Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Хваліте Господа, взивайте його ім'я, звіщайте між народами його учинки.
Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!
Співайте йому, псалми йому співайте, розповідайте про всі його діла чудесні.
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Хвалітеся його святим ім'ям, хай радується серце тих, що Господа шукають.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Шукайте Господа і його силу, Шукайте його обличчя завжди.
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Згадайте його чуда, що він зробив був; дива його й вироки уст його.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Потомки Авраама, слуги його, діти Якова, його вибранці!
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Він Господь, Бог наш; суди його — на всю землю.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Він вічно пам'ятає про союз свій, слово, що заповідав на тисячу родів,
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
союз, що уклав з Авраамом, і свою клятву Ісаакові,
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
що він установив для Якова законом і для Ізраїля союзом вічним,
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—
кажучи: «Тобі я дам Ханаан-землю як частку вашого спадкоємства.»
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, —
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
не допустив нікому їх гнобити і за них картав царів:
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
«Не доторкайтеся моїх помазаників і не робіть зла моїм пророкам!»
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Навів на землю голод, зламав усю їхню підпору, їхній хліб.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
Послав був перед ними чоловіка, у рабство був проданий Йосиф.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
У диби закували йому ноги, повісили йому на шию залізні пута,
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
аж поки не здійснилось його слово, — випробував його глагол Господній.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Послав цар і випустив його на волю; володар народів дав йому свободу.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Настановив його господарем над своїм домом та управителем над усім своїм маєтком,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
щоб він князів його зобов'язував за своєю волею, його старших навчав мудрости.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
От і ввійшов Ізраїль у Єгипет, Яків почав жити в землі Хама.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
Розмножив він народ свій вельми, він їх зробив сильнішими від ворогів їхніх.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Перевернув їхнє серце, щоб зненавиділи люд його, щоб коїли слугам його лукавства.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Тоді послав Мойсея, слугу свого, Арона, що собі вибрав.
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Вони появляли поміж ними його дивні знаки і чудеса у землі Хама.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
Він наслав темряву, і потемніло, але вони спротивилися його слову.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Перетворив на кров їхні води і виморив їхню рибу.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Від жаб у їхній країні закишіло, були вони й у самих царських покоях.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Сказав, і роями взялися мухи, і комарі всю їхню країну вкрили.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Замість дощу — дав град їм, вогонь палючий на їхню землю.
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Побив їхній виноград, смоковниці їхні; і деревину поламав у їхній країні.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Сказав, — і сарана злетіла, і гусені без ліку,
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
що з'їла всю траву у їхній країні, плоди на їхній землі пожерла.
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
Він вибив усіх їхніх первородних у країні, первенців повної родючої їхньої сили.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
І випровадив їх із золотом та сріблом, і не було між племенами їхніми хисткого.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Зрадів Єгипет, коли ті вийшли, бо страх напав на нього перед ними.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Він простер хмару, неначе покривало, вогонь, щоб уночі світити.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Просили, і перепелиць зіслав їм, і хлібом з неба наситив їх.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Розколов землю, і ринули води, рікою потекли в пустині.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Згадав бо своє святе слово до Авраама, слуги свого.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
Випровадив із радістю народ свій і з торжеством — своїх вибранців.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
Дав їм землі поган, і вони напрацьованим заволоділи,
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,