселюся! —

27

Если сказать мне: «забуду я жалобы мои, отложу мрачный вид свой и ободрюсь»;

28

то я тремчу перед усіма муками моїми,
бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.

28

то трепещу всех страданий моих, зная, что Ты не объявишь меня невинным.

29

Коли ж я винуватий,
чому маю томитися надармо?

29

Если же я виновен, то для чего напрасно томлюсь?

30

Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,

30

Хотя бы я омылся и снежною водою и совершенно очистил руки мои,

31

навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько,
мною гидилась би моя одежа.

31

то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, и возгнушаются мною одежды мои.

32

Бо він не людина, як я,
щоб я міг йому відповісти:
Ходімо на суд разом!

32

Ибо Он не человек, как я, чтоб я мог отвечать Ему и идти вместе с Ним на суд!

33

Немає посередника між нами,
що поклав би на нас обох свою руку,

33

Нет между нами посредника, который положил бы руку свою на обоих нас.

34

що відвернув би свій бич від мене,
щоб страх його не лякав мене більше.

34

Да отстранит Он от меня жезл Свой, и страх Его да не ужасает меня, —

35

Однак я говоритиму; я його не боюся,
бо не такий я перед самим собою.»

35

и тогда я буду говорить и не убоюсь Его, ибо я не таков сам в себе.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Синодальный перевод

Йова 9

Иов 9