Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне — слугами своїми.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
Ти заснував землю на її підвалинах — не захитається по віки вічні.
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Вирощуєш траву для скоту, зела — на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
вино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
На них гніздяться птиці; бусли — на кипарисах їхнє житло.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
Високі гори для кіз диких, скелі — для борсуків притулок.
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, — повна земля твоїх створінь.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
Зішлеш твій дух, — вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
Нехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, — вони димують.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —