Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом.
Алеф. Блаженний, в кого дорога чесна, хто в законї Господа ходить!
Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем.
Блаженний, хто сьвідчення його хоронить, хто цїлим серцем його шукає,
О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи!
Ой коли б дороги мої та вели мене, щоб устави твої хоронити!
Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.
Тодї б я не посоромився, на всї заповідї твої зважаючи.
Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих.
Буду прославляти тебе, навчаючись законів справедливостї твоєї.
Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім.
Повнити му твої устави; не опусти мене зовсїм. Бет.
Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.
Як держати ме чисто парень стежку свою? Коли дбати ме про неї після слів твоїх.
Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.
Цїлим серцем моїм шукав я тебе; не дай менї відхилитись від заповідей твоїх!
Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.
Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.
Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.
Благословен будь, Господи! Навчи мене уставів твоїх!
Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.
Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.
Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.
Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.
Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова.
В уставах твоїх моє милуваннє; не забуду слова твого. Гімель.
Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати.
Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!
Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого!
Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!
Я — на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх.
Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!
Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх.
Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.
Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко.
Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.
Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва.
Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.
Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи.
І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.
Бо твої свідоцтва — моя втіха, вони — мої дорадники.
Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.
Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом.
До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.
Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!
Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!
Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати.
Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.
Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом.
Ниє душа моя від смутку; піддвигни мене, по слову твому!
Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій.
Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!
Я собі вибрав дорогу правди, доставив присуди твої перед собою.
Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.
Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись!
Я пристав до сьвідчень твоїх; Господи, не дай осоромитись менї!
Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце.
Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому. Ге.
Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.
Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.
Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.
Дай менї розум, і буду хоронити закон твій, і повнити з цїлого серця.
Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха.
Дай ходити стежкою заповідей твоїх! Бо в тому радість моя.
Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи.
Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї.
Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі!
Одверни очі мої, щоб марноти не бачили! Оживи мене в дорозї твоїй.
Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.
Сповни слово твоє слузї твому, що благовіє перед тобою.
Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі.
Одверни від мене сором, котрого я боюся! Твої бо присуди благі.
Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді.
Глянь, я бажаю росказів твоїх; оживи мене правдою твоєю. Вав.
Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.
І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!
І я відповім тим, що кепкують з мене, — бо я звірився на твоє слово.
Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.
Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь
І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх! Бо я вповаю на присуди твої.
і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.
І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.
І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.
І буду ходити по широкому просторі; бо я шукав заповідей твоїх.
Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва — і не осоромлюся.
І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.
І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, — я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.
І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї; і про встанови твої промишляти му. Заїн.
Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію.
Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!
Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє.
Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.
Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь.
Бутні над міру посьміялись з мене; та я не відхилився від закону твого.
Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні — і утішаюсь.
Споминаю, Господи, суди твої одвічні, і даю серцю обраду.
Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій.
Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.
Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання.
Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.
Я згадую, о Господи, ночами твоє ім'я і бережу закон твій.
Ночами згадував я імя твоє, Господи, і повнив закон твій.
Це була моя частка, що я беріг твої заповіді.
Сталось се зо мною, бо я хоронив прикази твої. Х ет.
Доля моя — Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово.
Сказав я, Господи, доля моя, повнити слова твої.
З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову!
З цїлого серця благав я тебе; будь милостивий для мене, по слову твому!
Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв.
Про дороги мої промишляв я, і ноги мої повернулись до сьвідчень твоїх.
Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати.
Я спішився і не гаявся, заповідї твої повнити.
Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого.
Сїти беззаконних обгорнули мене; та не забув я закону твого.
Опівночі я встану тебе прославляти — за твої присуди справедливі.
О півночі встаю, щоб прославляти тебе за праведні суди твої.
Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують.
Товариш я всїм, що бояться тебе, і тим, що прикази твої шанують.
Земля, о Господи, повна твоєї ласки навчи мене твоїх установ.
Милосердя твого, Господи, повна земля; навчи мене уставів твоїх. Тет.
Добре вчинив еси з твоїм слугою; Господи, за словом твоїм.
Добро вчинив єси, Господи, слузї твому, по слову твому.
Навчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на твої веління.
Настав мене на розум добрий і пізнаннє! Бо я вірив заповідям твоїм.
Поки я не був іще упокорений, блукав я тепер же я пильную твоє слово.
Як ще не був я впокорений, блукав я; тепер же сповняю слово твоє.
Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ.
Ти благий і благотворящий; навчи мене твоїх уставів!
Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої,
Бутні зновили брехню проти мене; я сповняю твої велїння.
їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь.
Серце їх, мов від товщі потовстїло; моя роскіш в законї твому.
Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись.
Благо менї, що був я впокорений, щоб уставів твоїх навчитись.
Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла.
Луччий для мене закон уст твоїх, як тисячі золота і срібла. Йод.
Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся.
Руки твої сотворили і приготовили мене; дай менї розум і навчусь заповідей твоїх.
Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово.
Боящіся тебе побачать мене і звеселяться, що я вповав на слово твоє.
Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді.
Знаю, Господи, що суди твої справедливі, і що по правдї ти покарав мене.
Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого.
Милість твоя нехай буде обрадою для мене, по слову твому до слуги твого!
Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій — моя відрада.
Змилосердися надо мною, то буду жити! Бо закон твій моя роскіш.
Хай поб'є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати.
Допусти сором на бутних! Вони бо понижили мене безвинно; я промишляю про велїння твої.
Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої свідоцтва.
Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.
Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись.
Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї. Каф.
Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь.
Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.
Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш?
Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?
Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю.
Я бо став, мов шкурлат у димі; уставів твоїх я не забув.
Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш?
Чи довгий ще вік слузї твому? Коли зробиш суд над гонителями моїми?
На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм.
Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.
Усі твої веління — правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу!
Всї заповідї твої правда. Вони безвинно нападають на мене; допоможи менї!
Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув.
Мало, що не знищили мене на землї; я ж не покинув заповідей твоїх.
Живи мене за твоєю ласкою — я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх.
Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх! Ламед.
Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі.
На віки, Господи, слово твоє стоїть твердо на небесах.
Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо.
З роду в рід правда твоя; ти утвердив землю, і вона стоїть твердо.
За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить.
По твоїй волї стоїть все до днешного дня, всї бо речі тобі служять.
Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі.
Як би не закон твій, моя роскіш, я в бідї моїй пропав би.
Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш.
Нїколи не забуду приказів твоїх; ти бо ними оживив мене.
Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю.
Я твій, спаси мене! Бо я сповняв повелїння твої.
Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю.
Засїли на мене беззаконники, щоб погубити мене; я ж на сьвідчення твої зважаю.
У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна.
У всякої звершеної речі бачив я конець; заповідь же твоя вельми далеко сягає. Мем.
Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання.
Як же любий менї закон твій! Цїлий день думка моя про його.
Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди.
Мудрійшим став я над ворогів моїх через заповідї твої, вони бо все зо мною.
Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої — моє розважання.
Понад усїх учителїв моїх став я розумнїйшим, бо сьвідчення твої на думцї в мене.
Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді.
Більше розуму в мене, як в старцїв, бо я хоронив прикази твої.
Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.
Від всякої лихої стежки спиняю стопи мої, щоб хоронити слово твоє.
Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш.
Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.
Які солодкі твої слова для мого піднебіння, — для уст моїх солодші меду!
Як солодкі слова твої для уст моїх, вони понад мід губам моїм!
Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку.
Заповідьми твоїми розумним став я, тому ненавиджу всяку стежку льживу. Нун.
Слово твоє — світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці.
Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.
Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.
Я клявся хоронити присуди справедливостї твоєї, і встою в слові моїм.
Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом!
Над міру я похилився, Господи, оживи мене по слову твому!
Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів.
Прийми ласкаво, Господи, добровільну жертву уст моїх, і навчи мене присудїв твоїх.
Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю.
Життє моє безустанно в небезпеці, та не забув я закону твого.
Поставили безбожні сильце на мене та я від заповідей твоїх не відхилився.
Заставили безбожні клїтку на мене, та я від приказів твоїх не відхилився.
Твої свідоцтва — спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця.
Сьвідчення твої як спадьщину вічну взяв я, вони бо радість серця мого.
Я нахилив моє серце виконувати твої установи повіки й на кожнім кроці.
Я наклонив серце моє, повнити устави твої вічно аж до кінця. Самех.
Я ненавиджу двоєдушних, а люблю — закон твій.
В кого серце подвійне, ненавиджу, і закон твій люблю.
Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.
Ти єси мій притулок і щит мій; на слово твоє вповаю.
Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.
Ідїть геть від мене, ви беззаконні, а я хоронити му заповідї Бога мого.
Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.
Допоможи менї по слову твому, щоб жити менї, і не дай осоромитись в надїї моїй!
Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.
Підопри мене, і я спасуся, і буду все пильнувати устави твої.
Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда — їхня думка.
Ти всїх відкинув, що від уставів твоїх відхилились, бо мантїйства їх льживі.
Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.
Як жужлї, так відгорнув ти всїх беззаконників землї, тому люблю я сьвідчення твої.
Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.
Від страху перед тобою жахається тїло моє, і судів твоїх я боюся. Аїн.
Я творив суд і справедливість, — гнобителям моїм мене не видай.
Творив я суд і справедливість; не віддай мене ворогам у руки!
Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді.
Слузї твому будь порукою до доброго; не дай бутним пригнїчувати мене!
Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди.
Очі мої нетерплячо визирають спасення твого, і слова справедливостї твоєї.
Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ.
Яви ласку твою слузї твому, і навчи мене уставів твоїх.
Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва.
Я твій слуга, дай менї зрозуміннє, і пізнаю сьвідчення твої.
Тим і люблю твої веління, над золото, над щире.
Тому люблю заповідї твої над золото і над щире золото.
Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу.
Тому всї прикази твої вважаю зовсїм правими; ненавиджу кожну стежку льживу. Пе.
Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує.
Дивні сьвідчення твої, тому хоронить їх душа моя.
Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим.
Обявлене слово твоє просьвічує, дає зрозуміннє людям простодушним.
Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю.
Устами отвертими лакнув я, бо заповідей твоїх бажав.
Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім'я.
Повернися до мене і помилуй мене, як милуєш тих, що імя твоє люблять.
Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.
Утверди шаги мої в слові твоїм, і не дай неправотї запанувати надо мною!
Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму.
Вибави мене з неволї людської, то буду сповняти велїння твої.
Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ.
Засьвіти лицем твоїм над слугою твоїм, і навчи уставів твоїх!
Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій.
Потоком плинуть сльози з очей моїх, бо люде не хоронять закону твого. Цаде.
Ти — справедливий, Господи, і праві твої присуди!
Справедлив єси, Господи, і праві суди твої.
Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді.
Ти заповідав сьвідчення твої в справедливостї і в повній вірностї.
Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово.
Ревність моя сушить мене, напасники бо мої забули слова твої.
Глагол твій — понад усяку пробу, і слуга твій його любить.
Слово твоє випробоване, і любе слузї твому.
Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю.
Малий я і мізерний; та не забув приказів твоїх.
Справедливість твоя — справедливість вічна, і закон твій — правда.
Справедливість твоя, вічна справедливість, і закон твій правда.
Напасть і горе на мене напосіли, веління твої — моя відрада.
Скорбота і горе постигли мене; та заповідї твої роскіш моя.
Свідоцтва твої — вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити.
Справедливість сьвідчень твоїх вічна; дай менї зрозуміннє, і жити му! Коф.
З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! — я установи твої буду пильнувати.
З цїлого серця кликав я; вислухай мене, Господи! Устави твої хоронити му.
До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва.
До тебе кликав я; спаси мене і сьвідчення твої сповняти му.
Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє.
Перед досьвітом вставши, благав я; вповав на слово твоє.
Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом.
Очі мої випереджували сторожу нічню, щоб над словом твоїм промишляти.
Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити.
Почуй голос мій по милостї твоїй; Господи, по суду твому оживи мене.
Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились.
Приближились ті, що задумали лихо; від закону твого вони далеко стали.
Близько єси, о Господи, і всі твої веління — правда.
Близько єси, Господи, і всї заповідї твої правда.
Віддавна з твоїх свідоцтв знаю що ти їх заснував навіки.
Від давна знаю із сьвідчень твоїх, що ти утвердив їх на віки. Реш.
Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.
Споглянь на горе моє і вибави мене! Я бо не забув закону твого.
Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!
Заступи справу мою і визволи мене! Оживи мене по слову твому!
Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають.
Далеко від беззаконних спасеннє, вони бо не дбають про устави твої.
Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити.
Велика милість твоя, Господи; оживи мене по правосуддю твому.
Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся.
Багацько в мене напасників і гнобителїв моїх; від сьвідчень твоїх я не відхилився.
Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.
Бачив я невірних, і вони були огидою для мене, бо не хоронили слова твого.
Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям.
Дивись, як я люблю велїння твої; по милостї твоїй, Господи, оживи мене!
Початок твого слова — правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї.
Основа слова твого правда, і всякий присуд справедливостї твоєї вічній. Шін.
Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце.
Безвинного гонили мене дуки; та слова твого боїться серце моє.
Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич.
Радїю словом твоїм, як той, хто здобич велику находить.
Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій.
Брехню ненавиджу й гидую нею; закон твій люблю я.
Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.
Сїм раз у день хвалю тебе за присуди справедливостї твоєї.
Глибокий мир тим, що закон твій люблять, — вони не спіткнуться.
Великим спокоєм радуються ті, що люблять закон твій і нема для них спотикання.
Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую.
Я вповав на спасеннє твоє, Господи, і сповняв заповідї твої.
Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми.
Душа моя хоронила сьвідчення твої, і вони менї вельми любі.
Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою.
Твої велїння і сьвідчення сповняв я, всї бо дороги мої перед тобою. Тав.
Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом.
Моє благаннє нехай прийде близько до тебе, Господи! Дай менї зрозуміннє, по слову твому.
Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом.
Моє моленнє нехай дійде до тебе! Вирятуй мене, по слову твому.
Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш.
Уста мої віддадуть хвалу тобі, коли навчиш мене уставів твоїх.
Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління — справедливі.
Язик мій грімко промовить слово твоє, всї бо заповідї твої справедливість.
Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав.
Простягни руку твою на поміч менї! Твої бо велїння вибрав я.
Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій — моя відрада.
Тужив я за спасеннєм твоїм, Господи, і закон твій роскіш моя.
Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть.
Дай жити душі моїй, і буде тебе хвалити, і присуди твої нехай поможуть менї!