Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.
Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне — слугами своїми.
Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
Ти заснував землю на її підвалинах — не захитається по віки вічні.
Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.
Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх
Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
Вирощуєш траву для скоту, зела — на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
вино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
На них гніздяться птиці; бусли — на кипарисах їхнє житло.
На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
Високі гори для кіз диких, скелі — для борсуків притулок.
Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, — повна земля твоїх створінь.
Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
Зішлеш твій дух, — вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
Нехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;
Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, — вони димують.
Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.
Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.